«Ще ніколи головний фінансовий документ країни не розглядався так рано, вже в середині листопада, а також не пізно вночі, як це було зазвичай», — зазначила під час представлення проекту бюджету-2020 до другого читання міністр фінансів Оксана Маркарова.

Як і передбачалося, поданий до другого читання документ розраховувався на переглянутому макропрогнозі. «Ще у травні цього року міжнародні організації не вірили не те що у три відсотки зростання, а й у те, що зростання взагалі може бути досягнуто.

Зараз ми бачимо, що економічне зростання прискорюється і це враховано в поданому бюджеті», — зазначила міністр та повідомила, що також передбачається збільшення видатків на освіту, зокрема, на будівництво опорних шкіл (3,5 мільярда гривень) і на збільшення зарплат вчителям (3,75 мільярда гривень), додатково 3,2 мільярда гривень виділено на закупівлю ліків. Видатки на національну безпеку і оборону становитимуть безпрецедентні 245,8 мільярда гривень (5,45 відсотка ВВП). «Чи врахували ми в цьому бюджеті всі побажання, все, чого очікують наші громадяни? Ні, бо це неможливо. Адже для того, щоб побачити результат економічного зростання вже в цьому бюджеті, ті десятки законів, які було ухвалено в залі парламенту, потрібно було ухвалювати набагато раніше. Але ці закони дадуть можливість перевиконати бюджет — ми в цьому переконані», — наголосила міністр та підкреслила, що уряд запропонував збалансований бюджет, який дасть змогу спокійно розпочати рік, а за підсумками першого кварталу його можна буде переглянути залежно від результатів роботи.

Відповідно до оновленого макропрогнозу номінальний ВВП має становити 4510,8 мільярда гривень (за попереднім, травневим, прогнозом — 4551,7 мільярда гривень), а його реальне зростання очікується на рівні 3,7 відсотка (попередній прогноз — 3,3 відсотка), індекс споживчих цін має становити 105,5 (попередній прогноз — 106), зарплати зростуть на 10,1 (попередній прогноз — 8,7), валютний курс очікується на рівні 27 гривень за долар США (попередній прогноз — 28,2 грн/дол. США). Доходи бюджету-2020 збільшено на 14,181 мільйона гривень, або 1,3 відсотка, видатки — на 10,096 мільйона гривень (0,9). Дефіцит бюджету також зменшено на 0,9 відсотка і його граничний дефіцит щодо уточненого прогнозного ВВП залишиться на пропонованому під час першого читання рівні у 2,1 відсотка до ВВП, що відповідає вимогам Бюджетного кодексу, за якими дефіцит не може перевищувати 3 відсотки прогнозного номінального обсягу ВВП.

«Ми гарантуємо соціальну підтримку всім, хто її потребує», — запевнив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Водночас попри визнання, що закладений на 2020 рік прожитковий мінімум (з 1 січня — 2027 гривень, з 1 липня — 2118, з 1 грудня — 2189 гривень) недостатній для гідного життя людини, глава уряду наголошує: поки що в бюджеті немає коштів для його підвищення хоча б до 3 тисяч гривень. Тож цілком можливо, що згодом суд може визнати протиправними дії уряду щодо встановлення прожиткового мінімуму на 2020 рік. Саме таке рішення ухвалив минулого тижня Окружний адміністративний суд Києва, який визнав, що під час підготовки Держбюджету на 2019 рік Кабміном було порушено порядок встановлення розміру прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і гарантій.

Одним із джерел наповнення бюджету уряд також розглядає приватизацію держпідприємств. Ще до кінця нинішнього року на продаж планується виставити 500 підприємств, а наступного року розпочнеться приватизація таких великих компаній, як «Центренерго», «Одеський припортовий завод» та «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

З урахуванням того, що майже третина бюджету-2020 піде на виплату зовнішнього боргу, важливе значення для фінансової стабільності має продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Однак поки що місія МВФ, яка наприкінці минулого тижня покинула Київ, лише обмежилася загальними фразами про конструктивний діалог, досягнутий прогрес та продовження роботи.

Після ухвалення закону про відділення транспортування природного газу від його видобутку та постачання (анбандлінг «Нафтогазу України») прем’єр висловив переконання, що тепер наша позиція під час переговорів про транзит російського газу до Європи стане сильнішою. Водночас О. Гончарук укотре наголосив, що Україну влаштує укладення лише довгострокового контракту, бо якийсь проміжний варіант, скажімо, продовження чинного контракту ще на рік, як це пропонує «Газпром», означатиме послаблення енергетичної безпеки України. Адже за цей час Росія завершить будівництво обхідних газопроводів і зможе збільшити тиск на Україну та країни Європи. Саме про це та про загрози «Північного потоку-2» прем’єр говорив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. «Ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення Німеччиною «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС», — сказав він та зазначив, що Україна має намір захищати норми європейського енергетичного закону разом із нашими європейськими партнерами, адже в разі виведення газопроводу з-під дії газових директив ЄС «Газпром» зможе зловживати своїм монопольним становищем.

Тож у відповіді «Нафтогазу України» на пропозицію «Газпрому» (про укладення річного транзитного контракту та відмову від усіх судових претензій) наголошується, що створення Оператора газотранспортної системи України надає всі умови для укладення нового довгострокового контракту на транзит газу через Україну за європейськими правилами. «Якщо «Газпром» розглядає свою пропозицію як варіант на випадок надзвичайної ситуації, тобто якщо не встигне укласти довгостроковий контракт на транзит, то такий варіант все одно має відповідати українському законодавству та європейським правилам», — зазначив виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко й нагадав, що також є інші варіанти запобігання негативним наслідкам від надзвичайних ситуацій, таким як передача газу на україно-російському кордоні та операціям «своп», які б при цьому відповідали законодавству України та європейським правилам. А стосовно виконання рішень Стокгольмського арбітражу про сплату «Газпромом» 3 мільярдів доларів США, то Ю. Вітренко зазначив, що нас влаштовують грошові кошти, але якщо «Газпром» хоче сплатити цей борг через поставки газу, то ми готові розглянути таку пропозицію.

Тим часом НКРЕКП уже ухвалила попереднє рішення про сертифікацію Оператора газотранспортної системи, тож після отримання позитивного висновку секретаріату Енергетичного співтовариства ТОВ «Оператор ГТС України» зможе розпочати з 1 січня 2020 року роботу в новому статусі. Залишається сподіватися, що позиції України та Єврокомісії під час тристоронніх газових переговорів будуть узгоджені і тверді та що це дасть змогу відкинути російський шантаж щодо підписання Україною проміжної транзитної угоди.