Це не завадило Прем’єр-міністру Олексієві Гончаруку заявити, мовляв, ми провели конструктивні перемовини. Місія оцінила істотний прогрес, досягнутий за останні кілька місяців.
«Ми продовжуємо роботу над новою програмою у тісній співпраці», — зазначив Прем’єр-міністр. Представництво МВФ в Україні, в свою чергу, поінформувало, що дискусії щодо нової програми Міжнародного валютного фонду триватимуть...
Висловлюється й зовсім протилежна думка експертів. Місію МВФ, мовляв, дуже непокоїть ризик дефолту і відкату реформ в Україні. А коли так, то навіщо давати гроші, якщо вони, найімовірніше, не повернуться? У місії скаржилися, що земельна реформа проводиться не в тому форматі, як хотілося: іноземців до ринку не допустили. А це, на думку МВФ, ще гірше, ніж мораторій. Земля за безцінь може бути скуплена українськими олігархами. Який же це ринок?
Попри все у Нацбанку вважають, що Україні слід укласти нову довгострокову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом на загальну суму 5—10 млрд дол. Перший транш нової програми МВФ, за прогнозами НБУ, може надійти до кінця цього року. Національний банк очікує, що він становитиме приблизно 2 млрд дол.
Залишається надихнутися оптимізмом НБУ. І... чекати?!
Уперше за довгий час бюджет на наступний рік був ухвалений завчасно — 14 листопада більшість у Раді прийняла головний фінансовий план країни. І це його головний позитив. Документ є доволі консервативним, не закладає підвалин для розвитку економіки, при тому містить низку фіскальних ризиків. На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).
Доходна частина багато в чому ґрунтується на очікуваннях, приблизних розрахунках: від приватизації (12 млрд грн), легалізації грального бізнесу, видобутку бурштину... Але частина законів для того, щоб ці надходження стали реальністю, навіть не ухвалена. Приватизація з року в рік приносить державі розчарування. В країні відсутній привабливий інвестиційний клімат, що зумовлює загрозу продати активи за безцінь, немає стабільних, передбачуваних умов для розвитку бізнесу.
«Головний фінансовий документ країни вже назвали «бюджетом компромісів», проте це не відповідає тезі Програми діяльності уряду про зростання ВВП на 40% упродовж 5 років. Мало того — не відповідатиме і в наступні роки, доки не буде здійснено низку заходів для пожвавлення в країні ділової активності та підвищення її інвестиційній привабливості, — наголошують в УСПП.
І, на закінчення, про газ. У Кабміні хочуть затвердити страхову ціну на природний газ для населення у розмірі приблизно 7 тисяч грн за тисячу кубометрів з 1 січня 2020-го. Про це повідомив міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель.
Урядовець припустив, що у грудні ціна на газ може збільшитися. Однак при пропозиції страхової ціни будь-який користувач має можливість від неї відмовитися...
Із багатослів’я міністра ми мало що зрозуміли, але думка про те, що нашим урядникам уже давно слід долучитися до вирішення питань енергетичної бідності на державному рівні, стає дедалі переконливішою. Принаймні так, як це роблять у Європі.
