У списку запрошених — експерти, експортери, журналісти. Як розповіли напередодні заходу в асоціації, обговорювати є що. Адже розвиток вітчизняного насінництва — один із перспективних напрямів підвищення рентабельності агробізнесу, бо посівний матеріал — товар із високою доданою вартістю і має високий експортний ресурс.
Водночас потенціал цієї справи не до кінця використаний. Найбільший попит з вирощеного в Україні має насіння кукурудзи та пшениці. Непогано йде соняшник та жито. Разом з тим, з закордонними ринками реалізації нині сутужно, а обсяги продажів залишаються незначними.
Як повідомили в асоціації, незважаючи на доволі широку географію експорту нашого посівного матеріалу, більшість поставок відбувається на низько преміальні ринки, зокрема до країн колишнього Радянського Союзу. Близькість Білорусі та Молдови полегшує логістику, але не дає бажаних прибутків. Варто зазначити, що останніми роками із зрозумілих причин втрачено великий ринок збуту в Росії.
За такої кон’юнктури, на думку експертів, насіння «made in Ukraine» можна було б успішно просувати до країн Євросоюзу, але є значні перепони на цьому шляху.
«Передусім відсутність рішення ЄС про еквівалентність вимог української сертифікації вимогам Євросоюзу, — зазначає виконавчий директор Сюзана Григоренко. — Процес визнання української сертифікації об’єднаною Європою затягнувся і потребує вирішення найближчим часом... Нині європейські виробники вільно, без будь-яких обмежень та мита реалізують до України насіння майже на 150 млн дол. на рік, водночас наша держава постачає насіння до країн колишнього Союзу, а до ЄС майже нічого».
Насіннєва асоціація наголошує, що варто вжити заходів на вищому рівні, щоб прискорити визначення України як країни, яка має статус еквівалентності щодо системи сертифікації насіння.
