Ця ситуація уже не перший рік спричиняє суперечки серед громадськості, зокрема, і через той факт, що Україна щодо цього веде переговори з РФ.
У середу в режимі скайп-зв’язку відбулося чергове засідання україно-російської комісії з розподілу квот на вилов риби в Азовському морі, результатом якого має стати підписання відповідного протоколу. Українська частина комісії виходила на зв’язок із Бердянська. Розмова була в закритому режимі: ні журналістів, ні активістів, які виступають проти підписання цього документа, не запросили.
Ураховуючи важливість проблеми, крім членів комітету, до дискусії долучилися голова Держрибагентства України Ярослав Бєлов, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, представники МЗС, Міненергетики риболовецької галузі та громадськості, а також експерти.
У виступі Я. Бєлов зауважив, що підписання україно-російського протоколу з розподілу квот на вилов риби на сьогодні врегульовано нормами міжнародного права, а також чинними двосторонніми договорами між Україною та РФ.
Голову комітету Богдана Яременка та експертів цікавило, «які положення та яких саме угод зобов’язують нас проводити засідання з РФ?», «наша країна має зобов’язання чи право й можливість проводити ці засідання?». Щодо документів Я. Бєлов назвав, зокрема, Конвенцію ООН з морського права, Договір між Україною та РФ про україно-російський державний кордон та Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Проте Б. Яременко зауважив, що жодна з цих угод не регулює лінію проходження державного кордону по морю. Він також наголосив, що названі документи — це можливість, це право нашої держави вести співробітництво з РФ. «Але немає відповідальності за те, що ми не скористаємося ними. Не може бути відповідальності за те, що держава не скористалася своїм правом», — зазначив голова комітету.
Присутніх також цікавило, «чи є у вищеназваних документах положення про можливість вести переговори в режимі скайп-зв’язку, як це було зроблено 13 листопада з Бердянська?». Я. Бєлов не зміг дати одно-
значної відповіді, лише зауважив, що цей крок обговорювався на міжвідомчому рівні.
Експерти юридичної сфери окремо зазначили, що названі угоди розраховані на виконання та застосування в умовах миру, тому посилання на ці документи як обов’язкові до виконання безпідставні. Держава, яка зазнала акту агресії, може в порядку риторики санкцій розірвати угоди, якщо вони їй не вигідні. На переконання експертів, наявність чи відсутність квот на вилов риби, яка передбачена в цих угодах, не впливає на право України займатися виловом риби.
У свою чергу Р. Чубаров звернув увагу на інший факт: якщо Держрибагентство хоче підписати протокол про квоти на вилов риби в Азовському морі з РФ, тобто вірить у безпеку українських суб’єктів рибогосподарювання, то чому українська делегація для перемовин не поїхала до РФ, де і мало б проходити засідання комісії. Я. Бєлов відповів, що це питання вирішувалося, виходячи з безпеки української делегації. На що Б. Яременко додав: «Ви стверджували, що домовленості з РФ необхідні, щоб забезпечити безпеку нашим риболовецьким суднам та їхнім екіпажам при здійсненні вилову риби в Азовському морі. Це дещо суперечить словам, що ви відчуваєте особисту небезпеку від відвідання РФ».
У цьому контексті представник МЗС відзначив, що якщо буде ініціатива агентства й політичне рішення про перегляд угод з Росією, відомство готове долучитися до цього процесу та провести переговори з Москвою щодо інших механізмів взаємодії з вилову риби в Азовському морі.
За результатами засідання Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва схвалив висновок рекомендувати уряду України системно вивчити питання про ситуацію на Азові, а до того відкликати дозвіл на проведення засідання двосторонньої україно-російської комісії з рибальства на Азові.
