Данило Репілевський у сімейному банку сиру.
Завідувач ферми Микола Вретик із козами-красунями.
Так уже сталося, що жодного власного банку, як самостійної фінансової установи, на Херсонщині немає. Та хіба це причина журитися? Батько й син Едуард та Данило Репілевські відкрили тут дещо корисніше і... смачніше — свій банк сиру, аналогів якому у краї не знайдеш. А чому б і ні? У Голландії сир можна використати навіть як заставу за кредитом, тож і ми нічим не гірші.
По смаколики у степ навіть туристи вчащають
Банк сиру — це спеціальне сховище із стабільним мікрокліматом у селі Мар’янівці Каховського району. Для початку туди вже заклали на дозрівання два центнери твердого сиру. І сир не простий — його виготовляють з добірного козячого молока, яке дають дві сотні кіз елітної альпійської породи з нової ферми сімейного підприємства.
— Той сир вітчизняного виробництва, який продають у магазинах та на ринках по всій області, є молодим, із витримкою від місяця до трьох. До того ж він з коров’ячого молока та здебільшого не дуже якісний. Ми ж плануємо витримувати козячий сир від року до п’яти, і тільки потім частувати ним справжніх знавців та гурманів, — каже Данило Репілевський.
Козяча ферма та єдиний на Херсонщині банк сиру вже стали популярною туристичною атракцією. Сюди влітку вчащають стільки туристів, що для них відкрили хостел на двадцять місць і кафе, де проводять дегустації продукції. Дегустувати таки є що: сімейне підприємство Репілевських уже випускає 48 сортів сиру — із різноманітними вишуканими травами, оливками і навіть шоколадом! Окрім сиру — йогурти із наповнювачем зі свіжих ягід, сметана і навіть масло. Все без жодних сурогатів чи сумнівних добавок на кшталт пальмової олії.
Кози — наче діти...
А ферму селяни жартома називають «салоном краси» для кіз: тваринки тут просто одна в одну. Для них — автоматичний прилад для... чухання, система клімат-контролю, «розумні» доїльні апарати і навіть смачні раціони, спеціально розроблені науковцями Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова». Тож чотириногі красуні справно дають по три літри добірного молока на день та лащаться до своїх доглядачів.
— Хтось думає, що кози зазвичай норовливі та примхливі. Може, десь так і є. Але наших вихованок це, повірте, не стосується. Вони якраз до людей дуже ласкаві й приязні: варто лише до них зайти, одразу біжать назустріч, і намагаються навіть на руки застрибнути, наче діти малі. Ну як таких не любити? — розчулено каже завідувач ферми Микола Вретик.
Смаколики з козячого молока для пересічних мешканців Херсонщини — не дуже звичні продукти. Та їх, схоже, вони вже встигли розкуштувати: до трьох тонн сирів та йогуртів з Мар’янівки «розлітаються» щомісяця. І це тільки у містах Херсон та Нова Каховка! Тож надалі Едуард і Данило Репілевські планують свій агробізнес розвивати: будують нову сироварню, а в перспективі хочуть докупити ще чотириста племінних кіз у Франції. Може, з часом і витриманий сир з власного банку туди експортуватимуть, вражаючи вибагливих французьких гурманів кулінарними шедеврами з таврійських степів.
Фото автора.
До речі
Конференція «Молочний бізнес-2019» відкривається завтра у Києві, повідомляє організатор заходу «Інфагро». Очікується, законодавчі ініціативи задля ефективнішої роботи галузі учасникам форуму представить голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.
