Як повідомив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков на брифінгу після завершення зустрічі, між керівниками парламентів відбулася дискусія щодо тих спільних викликів, які нині стоять перед обома державами щодо формату «Балтік плюс», можливості його розширення, позитивного впливу на Раду Європи та її базові цінності.

Глава українського парламенту Дмитро Разумков (на знімку праворуч) подякував литовському колезі за якісну і глибоку підтримку, яку наша держава відчуває від балтійських колег.
Голова Сейму Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс (на знімку ліворуч) висловив подяку Голові Верховної Ради за запрошення до України. «Україна і Литва з давніх-давен є дружніми державами», — сказав він, повідомивши, що запросив Дмитра Разумкова до Литви з офіційним візитом для участі у 30-й річниці відновлення Незалежності Литовської Держави, що відбудеться 18 березня 2020 року. В. Пранцкєтіс запевнив, що Литва завжди поряд із Україною у її боротьбі з російською агресією і підтримує європейську та євроатлантичну інтеграцію України. «Ми залишаємося підтримувати ті незворотні реформи в Україні, зокрема — у боротьбі з корупцією та верховенстві права», — сказав він, наголосивши, що ці питання мають обговорюватися і з українським суспільством. У липні 2020 року в Литві проходитиме четверта конференція щодо реформ в Україні. Це буде важливою можливістю для обговорення впровадження реформ в Україні та шляхів подальшого їх розвитку, а також для спілкування із закордонними партнерами, відзначив Голова Сейму Литви. «Ми підтримуємо суверенітет та територіальну цілісність України, ми ніколи не визнаємо анексію Криму і порушуватимемо питання України у рамках різних міжнародних форматів, — підкреслив Вікторас Пранцкєтіс. — Ми бачимо конкретні кроки України з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й сподіваємося, що Росія зробить відповідні такі самі кроки й відкличе сепаратистів із Донбасу».

Що треба зробити задля зміцнення антипутінської коаліції? — запитали в обох керівників парламентів журналісти. Вікторас Пранцкєтіс відзначив: «Ми рухаємося у правильному напрямку, найголовніше — забезпечити чітку і сталу підтримку України усіма членами ЄС».

«Дуже важливо, що сьогодні є підтримка з боку балтійських держав», — відповів Дмитро Разумков, подякувавши за формат «Балтік плюс», який планується розширювати. За його словами, також можливі спільні візити до інших держав, зокрема до США, для пошуку підтримки у боротьбі за територіальну цілісність і суверенітет наших держав і захисту тих базових цінностей, які повинні існувати в світі. «Було б корисно розширити формат «Балтік плюс» за рахунок інших країн, які так само, як і ми, зіткнулися з поведінкою Російської Федерації по відношенню до сусідніх та інших держав, — відзначив Д. Разумков. — Майже у кожному виступі представники парламентів групи «Балтік плюс» підтримували, підтримують і, сподіваюся, підтримуватимуть нашу боротьбу за територіальну цілісність».

Голова Верховної Ради України подякував литовському колезі за запрошення до Литви, а також за добрі відносини, які склалися між двома парламентами, запевнивши, що Верховна Рада всіляко готова до поглиблення конструктивної співпраці між державами.

«Ми дуже добре співпрацюємо у всіх напрямках, але також маємо тісніше співпрацювати у рамках парламентських асамблей — двосторонньої асамблеї Україна — Литва та тристоронньої Асамблеї Україна — Польща — Литва, — додав Голова Сейму Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс. — І я дуже радий, що ми говоримо однією мовою з Головою Верховної Ради».

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков також відповів на запитання журналістів щодо поточних політичних подій у державі.

Щодо розробки нового законопроекту про особливий статус Донбасу — глава парламенту відзначив, що написання цього законопроекту відбуватиметься після «нормандської» зустрічі, яка має відбутися скоро, про що говорив і Президент. «І сподіваюся, що «нормандська» зустріч зможе дати відповіді на дуже багато запитань, які сьогодні існують у суспільстві, — зазначив Д. Разумков. — І створюватись цей законопроект буде, як і говорив Президент, спільно — Верховною Радою, Офісом Президента і суспільством. Тому сьогодні закидати народним депутатам, що щось не зроблено — це не відповідає тим реаліям, у яких сьогодні перебуває держава. Працювати треба так, щоб отримувати результат, а не працювати заради праці».

На запитання, на якій стадії перебуває розробка законопроектів щодо народовладдя і референдумів, Голова Верховної Ради зауважив, що йдеться про пакет законопроектів: про загальнодержавний, місцеві референдуми, про народне вето та інші.

«Минулого тижня нам було не до засідань цієї робочої групи, але група досить велика і працює над розробкою законопроектів, — сказав Д. Разумков. — І, сподіваюся, найближчим часом уже зможемо отримати перші законопроекти, які будуть розглядатися у Верховній Раді».

Щодо ринку землі, то Голова Верховної Ради сказав таке: «Ми обіцяли, що будемо відкривати та створювати ринок землі. Він уже фактично був створений, але було накладено мораторій. І це неправильно, коли люди не можуть розпоряджатися своєю власністю. Головні виклики і настороги, які були пов’язані із законопроектом — питання національної та економічної безпеки, продаж землі іноземцям, об’єми, які можуть бути продані фізичній чи юридичній особі й передача корпоративних прав. І

Президент про це зазначив, і це було озвучено і в стінах парламенту, що референдум про те, щоб відкрити ринок іноземцям, дасть змогу заходити іноземцям у цей бізнес. І лише після референдуму можна буде продавати корпоративні права українських компаній, які володітимуть землею. Це знімає дуже великий перелік питань. Так само буде встановлено максимальний ліміт на продаж землі в одні руки, це питання скоріш за все переглядатиметься під час підготовки законопроекту до другого читання».

«Ми завжди дуже переживаємо перед чимось дуже незрозумілим для нас, — додав Дмитро Разумков. — Для багатьох ринок землі — з одного боку, можливості, з іншого — великі перестороги. Якщо покажемо, що він працює, і працює в рамках національного законодавства та відносин між громадянами нашої держави, і це буде позитивний досвід, то, думаю, у подальшому отримаємо підтримку і на референдумі щодо залучення інвестицій та можливостей долучитися до цього процесу і іноземним фізичним особам або юридичним компаніям. Важливо, щоб це був відповідальний власник землі».

Чи можливе скликання позачергової сесії для схвалення змін до закону про ДБР, чого вимагає депутатська фракція «Голос»? У понеділок фракція «Голос» скерувала листа до Голови Верховної Ради у зв’язку з тим, що 20 листопада Генеральна прокуратура України буде зобов’язана віддати всі справи Майдану до Державного бюро розслідувань з проханням скликати позачергове засідання парламенту для розгляду змін до закону про ДБР. На думку фракції «Голос», в обставинах, що склалися, це може призвести до того, що справи не будуть розслідувані. На це Дмитро Разумков відреагував так: «Думаю, це мало реалістично. Краще було б його прийняти у п’ятницю, а не брати перерви, «Різне», робити все, щоб затягнути цей процес. Сьогодні зібрати позачергову сесію буде достатньо важко, тому що народні депутати працюють в округах. Наступний тиждень — робота в комітетах, що є також важлива складова діяльності народних депутатів, щоб підготувати законопроекти до розгляду на пленарному тижні. Тому, думаю, це важко зробити. Але дуже сподіваюсь, що у наступний пленарний вівторок (3 грудня. — Ред.) ми дорозглянемо цей законопроект, і він нарешті стане Законом».

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут