Під час парламентських слухань.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Зробимо нашу країну чистішою. Фактично під таким лозунгом у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років». Відкриваючи засідання, заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила, що актуальність проведення таких слухань свідчить про те, що маємо виклики, пов’язані зі станом довкілля та необхідністю впровадження належного екологічного врядування.
«Верховна Рада минулого скликання прийняла Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». Він вводиться в дію з 1 січня 2020 року. Одна з основних цілей стратегії є вкрай актуальною — це формування в суспільстві сталих європейських екологічних цінностей, зокрема шляхом впровадження екологічної освіти та виховання, здійснення широкої просвітницької діяльності. Одним з пріоритетів державної політики має стати не декларативне, а реальне забезпечення екологічних прав громадян, доступу громадськості до правосуддя з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування», — зазначила О. Кондратюк.
На початку засідання присутні прослухали доповідь міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, який, зокрема, зазначив, що міністерство нове і створене якраз для того, щоб пріоритезувати екологічні питання. «На сьогодні робиться все для того, щоб збалансувати розвиток енергетики, знайти ті важливі точки дотику для того, щоб енергетичні товари та послуги, які надаються в Україні, були екологічними. Щоб у кожній кіловат-годині, у кожній одиниці енергії були визначені екологічні екстерналії».
Міністр також додав, що на сьогодні є пріоритезація питань захисту від негативних кліматичних змін, а також питання енергоефективності. Він також висловив надію, що народні обранці вже у грудні зможуть проголосувати підготовлений пакет законопроектів щодо легалізації видобутку бурштину. Міністр також подякував депутатам за прийняття у першому читанні законопроекту про обмеження пластикових пакетів, а від себе додав, що триває робота над розширенням природно-заповідного фонду та про запровадження прозорих аукціонів на природні ресурси. Відбувається також цифровізація усіх ресурсів. Як приклад навів «ліс в смартфоні».
Торкнувся міністр і бездіяльності у сфері глобальної зміни клімату, що може призвести до втрати 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Ще однією загрозою є збільшення продукування побутових і небезпечних відходів.
«На сьогодні ми відпрацьовуємо пакет рішень. І надзвичайно важливо, що і на стратегічному рівні буде передбачений перехід від вуглецевої енергетики до відновлюваної енергетики в Україні», — наголосив міністр. — Що є найкращим для екології? Це неспожита та невироблена кіловат-година, неспожита та невироблена гігакалорія, це є найкращим. Тому енергоефективність для нас є одним з найважливіших пріоритетів». Міністр також наголосив, що потрібно активніше переходити від вугілля до газу, при цьому збільшувати власний видобуток голубого палива.
Важливі й інші напрями, зокрема стосовно екоінспекції. Це має стати єдина горизонтальна структура, яка відповідатиме за всі питання контролю, моніторингу, стежитиме за екологічними показниками та порушниками.
У співдоповіді голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що нинішній склад парламенту є унікальний тим, що може без перешкод ухвалювати найважливіші рішення. А серед пріоритетів народний обранець назвав врегулювання питань видобутку бурштину, проведення національної інвентаризації лісів. Він також поінформував, що найближчим часом до Верховної Ради буде поданий законопроект про державний екологічний контроль, який враховуватиме всі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС. Найактуальнішим питанням є також якісне доопрацювання рамкового закону про управління відходами. Назвав Олег Бондаренко і секторальні законопроекти, які також зареєстровані в парламенті, це закони про батарейки, акумулятори, відходи електронного, електричного обладнання тощо. «Екологічний комітет тісно співпрацює з Європейською комісією, Програмою розвитку — ПРООН, Світовим банком та ЄБРР. Ми враховуємо їхні досвід та напрацювання у сфері поводження з відходами. Вже незабаром Україна отримає якісний закон з простими зрозумілими правилами для бізнесу і населення. Це відкриє можливості до залучення інвестицій, упровадження новітніх технологій з утилізації відходів».
Із співдоповіддю виступив також заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський. Він презентував п’ять логічних кроків до сталого розвитку в нашій країні.
Далі слово взяли представники громадських організацій. Зокрема, Леся Василенко, співголова МФО «Енергетика та довкілля», зосередила свій виступ на тому, що в Україні питання захисту довкілля регулюють понад 40 законів та сотні підзаконних нормативно-правових актів. Проте чинне законодавство переважно застаріле, а його норми ґрунтуються на тому, що природа є звичайним інструментом для збагачення людини. Від цього і слабка, неефективна система відповідальності за екологічні правопорушення, низькі екологічні податки і фактична відсутність принципу «забруднювач платить» у законодавстві.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко першим завданням назвала реформування всієї природоохоронної галузі. «Усі функції державного нагляду і контролю, не перевірок, а державного нагляду і контролю, мають бути зосереджені в новій структурі — природоохоронній інспекції України. Потрібна також реформа екологічного податку» — сказала вона.
Значну увагу було зосереджено і на подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. З цього питання доповідав тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства з управління зоною відчуження Олександр Ковальчук. За його словами, найперше має відбутися перегляд правового режиму зон радіоактивно забруднених територій для забезпечення їх ефективного використання.
Йшлося також про просвітницьку роботу серед населення, без якої екологічних проблем не здолати. Загалом, як наголошувалося, «зелене» вікно поки що відкрите і ним маємо скористатися.
Завершуючи слухання, голова комітету Олег Бондаренко висловив ініціативу звернутися до уряду України та до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією щодо оголошення наступного 2020 року — Роком сталого розвитку в Україні.
