Відповідна норма передбачена проектом закону «Про внесення змін до ст. 146 Сімейного кодексу України щодо визначення імені дитини». Його автори — народні депутати Ельбрус Тедеєв, Володимир Мойсик (обидва з фракції Партії регіонів) та Артур Палатний (фракція «УДАР») свою законодавчу ініціативу пояснили необхідністю захистити права дитини, адже часом злет батьківської фантазії призводить до психологічних травм малечі.

Як відомо, у чинній ст. 146 Сімейного кодексу зазначається, що називаючи маля, батьки мають право використовувати ймення, передбачене довідником власних імен, керуючись лише здоровим глуздом. Водночас ч.1 ст. 19 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною у лютому 1991 року, визначено: «Держави-учасниці вживають усіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного чи психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину». Такі законодавчі зміни є доцільними, переконані депутати, оскільки виявлення бажання батьків присвоїти дитині певне екзотичне ім’я не повинне порушувати її законні права.

Тож законопроектом пропонується доповнити Сімейний кодекс статтею: «Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. Ім’я дитини повинне відповідати її статі. Дитині не може бути дано ім’я, що складається з назв неживих предметів, вигаданих персонажів, географічних назв, флори та фауни, титулів, хвороб, одночасним поєднанням букв, символів або (та) цифр, абревіатур». Крім того, проектом передбачається, що «в разі відмови органів реєстрації актів цивільного стану в присвоєнні дитині імені, що не відповідає вимогам ч. 2 цієї статті, батьками (або одним із батьків) може бути подана скарга до органу вищого рівня або до суду».

«Ухвалення цього законопроекту захистить малечу від порушення прав при визначенні імені», — наголошують автори документа в пояснювальній записці.

Вл. інф.

Коментар психолога

Нависаючи над особистістю, будь-яке ім’я, прізвисько чи клеймо нерідко пускає глибоке коріння в її структуру, руйнуючи, спотворюючи, перекручуючи нормальний розвиток.

Буває, що несимпатична емблема «прикрашає» людину рік у рік, переносячи гіркий досвід у доросле життя. Так, Рюмса чи Плакса у 20 років, як і раніше, по-дитячому боятиметься вийти на вулицю, щоб не почути глузування й не одержати по шиї від розбишакуватих ровесників. Йому постійно здаватиметься, що хтось сміється над його сором’язливістю і боязкістю. Психотерапевту доведеться докласти чимало зусиль, щоб допомогти людині позбутися хронічних переживань, повірити в себе, почати поважати в собі особистість. Не безневинні й хвалебні, улесливі, солодкаві імена, які людина отримує як нагороду, подарунок за надумані або справжні заслуги чи переваги. Подорослішавши, Красуня може виявитися не готовою адекватно сприймати критику й зауваження ровесників та людей старшого віку. Відтак стане недоброзичливою, зарозумілою, нещирою, з гіпертрофованим відчуттям власної винятковості.

Але в певних питаннях, особливо гуманітарних, важливі не самі закони, а зрілість суспільства, закарбована у його культурі, повага до особистості. Лише законами така мета не досягається, забороною можна викликати протилежну реакцію.

Тетяна Гурлєва.