Випадки, коли практично відразу після виборів місцеві депутати починають уникати своїх виборців, зовсім не поодинокі. І прикладів можна навести безліч. Прозорість роботи депутатського корпусу, його публічність — це та пуповина, яка пов’язує виборців з народними обранцями. Сьогодні депутат може розповісти про свою роботу не тільки в газетах і по телебаченню, а й використавши Інтернет — Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не обмежує форми й методи звітів депутатів. Який зворотний зв’язок між депутатами Одеської міської ради та виборцями?

Василь Маркович Брегман і його сусіди по вулиці Урожайній уже тривалий час намагаються зустрітися зі своїм депутатом-мажоритарником, щоб на прийомі з особистих питань попросити допомоги у освітленні вулиці. За три роки єдине, що їм удалося довідатися, — по 50-му виборчому округу депутатом Одеської міської ради обрано Ігоря Бєланова, відомого у минулому футболіста. Він і на сесіях міськради не частий гість, а зустрічі з виборцями практично не проводить. Не пощастило дізнатися виборцям про діяльність свого депутата й у міській раді — звіту про його роботу знайти не вдалося.

Зі 120 народних обранців тільки 27 розмістили на офіційному сайті міської ради свої біографічні дані. Жоден з депутатів, порушуючи вимоги Закону «Про протидію корупції», не опублікував дані про своє майно, доходи і зобов’язаннях фінансового характеру. Різними причинами, ймовірно, керуються народні обранці, не публікуючи цю інформацію. Тільки 24 депутати  розмістили звіти про свою роботу. 

Про їхню якість не говоритимемо — набір цифр і заходів, які там містяться, повинні переконати (але не переконують), що депутати день і ніч трудяться над виконанням наказів виборців. Коли ж говорити про постійні комісії міської ради, то жодна так і не надала на суд громадськості звіти про свою роботу.

Публічність влади в тому й полягає, що виборці мають розуміти, чим вона займається, як формується й витрачається бюджет, як влада опікується розвитком територіальної громади. Відомо, що будь-яка влада йде від народу. Але часто вона до нього вже ніколи не вертається.

Сьогодні в Одесі депутати міської ради не тільки не звітують про свою діяльність перед виборцями, а й не проводять прес-конференцій, не виступають у ЗМІ. Скромністю пояснити це складно. Напевно, тому води в рот набрали, що їм просто нема чого розповісти одеситам.

Практично перед початком будь-якої сесії міської ради — чергової або позачергової — площа перед адмінбудівлею вирує від пікетів і демонстрацій. Тільки так виборці й можуть звернути увагу депутатів на свої проблеми. А коли ті не чують або не хочуть чути людей, вони штурмують будівлю міськради з однією-єдиною вимогою — щоб їх почули, щоб їм допомогли. Звичною картиною політичного ландшафту Одеси стали пікети інвесторів недобудованих споруд, екологічних активістів. Судячи з того, що вони не припиняються, людей просто не чують.

Одеська територіальна громада змушена адресувати свої проблеми до Києва — у Верховну Раду, у Кабінет Міністрів, у міністерства і відомства. Потік скарг, листів і заяв з обласного центру буквально захлиснув столичні установи. Більшість проблем можна було б спокійно й успішно вирішити на місці, в Одесі. До речі, заповзятливі городяни часто стали звертатися через Інтернет зі своїми проблемами до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. І саме від нього стали приходити місцевій владі конкретні вказівки допомогти людям у освітленні вулиць, організації роботи громадського транспорту, завершенні спорудження довгобудів і т. д.

Політична активність виборців в Одесі сьогодні спрямована на формування ініціативи людей щодо проведення звітів депутатів міської ради за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення. Скажімо так, багатьом депутатам міської ради такі ініціативи жителів міста явно не до душі.

З політичних фракцій Одеської міської ради перед виборцями звітує тільки фракція Партії регіонів. Інші — партія «Родина», КПУ, «зелені», «Фронт змін» — немов води в рот набрали. Авторитету перед виборцями таке мовчання, природно, не додає.

 

Одеса.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

ОФІЦІЙНО

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян.

Звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.