На знімку: під час дискусії в рамках Національного форуму «Кліматичні амбіції міст» у центрі Шептицького у Львові.
Однією з найжвавіших дискусій Національного форуму «Кліматичні амбіції міст», що протягом двох днів проходив у центрі Шептицького у Львові, стало обговорення теми кліматичної політики міст.
Україну представляли міський голова Новогродівки Донецької області Людмила Білецька та міський голова Чорткова Тернопільської області Володимир Шматько, а Європейський Союз — мер Тарту (Естонія) Урмас Клаас та мер міста Домброва-Гурнича (Польща) Марцін Базиляк.
Новогродівка — невеличке містечко на площі 550 га з населенням 15 тисяч осіб. Розташоване в степовій зоні. Влітку тут спека, взимку морози, сильні вітри, місто на семи вітрах та ще обнесене териконами. Дві повільно працюючі шахти залишаються основними годувальницями. Будинки на 70% опалюються вугіллям. Що найбільше Людмилі Білецькій запам’яталося з дитинства — це чорний сніг.
Першим кроком стало прийняття п’ятирічної програми переведення будинків на електроопалення. У всіх 100 відсотках будинків створили ОСББ, а в бюджетних установах провели термомодернізацію. Це дало змогу отримати державну підтримку на отримання «теплих» кредитів.
Наступним кроком стане монтування на дахах невеличких сонячних станцій. Тому місто — в пошуках інвесторів та донорів.
Під час презентації на екрані з’явилося фото, яке наочно демонструє минуле і майбутнє Новогродівки, на якому зображено закинуту шахту і сучасні вітряки.
Та найбільша проблема — це зміна ментальності населення. Важко переконати шахтарів, які все життя видобували вугілля, що завтра замість шахт постануть сонячні чи вітрові електростанції.
Міський голова Новогродівки вважає, що держава не може стояти осторонь у шахтарських регіонах і фінансувати створення нових робочих місць.
Марцін Базиляк представляв 100-тисячне місто на півдні Польщі в Домбровському вугільному басейні. Тут теж колись були шахти і дуже важко було переходити від традиційної промисловості до інноваційної. Ставку зробили на автоматизацію. Тепер тут велика економічна зона, в якій розвивається виробництво електромобілів.
Найважливіше, вважає польський мер, — це свідомість людей, яку дуже важко змінити. Але вони повинні самі відчути різницю між пічками в кожній хаті і сонячною енергією.
Шахти закривали. Роботи не було. Саме безробіття спровокувало пошук інноваційних шляхів. Поряд зі зміною економіки зростала екологічна свідомість людей, які починали розуміти, що ефективніше й безпечніше спалювати вугілля на великих станціях, ніж у пічках.
«Що таке кліматична політика? — запитував міський голова Чорткова Володимир Шматко. — Ресурси Землі вичерпано й процеси стають незворотними. Наше завдання — зменшити споживання енергії. Завдяки екологічній освіті ми робимо злам свідомості».
На Дні сталої енергії у Чорткові проходять сотні дітей. Вони їдуть на скейтах і говорять про кліматичні зміни.
У Чорткові в 2016 році в міській раді створили відділ енергоменеджменту і почали рахувати, скільки транспорту, скільки викидів вуглецю, а скільки тепла потрібно для шкіл. І задумались, що можна змінити.
На думку Володимира Шматька, в Україні потрібно прийняти загальнодержавну кліматичну стратегію і стимулювати міста до зменшення викидів в атмосферу. Учасники дискусії з України вважали, що в ЄС усе простіше — там виділяють фінансування.
Мер Тарту, другого за величиною міста Естонії, Урмас Клаас розповів, що з ЄС фінансують великі проекти — будівництво залізниць, шкіл, а енергоефективність — це міська проблема. Міста повинні самі робити все можливе, щоб заощаджувати кошти. Робити хороші ремонти — і все в комплексі: опалення, вентиляцію, утеплення. Для цього беруть кредити, які потім окуповуються.
Колись для великих проектів ЄС виділяв 90% коштів, а тепер лише 33%, бо Естонія вже не найбідніша країна.
Марцін Базиляк продовжив цю тему, заявивши, що Польща теж вносить кошти до ЄС, який робить ставку на сталий розвиток всіх країн унії. Гроші є мотиватором змін і змушують міста впроваджувати зміни екологічного характеру.
Україна не має коштів з ЄС, але треба ефективно використовувати свої наявні ресурси і більше робити ставку на створення мережі між містами, налагоджувати співпрацю між урядом та регіонами.
Львів.
Фото Олени АНГЕЛОВОЇ.
