Наша головна мета — наблизити владу до людей і забезпечити сталий розвиток територій

На перший погляд, нинішній очільник Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко (на знімку в центрі) далекий від місцевого самоврядування. Але це лише на перший погляд. Невеликого досвіду роботи в самоврядних органах та знайомства з польським досвідом реформи вистачило, аби він загорівся змінами, які прагне нині втілювати в життя. Напередодні Дня місцевого самоврядування ми поговорили з Андрієм Клочком про нинішній стан реформи та перспективи її завершення найближчим часом.

— Андрію Андрійовичу, судячи з вашої біографії, в органах місцевого самоврядування ви не працювали. Чому обрали для роботи саме цей комітет, вам близька тема самоврядування?

— Чому ж, хоч і недовго (кілька місяців), але я працював у 2011 році на посадах радника патронатної служби апарату Сімферопольської міської ради, заступника начальника Головного управління — начальника відділу по розміщенню зовнішньої реклами, видачі дозволів і закріпленню земельних ділянок Головного управління архітектури, будівництва і регіонального розвитку виконавчого комітету Сімферопольської міської ради. А у 2014 році, після Революції Гідності, я мав можливість ознайомитися з досвідом реформи місцевого самоврядування у Польщі, у місті Познань, зустрічався з воєводою міста і дуже зацікавився тим, наскільки позитивно це змінило життя людей, і загорівся, щоб аналогічна чи навіть краща реформа відбулася і в Україні. Хоча місцеве самоврядування — це лише один із предметів відання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, у нас лише підкомітетів утворено дванадцять, а напрямів діяльності ще більше.

— Реформа місцевого самоврядування, запроваджена в 2014 році, загалом отримувала позитивні відгуки як вітчизняних, так і міжнародних експертів, але й були люди, які її критикували. Наскільки успішною чи, можливо, неуспішною вона була, на вашу думку?

— Насправді, реформа ще не завершена, попереду багато чого ще необхідно зробити, перш за все, провести реформу адміністративно-територіального устрою та завершити формування територіальних громад. Зазначу, що реформа розроблялась за широкої участі міжнародних експертів, зокрема, значну технічну допомогу в розробленні та реалізації реформи децентралізації надавав і продовжує надавати Уряд Німеччини, програма «Рада», що фінансується USAID, Програма U-LEAD з Європою, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

— Партія «Слуга народу» поставила перед собою амбітну мету — вже наступного року завершити процес утворення ОТГ. Зокрема, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко на з’їзді заявив, що місцеві вибори можуть відбутися раніше осені-2020, але для цього має бути завершена децентралізація. Це доволі амбітна мета. Яким чином ви плануєте завершити об’єднання громад, воно має відбуватися добровільно чи примусово?

— Звичайно, хотілося, щоб це був добровільний процес. Однак, зрозуміло, що не скрізь громади активні, є певні особливості в низці регіонів, які ускладнюють добровільне об’єднання, є ситуації, коли важко створити спроможну громаду. Але процес об’єднання не можна розтягувати на десятиліття, тому комітет у середу, 4 грудня, розглянув у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад АР Крим, областей), реєстр. №2189 та рекомендує Верховній Раді України ухвалити його у другому читанні і в цілому як закон. Це дасть змогу прискорити формування ОТГ (в цілому закон ухвалено 5 грудня). Але, певна річ, потрібно враховувати думку людей, переконувати їх конкретними розрахунками, реальними прикладами, намагатися досягти консенсусу. Доводити їм вигоду від передачі влади на місця та наповнення ОТГ фінансовими ресурсами для розв’язання місцевих проблем та питань, і що за таких умов керівники, яких обирає громада, мають нести перед нею відповідальність.

— Програма діяльності Кабінету Міністрів, затверджена парламентом, передбачає перехід від добровільного об’єднання територіальних громад до формування громад за принципами спроможності. Що це змінює по суті, адже досі громади формувалися на основі Перспективного плану, який і визначав спроможність громад?

— По-перше, це прискорить процес об’єднання, адже до цього громади мали виявити ініціативу, самостійно ухвалити рішення щодо об’єднання, а це не завжди просто. З одного боку, ми маємо успішні приклади створення ОТГ, коли люди, що входять до складу цієї громади, за досить короткий термін, рік-два, побачили колосальні зміни: відремонтовані та освітлені дороги, прибрані вулиці, утеплені школи і дитячі садочки, нові фельдшерські пункти з сучасним медичним обладнанням, ЦНАПи зі зручним обслуговуванням. Але є й інші приклади, коли селищний чи сільський голова, маючи свій заробіток із майна громади, не зацікавлений у створенні ОТГ, адже тоді відбудуться нові вибори, і він може втратити свою владу, а відповідно, й доходи. При цьому жителі селища зацікавлені у тому, щоб громада була створена, однак нічого не можуть вдіяти. Інформація про такі випадки надходила до комітету. Тому перехід до формування громад за принципом спроможності дасть змогу врегулювати такі конфлікти та прискорити процес створення громад і покращення добробуту членів цих громад. Можливо, після завершення реформи, по деяких громадах необхідно буде ухвалити рішення щодо переоб’єднання в спроможні громади.

Хочу звернути увагу на ще один важливий момент. І у комітету, і в Міністерстві розвитку громад та територій є розуміння, що ми не зможемо добитися 100% створення спроможних громад, тому Міністерство виступило з ініціативою, яку ми підтримали, щодо створення робочої групи, за участю народних депутатів України, яка працює над змінами до Закону «Про засади державної регіональної політики» та над новою редакцією Закону «Про стимулювання розвитку регіонів». Наша мета — запропонувати дієвий механізм підтримки тих громад, які не мають достатньо ресурсів для сталого розвитку.

— Під час зустрічі з представниками донорських організацій ви, як голова комітету, дали обіцянку, що поспішні рішення не прийматимуться. Наскільки це можливо з огляду на амбітну мету завершити децентралізацію найближчим часом? І яка роль у цьому процесі буде відведена Офісу підтримки реформи, створення якого при профільному міністерстві анонсувала міністр Альона Бабак? Коли він почне працювати і хто має увійти до цього офісу?

— Так, я не раз говорив про те, що у нас мало часу, ми маємо працювати динамічно, проте кожне рішення погоджувати з усіма зацікавленими сторонами. Моя принципова позиція — шукати консенсус з усіх питань порядку денного, вислуховувати всі сторони, щоб ухвалити виважене рішення в інтересах держави та її громадян. До речі, наш комітет один із найвідкритіших та найпублічніших у парламенті — всі засідання комітету транслюються он-лайн, про зустрічі, які я проводжу, як голова комітету, з експертами, представниками громадськості чи бізнесу, постійно інформую на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook: Fb.com/Andriy.Klochko. Що стосується створення Офісу підтримки реформ при профільному міністерстві, то дозвольте переадресувати це питання пані міністерці Альоні Бабак. Я ж, як голова комітету, вам першим скажу публічно, що ми плануємо утворити при комітеті громадську раду, яка допомагатиме народним депутатам України більш предметно розуміти позицію громадськості з тих чи інших питань порядку денного.

— Концепцію змін до Конституції у частині децентралізації вже презентовано, проте це лише концепція. Коли очікувати відповідний законопроект?

— Це питання кількох тижнів, можливо, місяця-двох. Відбуваються консультації на рівні Офісу Президента України, Міністерства розвитку громад та територій, комітету, з українськими та міжнародними експертами, обговорюються окремі технічні деталі законопроекту.

— Удосконалення існуючого адмінтерустрою є одним із основних елементів реформи. Передбачається створення чіткої трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: громада (майже 1400); район (повіт, округ майже 100); область (регіон). Яким чином відбуватиметься це формування, думка громад буде врахована, адже є територіальні особливості?

— Звичайно, буде враховуватися і думка громад, і особливості тих чи інших територій. Наша ключова мета — провести реформу, яка наблизить владу до людей, забезпечить спроможність громад, сталий розвиток територій, наслідком чого стане підвищення рівня добробуту кожного громадянина. 

— Запроваджуватиметься також нова система функцій органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, зокрема, має з’явитися інститут префектів. Які функції будуть покладені на цих людей і на якій стадії підготовки перебуває відповідний законопроект?

— Наша команда, представлена у Верховній Раді України депутатською фракцією політичної партії «Слуга Народу», прагне повернути місцевому самоврядуванню властиві йому функції, визначені Європейською хартією місцевого самоврядування, а саме — право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення. Що стосується префектур, то передбачається, що вони будуть наділені функцією нагляду за дотриманням законодавства органами місцевої влади на відповідній території.

— Є точка зору, що на часі розвиток інститутів місцевих референдумів. На вашу думку, чи не зарано ставити питання про ухвалення закону про місцевий референдум і чи не може це призвести до федералізації країни? 

— Місцеві референдуми — це інструмент прямого народовладдя, тому якщо питання, які на них виносяться, не суперечать положенням Конституції України чи інших законів, не бачу жодних проблем. До речі, є багато питань місцевого значення, вирішуючи які доцільно було б запитати думку громади. Наприклад, пріоритетність фінансування тих чи інших масштабних регіональних проектів, або ж що розмістити на певній земельній ділянці — розбити ландшафтний парк чи сільськогосподарський ринок. Нагадаю, що законопроект про народовладдя — це один із пунктів передвиборчої програми Президента України Володимира Зеленського, тому він неодмінно буде ухвалений. Відповідна робоча група з підготовки законопроекту вже приступила до роботи та має певні напрацювання.

— Загалом, ухвалення яких законопроектів потрібне для успішного завершення реформи? 

— Якщо говорити по пріоритетності, то це закон про засади адміністративно-територіального устрою, законопроект №2189 щодо спрощення процедури формування територіальних громад. А вже потім, з урахуванням нового адмінтерустрою, доцільно ухвалювати законопроекти «Про стимулювання розвитку регіонів» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

— Наша розмова відбувається напередодні Дня місцевого самоврядування. Що б ви побажали представникам місцевих громад?

— Будьте успішними! Не вагайтеся приймати сміливі рішення, ставте перед собою амбітні цілі та досягайте їх! Беріть відповідальність перед своїми громадами та робіть справи, спрямовані на розвиток і спроможність громади, добробут кожного її мешканця. І головне — бажаю вдячності від ваших громад за зроблені вами добрі справи. Зі святом!

— Дякую за розмову.

Інтерв’ю записала Олена ГОРБУНОВА.

Фото з відкритих джерел.