Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

 


Під час засідання.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Більше фото тут

Ранкове засідання 3 грудня

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань. Як зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, одна з головних ідей закону — зміна статусу ДБР і перетворення його з органу центральної виконавчої влади на незалежний державний правоохоронний орган.

Згідно із законопроектом № 2116 Державне бюро розслідувань стає державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції (за чинною редакцією Закону України «Про Державне бюро розслідувань» ДБР є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції). Проектом закону уточнюються система ДБР, порядок затвердження його організаційної структури, порядок утворення територіальних управлінь ДБР. Також змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь ДБР — передбачається, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора ДБР (на сьогодні гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР становить 1500 осіб). Окрім того, уточнюються порядок призначення Директора ДБР та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.

Директору ДБР надаються додаткові повноваження: самостійно визначати систему та організаційну структуру ДБР, граничну чисельність центрального апарату та порядок утворення територіальних управлінь ДБР, обирати місце розташування регіональних підрозділів; призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР (при цьому кількість заступників збільшується до трьох), а також в одноособовому порядку їх звільняти; утворювати апарат Директора ДБР. Всі підрозділи внутрішнього контролю центрального апарату ДБР та його територіальних управлінь також будуть підпорядковані Директору ДБР.

Водночас деякі депутати застерігали, що важливо зберегти парламентський контроль за цим правоохоронним органом, і щоб ДБР не перетворилося на один із органів президентської вертикалі. Адже запропонована редакція закону передбачає, що Директора ДБР призначає та звільняє Президент, глава держави також затверджує штатний розпис цього державного правоохоронного органу. Утім, у профільному комітеті запевняють, що парламентський контроль за ДБР залишається, і у законі вдосталь запобіжників.

Більшість правок внесли депутати із фракцій «Опозиційна платформа — За життя», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос». Найбільше правок стосувалося процедури призначення Директора ДБР та його заступників. Андрій Кожем’якін (фракція «Батьківщина») відзначив, що законопроектом пропонується надати право Директору ДБР призначати своїх заступників поза конкурсом, хоча всі інші працівники ДБР призначаються за відкритим конкурсом. «Це несправедливо і неправильно.

Правоохоронний орган повинен мати свою незалежність, а не підпорядковуватися Президентові», — вважає депутат. Однак профільний комітет цю правку відхилив. Голова комітету Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») прокоментував: «Ми підвищуємо рівень незалежності ДБР, елементи структури ДБР уже закріплено у законі, і про жодну пряму президентську вертикаль говорити абсолютно недоцільно».

Микола Княжицький (фракція «Європейська солідарність») зауважив, що відповідно до закону про перезавантаження влади керівники органів державної влади звільняються Кабінетом Міністрів, тоді як проектом змін до закону передбачається надати право Директору ДБР звільняти і призначати своїх заступників. «ДБР не має жодного особливого статусу, тому орган без статусу повинен діяти відповідно до закону про перезавантаження влади, і одноосібно ці особи Директором ДБР звільнятися не можуть», — стверджував депутат. На це Денис Монастирський відповів: «Якщо керівник приходить працювати, він несе відповідальність за діяльність цього органу, і він повинен мати право призначати своїх заступників і їх звільняти у разі неякісної роботи».

Ірина Геращенко (фракція «Європейська солідарність») запропонувала правку, щоб призначення Директора ДБР та його заступників відбувалося за таким самим принципом, як суддів Вищого антикорупційного суду — зовнішньою конкурсною комісією.

Голова комітету Денис Монастирський пояснив: залишається відбір Директора ДБР зовнішньою комісією, однак відбір на інші посади відбуватиметься на внутрішніх конкурсах. Для призначення всіх працівників ДБР конкурси залишаються, але перший заступник та заступники Директора ДБР призначатимуться не зовнішньою конкурсною комісією, а внутрішньою. Прикладом такого призначення на сьогодні є Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

Олександра Устінова (фракція «Голос») подала правку — щоб до зовнішньої конкурсної комісії з обрання Директора ДБР входило троє незалежних іноземних експертів і троє представників від Президента. Профільний комітет врахував цю правку частково.

Григорій Мамка (фракція «ОПЗЖ») стверджував, що ДБР як незалежний орган повинен бути фінансово незалежним і фінансуватися з Держбюджету, а не фінансувати діяльність конкурсної комісії за рахунок міжнародної технічної допомоги. Денис Монастирський відповів, що це стосується не фінансування діяльності правоохоронного органу. А йдеться про те, що певні етапи конкурсного відбору кандидатів на посади в ДБР, скажімо, психологічне тестування чи виконання спеціальних конкурсних завдань можуть проводитися із залученням міжнародних фахівців та організацій, а також на обладнанні, придбаному на кошти міжнародної технічної допомоги.

У законопроекті пропонується, щоб засідання конкурсних комісій із обрання працівників ДБР транслювалися на офіційному сайті Президента (нині — на сайті Кабінету Міністрів та ДБР).

Найрезонанснішою була остання правка до законопроекту — щодо створення у ДБР спеціального департаменту з питань розслідування справ Майдану і переведення до ДБР прокурорів ГПУ, які розслідували справи Майдану, без проходження конкурсу, у зв’язку з тим, що 20 листопада припинилися слідчі повноваження Генпрокуратури. Відтак усі майданівські справи передаються до ДБР. Цю правку було підтверджено 334 голосами депутатів. За законопроект № 2116 у другому читанні з техніко-юридичними правками та в цілому проголосували 250 депутатів.

У відповідь на численні запитання та зауваження народних депутатів голова комітету Денис Монастирський запевнив, що у новій редакції закону зберігається парламентський контроль за ДБР — Директор ДБР щороку звітує перед Верховною Радою, і парламент може визнати його діяльність незадовільною, і тоді наслідком буде його відставка.

На початку ранкового пленарного засідання Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков повідомив, що 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. «Було б правильно, щоб кожен з народних депутатів у рамках своїх можливостей і повноважень доклав максимум зусиль для того, щоб створювати дійсно рівні права для всіх громадян України», — зауважив глава парламенту.

Головуючий поінформував, що 14 листопада 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Володимира В’ятровича за виборчим списком політичної партії «Європейська солідарність» (колишнього директора Інституту національної пам’яті). Новообраний парламентарій склав присягу перед Верховною Радою. В. В’ятрович увійшов до складу депутатської фракції «Європейська солідарність».

Дмитро Разумков оголосив про виключення зі складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» народних депутатів Антона Полякова, Анни Скороход і Романа Іванісова відповідно до рішення фракції, згідно із Регламентом.

Після перерви Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що до Верховної Ради надійшов висновок Конституційного Суду щодо відповідності проекту закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) (№ 1015) Основному Закону. І звернувся до голови Комітету з питань правової політики з проханням розглянути висновок КСУ.

Народні депутати прийняли Постанову про внесення змін до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, якою до порядку денного включено нові законопроекти, згідно з переліком.

Схвалено також Постанову про дострокове припинення повноважень народних депутатів України від «Слуги народу» Олександра Кубракова, котрого призначено керівником Укравтодору — Державного агентства автомобільних доріг України, та Олексія Кучера у зв’язку з його призначенням головою Харківської ОДА. За ці рішення проголосували відповідно 338 і 329 депутатів.

229 голосами депутати підтримали пропозицію продовжити пленарні засідання до вичерпання питань порядку денного.

У цілому 250 голосами також прийнято проект закону про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних (№ 0963), який доповів голова підкомітету Комітету з питань транспорту та інфраструктури Олександр Скічко.

За основу прийнято законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (№ 1209-1).

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук оголосив про створення у Верховній Раді декількох міжфракційних депутатських об’єднань.

У кулуарах Верховної Ради у цей день тривала акція з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, під час якої можна було анонімно протестуватися на ВІЛ-інфекцію. Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький запросив народних депутатів долучитися до просвітницької акції.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп

Ольга СТЕФАНИШИНА, фракція «Голос»:

— По-перше, ми хотіли би вшанувати пам’ять загиблих двох воїнів України хвилиною мовчання (хвилина мовчання). По-друге, хотіла би нагадати всім народним депутатам навіщо ми сьогодні є у парламенті. Шановні колеги, минулого тижня у Комітеті з питань здоров’я нації сталася неприпустима ситуація. Вона стосується не лише мене особисто. Нагадаю, екс-представник фармацевтичної компанії Олександр Чумак на комітеті сказав дослівно, «що мені та моїй колезі Олександрі Устіновій відіб’є бошки за наш проект закону № 2089». Цей законопроект перебуває у парламенті вже три місяці. Він покликаний знизити ціни на ліки і забрати надприбутки у фармацевтичних компаній. Така ситуація може статися з кожним із вас... Ми вже подали заяву в Генеральну прокуратуру, щоб ця справа розслідувалась як кримінальна.

Петро ПОРОШЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:

— У нас залишається лише кілька годин, щоб послати надзвичайно важливий меседж до Лондона. Уже завтра там збираються глави держав—членів НАТО. Вперше за п’ять років там не буде українського Президента. Але дуже добре, що в останню мить Україна спромоглася відправити туди делегацію на чолі з міністром закордонних справ. Парламент має захистити і підтримати українську позицію і продемонструвати, що новий склад Верховної Ради підтримує вступ України до НАТО включно з Планом дій щодо членства в НАТО. Наголошую, ПДЧ — це не лише заявка. ПДЧ — це двостороння угода, коли Україна бере на себе зобов’язання провести реформи, а НАТО бере на себе зобов’язання прийняти Україну в члени. Бо лише в НАТО є міцна гарантія безпеки. Дуже добре, що постанова щодо цієї заяви є в порядку денному, ми просили би її розглянути одразу після завершення розгляду проекту закону про ДБР.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Днями підписано Маніфест об’єднаного штабу захисту української сільськогосподарської землі. Цей документ створило громадянське суспільство. До нього не причетні політики. Передусім — це федерація профспілок, окремо профспілка працівників аграрного комплексу, громадська спілка «Аграрний союз», асоціація фермерів та приватних землевласників та інші. Маніфест підписали мільйони людей. Вони вважають, що розпродаж нашої землі, цитую, «є реальною загрозою національній безпеці й має бути предметом розгляду правоохоронних органів, а не приводом до вихваляння на телеканалах». Ці люди вимагають негайного проведення всеукраїнського референдуму з приводу продажу сільськогосподарської землі.

Ігор ГУЗЬ, група «За майбутнє»:

— Хочу звернутися до нашого колеги Романа Іванісова з питанням про те, як йому спалося і про що він спілкувався протягом цих тижнів зі своїми виборцями? Я депутат-мажоритарник і до мене звертаються сотні моїх виборців із питанням про те, як мені перебувати в цьому залі з людиною, яка ґвалтувала жінку, приховала це і брехала всім. Як такий парламентарій виходитиме на трибуну і що казатиме? Я не пов’язую цю людину з якоюсь політичною силою — це персональна відповідальність — далі перебувати в цьому залі чи скласти мандат. Особисто я вважаю, як і мільйони людей, що людина має покаятися і вибачитися перед усіма. Я навіть не знайомий із паном Іванісовим, але вважаю, він має здати депутатський мандат і не ганьбити український парламент.

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Незабаром виповниться сто днів роботи цього парламенту. Але вже є певна статистика з приводу його роботи протягом цього часу. Парламент прийняв і розглянув 126 законопроектів авторства фракції «Слуга народу» і 13 законопроектів — всіх інших фракцій разом узятих. Це пряме порушення квотного принципу, про який ішлося на початку роботи Верховної Ради. 

Але найголовніше, що серед цих 126 законопроектів практично немає тих, на які чекають люди, і за які вони голосували, обираючи всіх нас у парламент. 

Ці документи створюють імітацію роботи, але не дають відповідей на питання, які турбують людей. Наполягаємо на відновленні квотного принципу. Особливо напередодні 9 грудня і зустрічі в «нормандському» форматі.