Уряд призначив народного депутата, заступника голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олену Шуляк новим представником Кабінету Міністрів у Верховній Раді. «Співпраця парламенту та уряду є критично важливою умовою для ефективних та якісних змін у країні. Наша задача — пояснювати важливість та позитивні наслідки пропонованих змін, щоб народні депутати, маючи всю необхідну інформацію, могли донести її до своїх виборців та підтримати ініціативи Кабінету Міністрів під час голосування на пленарних засіданнях. Пані Олена за час роботи у Верховній Раді вже продемонструвала чудові результати у цьому напрямі. Переконаний, що наша співпраця буде ефективною та матиме конкретні результати», — сказав, коментуючи це рішення, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Попередній представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді народний депутат Ірина Верещук минулого тижня повідомила, що подала заяву про відставку, оскільки в неї різне із Прем’єр-міністром бачення підходів до комунікації між урядом і парламентом.

Також після перемоги на конкурсі уряд призначив народного депутата Олександра Кубракова на посаду голови Державного агентства автомобільних доріг України. «Якісні дороги — це один із наших топ-пріоритетів. Наступного року уряд заклав 33,4 мільярда гривень на ремонт та утримання доріг державного значення, вдвічі збільшено кошти на безпеку дорожнього руху. За наступні п’ять років ми плануємо привести до нормативного стану 24 тисячі кілометрів доріг національного значення. Такі ж амбітні плани у нас і щодо відновлення місцевих доріг. Щоб усе це втілити, в керівництві «Укравтодору» потрібна чесна та професійна людина. І пан Кубраков уже показав себе як професіонал під час будівництва траси Запоріжжя — Маріуполь, — прокоментував це призначення прем’єр.

Новий голова «Укравтодору» у свою чергу анонсував кадрове оновлення служб автомобільних доріг в областях і ДАК «Автомобільні дороги України». Також найближчим часом планується міжнародний тендер на добудову запорізького мосту та підписання кредитної угоди з ЄБРР та ЄІБ на загальну суму 900 мільйонів євро.

До речі, за час роботи в парламенті Олександр Кубраков виступив співавтором 16 законопроектів, із яких 12 уже ухвалено та 4 перебувають на розгляді. Безпосередньо дорожньої галузі стосуються законопроекти про запровадження середньострокової державної цільової програми на будівництво, реконструкцію, капітальний та середній поточний ремонт доріг державного та місцевого значення (№ 1041), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг (№ 1061), про внесення змін до Бюджетного кодексу про джерела фінансування Дорожнього фонду (№ 1064), про визначення відповідальності за формування системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування (№ 2234).

Одним із найрезонансніших стало рішення про скасування постанови попереднього уряду від 26 червня 2019 року (№ 560), якою запроваджувалися граничні ціни на тепло (1400 гривень за гігакалорію тепла) та на гарячу воду (85 гривень за кубометр для квартир, обладнаних рушникосушками, та 75 гривень — у разі відсутності сушок). На той час уряд запевняв, що ці цифри є економічно обґрунтованими, адже, наприклад, у Чернівцях тариф на тепло встановлено на рівні 1200 гривень за гігакалорію, тоді як у низці міст, зокрема у Смілі Черкаської області, через безгосподарність та маніпуляції він сягає 2300 гривень.

Зауважимо, що під час розгляду постанови № 460 про свою незгоду з цією ініціативою відкрито заявила тодішній та нинішній міністр фінансів Оксана Маркарова, яка зазначала, що запровадження цінових обмежень суперечить вимозі, що тарифи мають бути економічно обґрунтованими, та нашим міжнародним зобов’язанням. «Якщо є зловживання, то це робота аудиторів та правоохоронних органів. А ми, як Кабінет Міністрів, можемо вносити зміни в методологію обрахунків, наприклад, заборонити понаднормові втрати та ухвалити ті рішення, які дадуть можливість прийти до обґрунтованих тарифів без втручання в економічний механізм», — стверджувала вона.

На переконання уряду, скасування цієї постанови ліквідовує неринкові механізми ціноутворення та усуває загрозу відключення міст від газу через економічно необґрунтовані ставки тарифів. При цьому Міністерство енергетики та захисту довкілля наголошує, що з цією ініціативою виступила Асоціація міст України: оскільки станом на 1 травня 2019 року середньозважений тариф по країні на теплову енергію становив 1807 гривень за гігакалорію, то запровадження під час нинішнього опалювального сезону передбачених постановою № 460 граничних цін вимагатиме до 7 мільярдів гривень додаткових видатків місцевих бюджетів, що є для них непосильним вантажем та може взагалі призвести до відключення тепла.

Водночас було б зовсім не зайвим, щоб поряд зі скасуванням постанови № 560 уряд провів аудит кожного теплокомуненерго на предмет обґрунтованості встановленої ними вартості тепла та гарячої води.