У ньому за допомогою електронних комунікаційних майданчиків, зокрема, й популярної інтернет-платформи одного з державних банків, може взяти участь кожен охочий мешканець області. Цей проект уперше втілюється в життя обласною радою спільно з фундаторами україно-швейцарської програми EGAP у рамках іншої унікальної за масштабами охоплення цілого регіону громадської ініціативи «Бюджет участі Полтавської області на 2017—2020 роки».
Він спрямований на те, щоб залучити учнів закладів системи загальної середньої освіти віком від 14—18 років до реального поліпшення умов для навчально-виховного процесу в своїх школах, гімназіях і ліцеях. Тож підліткам, юнакам і дівчатам, пропонувалося генерувати й презентувати ідеї, на реалізацію яких знадобиться до 100 тисяч гривень. До того ж половину витрат покриватимуть за рахунок обласного бюджету, решту мають «доточити» місцеві ради, яким підпорядковані згадані навчальні заклади. Щоправда, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення і про збільшення своєї частки у співфінансуванні проекту.
Однак у розроблених іще на старті умовах конкурсу заздалегідь ставилися шлагбауми перед найпростішими проектами на кшталт заміни старих дерев’яних вікон чи дверей у школах на металопластикові. Адже керівництво, депутати та фахівці облради справедливо вважали, що в таких випадках ішлося б уже не про підтримку ініціатив школярів, а фактично про покривання нерозпорядливості місцевих посадовців, чиновників і керівників освітніх закладів. Зрештою, діти не повинні затуляти «дірки» в діяльності дорослих, які вже давно мали подбати про найпростішу термомодернізацію й елементарне утеплення приміщень для навчання юних земляків.
Тому від останніх чекали передовсім креативу, справді нових «свіжих» ідей і підходів до поліпшення навчально-виховного простору. А щоб усе те не звелося до абстрактного дитячого фантазування, майже сотню ініціативних потенційних учасників проекту на початку вересня зібрали в обласному таборі «Ерудит» (на знімку), що функціонує на базі Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. Макаренка. Там їх протягом кількох днів інтенсивно навчали азів проектного менеджменту досвідчені спеціалісти з Києва, Полтави та Кременчука.
Адже йшлося не лише про те, щоб «засвітити» ту чи іншу гарну ідею, а й про вміння довести, що серед багатьох інших саме вона заслуговує на фінансову підтримку. Тим паче що кошти на її реалізацію виділятимуть не з чиєїсь приватної кишені, а з обласної та місцевих скарбниць. Хоча зрозуміло, що й потім, у дорослому житті, коли сьогоднішнім школярам, ліцеїстам чи гімназистам доведеться шукати інвесторів, зокрема й приватних, під майбутні масштабніші проекти, вони неодмінно згадають свій перший «учнівський» досвід.
І те навчання й широкий розголос довкола можливостей, які надає Шкільний громадський бюджет області, зробили свою справу. Для конкурсного відбору до визначеної заздалегідь «години Ч» надійшло понад півтори сотні проектів! Після їх оприлюднення та офіційного запрошення до голосування всі побачили неабиякий творчий потенціал сучасної молоді, котра прагне позитивних змін і водночас готова сама наближати їх бодай невеликими, але реальними кроками.
Попри те, що згідно з умовами конкурсу його учасники мріяли на задану тему поліпшення інфраструктури у своїх навчальних закладах, більшість їхніх проектів справді вирізняється оригінальністю та креативністю. Чого варта, скажімо, цілком досяжна ідея облаштування на шкільному подвір’ї «зеленого» класу з альтанками, де в теплу пору року можна буде проводити навіть уроки. В інших закладах можуть з’явитися не менш цікаві оази для навчання, позакласної роботи та творчого дозвілля з мультимедійними комплексами, пристроями для відтворення віртуальної реальності, міні-бібліотеками, спортивним знаряддям тощо.
Хтось хоче «поплавати» ще й на хвилях шкільного радіо. Чи плекати свого ХАМа, тобто Хату Активної Молоді. На голосування виставили, звісно, й, так би мовити, приземленіші проекти на кшталт ремонту актової зали, оновлення діючого спортивного майданчика, придбання сучасної установки для поліпшення якості питної води чи облаштування велопарковки біля школи. Однак такі ініціативи зазвичай також належно аргументовані й оформлені. Деякі з них за рівнем підготовки ескізних проектів практично не поступаються роботам архітекторів-початківців.
Спершу планувалося, що за результатами загальнообласного голосування буде визначено 40 проектів—переможців Шкільного громадського бюджету регіону, автори яких отримають кошти на реалізацію задуманого. Та це коло щасливчиків може й розширитись. Адже голова облради Олександр Біленький уже заявив про потребу (звісно, за згодою депутатів) до початкової суми фінансування проекту в розмірі одного мільйона гривень з обласного бюджету додати ще мільйон.
Щоб побільшало не тільки матеріальних відзнак, а насамперед стимулів для подальшої творчої роботи ініціативної молоді на благо своїх навчальних закладів і громад. Підрахувавши голоси за кожен із репрезентованих проектів, кращі з них в обласній раді назвуть уже до кінця листопада. Втілювати їх у життя почнуть із першого січня наступного року.
Фото автора.
