Керівник Радивилівської ОТГ Микола Карапетян (ліворуч) привіз формений одяг вогнеборцям із с. Дружба, а начальник ГУ ДСНС у Рівненській області Сергій Крук — пожежний автомобіль.

— На Рівненщині є успішні міські голови, але не кожен хоче взяти на себе такий вантаж, як його взяв міський голова Радивилова Микола Аракелович Карапетян, — розповідає експерт з децентралізації Руслан Сивий. — Ну навіщо, здавалось, йому було брати на себе додаткові клопоти ще про сімнадцять населених пунктів, коли й без того клопотів по місту вистачає? Але, схоже, у нього спрацював азарт господарника — навести і там лад, підтягнути і там благоустрій...

З власного журналістського досвіду знаю ще таких людей на Рівненщині — Миколу Кучерука з Костополя, який поставив на ноги «Родину», Григорія Мініча з селища Рокитного, який побудував у цьому поліському містечку сучасний скляний завод, Володимира Варфалюка із Крупця Радивилівського району, який створив сучасну, європейського рівня агрокорпорацію «Крупець», Сергія Костючка з ПП «Агро-Експрес-Сервіс» — одного з лідерів сільськогосподарської галузі... Ці люди отримують задоволення від того, що реалізовують успішні проекти. До цієї когорти належить і Микола Карапетян.

Микола Карапетян —  міський голова Радивилова з 2002 року. Колишній успішний підприємець, бачачи, що райцентр занедбаний, зголосився балотуватися на цю посаду і, отримавши велику підтримку виборців (десь за вісімдесят відсотків), взявся наводити лад у місті. Йому це вдалося. Бо Радивилів тих років і нинішній за станом благоустрою не йде у жодне порівняння. Нині він чистий, затишний, комфортний для проживання. Адже реконструйовано центральну частину міста, впорядковано бульвар Черняка, 85 відсотків вулиць заасфальтовані і всі освітлені. Нині триває реконструкція парку ім. Шевченка, завершується облаштування тут мультифункціонального спортмайданчика... Та хіба все перелічиш?

У Радивилові раніше було чотири комунальні підприємства, нині одне — «Комунальник», яке виконує всі функції із забезпечення життєдіяльності міста (водопостачання і водовідведення, вивезення побутових відходів, обслуговування житлового фонду тощо). Меншими стали тарифи за рахунок скорочення управлінського персоналу.

Одне слово, міському голові вдалося реалізувати багато корисних для міста задумів. Люди це оцінили і на чергових виборах знову доручили йому керувати громадою. Але лише через рік після виборів він знову йде на вибори. Адже і міська громада, і ще громади чотирьох сусідніх сільських рад — Підзамчівської, Дружбівської, Немирівської, Башарівської — вирішили об’єднатися в ОТГ. Цікаво, що і сільські мешканці активно голосували за те, щоб Микола Карапетян очолив Радивилівську ОТГ. Бо ж їздять у райцентр і бачать, як він змінився на краще. І собі захотіли жити у таких само умовах.

Тож до клопотів про Радивилів додалися ще й клопоти про сімнадцять сіл, соціальна інфраструктура в яких була, м’яко кажучи, в жалюгідному стані.

— У багатьох селах не було вуличного освітлення, у занедбаному стані клуби, адмінприміщення колишніх сільрад, потребували руки господаря школи, дитсадки, — розповідає керуючий справами Радивилівської міської ради Сергій Гуща. — Микола Аракелович разом з депутатами взялися розв’язувати ці та інші проблеми. За короткий термін, відколи існує ОТГ (з 2016 року) зробили капітальний ремонт усіх шкіл, а у Копанській замінили систему опалення; повністю відбудували дитсадок у селі Підзамче, відкрили по групі для малят у дитсадках у Башарівці і Дружбі; облаштували дитячі ігрові майданчики у всіх селах; відремонтували клуб у селі Гаї-Лев’ятинські; відкрили три сучасні, добре обладнані спортзали у приміщеннях колишніх сільрад і клубу, на стадії завершення четвертий у Башарівці; капітально відремонтували спортзал у Немирівській школі; методом толоки облаштували автобусні зупинки у Круках та Копанях... Щодо міста, то на території школи-гімназії № 1 завершено роботи на футбольному полі зі штучним покриттям, за сприяння міської влади відкрили діалізний центр у Радивилівській ЦРЛ...

Усього зробленого, звичайно, не перерахувати. Бо голова Радивилівської ОТГ, як кажуть люди, «на своєму місці, господарник». Його важко застати в кабінеті, він звик сам перевіряти, як розв’язуються у населених пунктах ті чи інші проблеми. Тож розмову продовжуємо із керуючим справами Сергієм Гущею. Він розповідає, що деякі питання вирішити не можна без допомоги влади столичної.

Одне з них — пасивність Державної фіскальної служби щодо справляння місцевих податків і зборів. Радивилівська ОТГ зверталася до київської влади, щоб ці повноваження передали органам місцевого самоврядування, бо так, вважають, краще наповнювався б місцевий бюджет — була б мотивація. Але поки що ця пропозиція зависла у повітрі.

— Держава після створення ОТГ фактично переклала свої повноваження на нас, — каже Сергій Гуща. — Скажімо, не повністю фінансує придбання інсуліну, і тепер з цим проблеми, переклала також відшкодування за перевезення пільговиків на залізниці та на автобусних маршрутах, відшкодування пільговикам вартості послуг стаціонарного телефонного зв’язку. Щодо освіти, то держава фінансує лише зарплату вчителям, а утримання шкіл, енергоносії, зарплата техперсоналу — все це на місцевих бюджетах.

До речі, такі ж проблеми цими днями у Рівному під час чергового засідання регіональної платформи виклали у формі звернення до народних депутатів України від Рівненщини голови ОТГ, міських, сільських та селищних рад області, сподіваючись, що вони донесуть перелічені ними двадцять проблем до законотворців, урядовців, розв’язання яких, на їхню думку, підвищить ефективність реформи місцевого самоврядування та допоможе громадам розвиватися.

Громади Рівненщини розраховують на те, що держава таки надаватиме субвенції місцевим бюджетам на придбання ліків для хворих на цукровий діабет, муковісцидоз, орфанні та інші захворювання відповідно до переліку МОЗ та для забезпечення заходів з імунопрофілактики. Просять керівники громад з 2020 року законодавчо встановити оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема пільг на проїзд та послуг зв’язку, перевезення пільгових категорій населення громадським, зокрема й залізничним, транспортом. А в разі відсутності ресурсу у державному бюджеті на 2020 рік скасувати або тимчасово зупинити їх надання.

На їхню думку, доцільно запровадити формульний розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць та доріг комунальної власності у населених пунктах, розподіливши їх між бюджетами міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад залежно від довжини вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах.

Серед інших проблем, на розв’язання яких за посередництва народних депутатів сподіваються громади Рівненщини, — пришвидшити проведення реформи децентралізації, як ключової реформи в органах місцевого самоврядування, передбачити та закріпити можливість адміністрування місцевих податків, підтримати збереження поштових відділень у сільській місцевості, переглянути умови здійснення публічних закупівель, які б спростили їх проведення.

А поки у Києві дослухаються до пропозицій і прохань керівників громад Рівненщини (схожі проблеми і в інших областях), такі відчайдухи й ентузіасти, як керівник Радивилівської ОТГ Микола Карапетян, роблять усе від них залежне для того, щоб люди жили у чистих і охайних населених пунктах, відчували, що про них дбають. До речі, і самим мешканцям не завадило б виявляти більше ініціативи й активності. Адже від них також багато залежить.

Тим часом

Прилад Drager у рамках реалізації програми «Безпечне місто» Радивилівська міська рада закупила та передала у безплатне користування місцевому відділенню поліції. На це з міського бюджету пішла 51 тисяча гривень. Тепер поліцейські з допомогою сертифікованого алкотестера перевірятимуть водіїв на тверезість. Досі поліцейські змушені були звертатися за підтвердженням цього факту у медзаклад.

Фото з сайту ОТГ.