Міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Зранку в сесійній залі зареєструвалося 330 народних депутатів. Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков нагадав, що 20 листопада весь світ відзначатиме Всесвітній день дитини та 30-річчя Конвенції ООН з прав дитини, яка була ратифікована Україною в 1991 році.
З цієї нагоди депутати привітали оплесками присутніх у залі молодих представників ЮНІСЕФ (на знімку) і головуючий запросив до трибуни Лідію Давидову. За словами глави парламенту, для молодих людей — це добра нагода відчути себе залученими до важливих процесів парламентаризму в державі, а також привернути увагу до захисту прав дитини.
Звертаючись до народних депутатів, Л. Давидова, зокрема, зауважила: «Ми пропонуємо створювати платформи та майданчики, де діти могли б вільно висловлювати свою думку, розвивати дитяче самоврядування на всіх рівнях. Насамперед це реалізація права дитини бути почутою, яка закладена в Конвенції ООН про права дитини. Даючи дітям можливість брати участь у житті міста, ми сприяємо зростанню активних та небайдужих громадян нашої країни. А цим збільшуємо шанси на щасливе майбутнє».
У рамках Години запитань до уряду з інформацією про реформування системи охорони здоров’я та сучасний стан фінансового забезпечення цієї галузі виступила міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька. Вона, зокрема, поінформувала народних депутатів про вирішення проблеми погашення заборгованості у зарплаті медичним працівникам.
За її словами, всі кошти, передбачені у бюджеті на медичну субвенцію, яка включала й оплату праці медичним працівникам, були повністю перераховані до місцевих кошторисів. Водночас міністр нагадала, що відповідно до законодавства, місцева влада має забезпечити збалансування бюджету, а отже, додатково дофінансовувати заклади охорони здоров’я. Але через невідповідальне ставлення місцевої влади до своїх обов’язків, додала вона, відбулася, на жаль, заборгованість у зарплаті в окремих закладах охорони здоров’я в деяких регіонах. «Уряд на своєму засіданні у п’ятницю має додатково виділити 700 млн грн на дофінансування медичної субвенції на регіони для покриття заборгованості зарплат», — наголосила З. Скалецька і додала, що до кінця року уряд знайде можливість виділити додатково місцевим бюджетам ще 300 млн грн та висловила сподівання, що ця проблема виникає останній раз. Адже з наступного року заклади охорони здоров’я здійснюватимуть свою господарську діяльність за інших законодавчих підстав. Відтак, заборгованість буде повністю ліквідована і залежатиме лише від управлінських навичок керівника медичного закладу.
Щодо стабілізації епідеміологічної ситуації, то, за словами міністра, уряд вживає всіх необхідних заходів для цього.
Водночас, відповідаючи на запитання щодо законопроекту про запровадження страхової медицини, З. Скалецька, зауважила: «Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачає, що з першого квітня наступного року з бюджету на 72 млрд грн фінансуватиметься пакет медичних послуг, гарантований усім громадянам України. Пріоритетно буде профінансовано за підвищеним тарифом сердцево-судинні (гострі інфаркти, інсульти) захворювання, пологи та неонатальна допомога. Це ті види меддопомоги, які сьогодні найчастіше призводять або до смертності, або інвалідизації».
Після перерви, яка була продовжена на вимогу двох фракцій, народні депутати підтримали пропозицію завершити ранкове засідання о 16-й годині, з тим, що з 15-ї до 16-ї відбулися виступи під рубрикою «Різне». «За» відповідне рішення проголосували 232 депутати.
Верховна Рада 337 голосами підтримала проект постанови «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання». Відповідно до неї народного депутата Лесю Василенко («Голос») обрано членом Комітету з питань екологічної політики та природокористування, попередньо увільнивши її від обов’язків члена Комітету з питань бюджету.
Руслана Требушкіна (позафракційний) обрано членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
У першому читанні (293 «за») народні депутати ухвалили проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового» (№ 2300). Представник Президента у парламенті, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, нагадавши, що Конституція України визначає, що забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави, сказав: «На превеликий жаль, економічна безпека залежна від ризиків через те, що значний рівень тіньової економіки спричинений, у тому числі, й нелегальними обсягами збуту виробленої продукції. Наприклад, за останні 15 років обсяг нелегального обороту спирту, за інформацією експертів, зріс із 10 до 55%. Крім того, саме існування державної монополії на виробництво спирту через відсутність конкуренції підштовхує до збільшення тіньового ринку, тим самим породжуючи ризики існування корупційних схем. Саме тому главою держави внесено на розгляд парламенту та визначено як невідкладний відповідний законопроект». Цим законопроектом, додав Р. Стефанчук, пропонується скасувати державну монополію на виробництво спирту з першого січня 2020 року. Суб’єктам господарювання будь-якої форми власності надається можливість виготовляти спирт та здійснювати його реалізацію за умови отримання спеціальної ліцензії. Суб’єктам господарювання, які є власниками ліцензій на виробництво спирту, дозволяється також здійснювати експорт всіх видів спирту. Водночас зберігаються чинні обмеження щодо імпорту харчового спирту до 1 січня 2022 року. До другого читання законопроект готуватиметься за скороченою процедурою.
Верховна Рада також усунула (292 «за») неузгодженості у тексті прийнятого Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу» (№ 2239-1). Відповідний закон було підтримано в цілому 31 жовтня цього року.
Щоправда, навколо цього проекту в сесійній залі розгорнулася гаряча дискусія. Зокрема, Дмитро Лубінець («За майбутнє») висловив обурення, що неузгодженості зайняли аж 13 сторінок тексту. «Ви за кого нас маєте? Це абсолютно новий закон у новій редакції. По кожній правці потрібно проходити згідно з процедурою Регламенту», — заявив він.
З цього приводу висловився і Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, заявивши, що Росія дуже не хоче, щоб у нас вийшло із газотранспортною системою, додав, «що у нього є підозра, що тут (у сесійній залі. — Ред.) працює ФСБ».
Тоном прем’єра обурились народні депутати і попросили головуючого нагадати йому, що Кабмін підконтрольний і підзвітний Верховній Раді і не функція Прем’єр-міністра давати оцінку народним депутатам України.
Голова Верховної Ради закликав прем’єра більш коректно ставитися до народних депутатів: «Якщо є фактаж, то давайте говорити про це не в Раді, а звертатися до правоохоронних органів».
У цілому також було ухвалено проект постанови «Про утворення ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України та зловживання службовим становищем президентом Української асоціації футболу (Федерації футболу України), головою Комітету з питань бюджету Верховної Ради восьмого скликання Андрієм Павелком» (№ 2423).
Дослівно
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков:
«Ми говорили, що у нас можуть бути помилки. Так, ці помилки є. Є два варіанти: або ми підтримаємо правки, так, це побічний результат нашої роботи і турборежиму, або провалюємо їх, показуємо політичну позицію. Тоді ухвалений закон буде підписаний і нам після цього доведеться вносити новий законопроект і виправляти помилки, втрачати час. Час, якого у держави, на жаль, немає».
Із днем народження цього дня вітали Михайла Новікова («Слуга народу»).
