Другий день у Львові в Центрі Шептицького на Національному форумі «Кліматичні амбіції міст» міські голови найбільших українських міст, науковці, громадські діячі та кращі практики дискутують, які потрібно зробити кроки, щоб виживати містам у нових кліматичних умовах.

Уже нині у містах проживає половина населення планети, а до 2050 року, за прогнозами ООН, ця цифра зросте ще на 20%. Кліматичні зміни приведуть до зростання температури, підтоплення територій, до збільшення непридатної для споживання води. Міста, які будували сотні років тому, можуть виявитися не готовими до швидких темпів зростання.

Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України вважає, що ми вийшли далеко за природні цикли зміни клімату. Не важливо, в якій країні жити, зміни відбуваються всюди. В Україні з потеплінням пришвидшується цикл руху води, якої буде більш у хмарах. Буде дефіцит вологи в південних областях. Якщо не робити нічого, зони сухі перетворяться на екстремально сухі.

Серед десятків загроз, викликаних зміною клімату, можуть навіть з’явитися «кліматичні біженці», хоч Україна перебуває в кращих умовах, ніж інші країни. Заступник міністра енергетики і захисту довкілля Ірина Остапчук розповіла про кроки, які робить уряд і регіональна влада. Перша дія — це енергоефективність. Ці програми треба продовжувати, особливо на регіональному рівні. Наступний крок — перехід на відновлювальну енергетику, це буде поступовий рух. Третя дія — це транспорт, великі міста переходять на електротранспорт. Для малих міст важливо розвивати громадський транспорт і велосипедну інфраструктуру, щоб не використовувати власні автомобілі.

На державному рівні дуже важливо, щоб у різних секторах економіки враховували кліматичні проблеми.

Ще одне коло проблем — це сортування і переробка сміття. На законодавчому рівні потрібно запровадити систему і логіку поводження з відходами. На державному рівні буде складно з фінансуванням. Низка країн при створенні інфраструктури для сортування сміття пішла шляхом покладання плати на виробників. Якщо упаковка товару паперова — один податок, якщо пластикова — інший. Це буде потужний стимул для наших підприємств.

Виконавчий директор Асоціації малих міст України Катерина Проценко бачить один із шляхів розв’язання сміттєвої проблеми — це об’єднання територіальних громад. Але, все-таки, для більш дієвих кроків потрібно переглянути наше законодавство.

Як вважають організатори кліматичного форуму, людство розхитало клімат, який став непередбачуваним. І в цих умовах постає питання, як пристосуватись до нових реалій, адаптуватися до змін, які стають необоротними.

Але у світі є чимало прикладів, коли економіка розвивається, і довкілля не страждає. І в Україні вже чотири міста підписали зобов’язання до 2050 року на 100% перейти до відновлювальної енергетики.

До Львова також завітали представники міжнародних та фінансових організацій, які зможуть надати технічну та фінансову допомогу у розв’язанні кліматичної проблеми українським містам.

Мета цього заходу — допомогти модернізувати міста до прогнозованих кліматичних змін, збільшити площу зелених територій, а також удосконалити міське планування і управління.

Організаторами Національного форуму «Кліматичні амбіції міст» за підтримки Львівської міської ради, міністерства енергетики та захисту довкілля виступили Українська кліматична мережа та міжнародна організація 350. org — Україна.