Під час засідання.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 12 грудня
Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков привітав із Днем Сухопутних військ України. «Сьогодні День Сухопутних військ України, а нещодавно ми відзначали День Української армії. На жаль, ми кожен день чуємо і про обстріли, і про загиблих, і про поранених на фронті. Це все захисники нашої держави! Ми з вами теж робимо все, що в наших силах, щоб це завершилося. Те само робить і Президент держави», — сказав голова парламенту та, привітавши захисників Батьківщини зі святом, запропонував парламентаріям вшанувати хвилиною мовчання тих, хто вже ніколи не повернеться з фронту.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, парламентарії 320 голосами ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до статті 1 Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№ 2569). Голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко зазначив: необхідність внесення цих змін пов’язана з тим, що 31 грудня 2019 року спливає строк запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради, встановлений статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
«Заміна у даній статті позначки року з «2019» на «2020» дозволить ще на один рік — до 31 грудня 2020 року включно — продовжити можливість тимчасового запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей та створить додаткові часові можливості для реалізації відповідних законодавчих умов, спрямованих на мирне врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі принципів та норм міжнародного права і Статуту Організації Об’єднаних Націй», — сказав він та повідомив, що комітет рекомендує ухвалити законопроект № 2569 за основу та в цілому.
Під час обговорення народний депутат Петро Порошенко («Європейська солідарність») зазначив, що фракція має всі підстави не підтримувати цей законопроект, адже в паризькому комюніке з’явилася нав’язана Путіним сумнозвісна «формула Штайнмаєра», а також українській делегації не вдалося навіть поставити питання розробки дорожньої карти щодо імплементації Мінських угод та залучення миротворців з мандатом Ради безпеки ООН. Однак «Європейська солідарність» проголосує за продовження дії цього закону ще на рік, оскільки це допоможе Україні з меншими втратами тримати оборону проти російського агресора. «Путін мріє про відхилення цього закону. Голосування ж «за» допомагає нашій армії і нашій державі тримати оборону з меншими втратами. Голосування «за» дає можливість нашим дипломатам продовжувати роботу над збереженням коаліції», — зазначив він. Водночас П. Порошенко зауважив, що Мінські угоди, які дозволили у найкритичніший момент зупинити російський наступ, дали необхідний час для будівництва української армії, допомігши зцементувати світову коаліцію та запровадити санкції, це не священні тексти, проте ті, хто будував виборчу кампанію на їхній критиці, за вісім місяців так і не запропонували жодної альтернативи.
Тарас Батенко («За майбутнє») зауважив, що на парламентаріїв минулого скликання здійснювався тиск щодо включення особливого статусу до Конституції України. «Сьогодні українська сторона зробила все необхідне, щоб відбити ці, потрібні Путіну, зміни, і йдеться лише про технічну пролонгацію цього закону», — сказав він та звернув увагу на абсурдність деяких його норм, зокрема, щодо проведення на цих територіях місцевих виборів 7 грудня 2014 року. Якщо ухвалення цього законопроекту потрібне для припинення вогню, обміну військовополоненими, досягнення миру та перемоги, то дію цього закону можна пролонгувати ще на рік, вважає народний депутат.
Олександр Качура («Слуга народу») нагадав, що історія з Мінськими угодами та законом про особливості місцевого самоврядування дісталася новій владі у спадок. «Цей законопроект є суто технічним, але він буде сильним та потужним сигналом для українських громадян, які знаходяться в Донецькій та Луганській областях, що ми продовжуємо політику мирного врегулювання», — сказав він та закликав колег перед голосуванням подумати, що вони скажуть своїм дітям та онукам, коли ті згодом спитають, що вони зробили для досягнення миру в Україні.
Віктор Медведчук («Опозиційна платформа — За життя») заявив, що фракція підтримуватиме цей законопроект, однак висловив нерозуміння, чому влада знову вносить технічний законопроект, а не імплементує останні домовленості щодо «формули Штайнмаєра» та щодо схвалення рішення про постійний характер особливого статусу.
Сергій Соболєв («Батьківщина») нагадав, що окрім абсурдної статті цього закону, за якою місцеві вибори на окупованих територіях мають відбутися 7 грудня 2014 року, там також йдеться про створення народної міліції та зазначається, що суди і прокуратура формуватимуться тільки за погодженням з «органами влади» на цих територіях. «Це пряме порушення Конституції. І це означає, що фактичне повернення цих територій, якого чекають в тому числі й мільйони тих, хто був змушений покинути їх через переслідування, терор і вбивства, ніколи не стане можливим. Фактично заморожується, якщо не робиться гіршою, нинішня ситуація», — підкреслив він та додав, що, крім того, цей закон унеможливлює переслідування у кримінальному порядку осіб, які вчинили злочини.
Сергій Рахманін («Голос»), звертаючись до тих, хто збирається натиснути на «зелену кнопку», запитав: коли вони вважають, що цей закон технічний і не буде виконуватися, то навіщо тоді беруть на себе ці зобов’язання. «Якщо ви вважаєте цей закон технічним і таким, що нічого не вирішує, то пропоную подивитися на текст комюніке за підсумками «нормандської» зустрічі, у якому записано, що українська сторона бере на себе зобов’язання запровадити на постійній основі особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який передбачає порушення суверенітету України, амністію, так звану народну міліцію і фактичний розвал країни», — заявив він.
Представник депутатської групи «Довіра» Сергій Шахов зазначив, що коли приїздить до Станично-Луганського району, то чує слова вдячності за те, що там нарешті відкрито міст та прохання, щоб такі переходи було відкрито біля Щастя, Благовіщенська та в інших місцях. «Україна не хоче війни, тому я закликаю всіх проголосувати за цей суто технічний законопроект, дію якого ми продовжуємо уже три роки», — сказав він.
Народні депутати внесли зміни до Постанови Верховної Ради «Про проведення у 2020 році весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору» (№ 2417), якою уточнюються організаційні моменти підготовки до проведення асамблеї.
Парламентарії відхилили проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 5 грудня 2019 року про прийняття у другому читанні та в цілому законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна» та про скасування рішення Верховної Ради від 4 грудня 2019 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до Закону «Про ринок електричної енергії», що відкриває шлях до їхнього підписання та набуття чинності.
Ще одним рішенням народні депутати утворили Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради щодо здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017—2018 років (№ 2302).
Автор цієї постанови народний депутат Соломія Бобровська висловила жаль, що цю ТСК не було створено до роковин загибелі Катерини Гандзюк, а лише коли в Бахмуті Донецької області загинув ще один громадський активіст Артем Мірошниченко.
«Хочу всім нагадати, що упродовж 2017—2018 років відбулося понад півсотні нападів, п’ять з яких завершилися загибеллю наших друзів та колег», — сказала вона та підкреслила, що саме тому 77 відсотків громадян вважають, що бути громадським активістом в Україні — страшно і небезпечно. Водночас 9 із 10 громадян висловлюють переконання, що розслідування вбивства Каті Гандзюк має бути доведене до кінця, тож парламентська ТСК стане тим запобіжником, який не дозволить спустити справу на гальмах.
Розглянувши в першому читанні президентські законопроекти «Про розвідку» (№ 2412) та про внесення змін до Закону «Про Службу зовнішньої розвідки» (№ 2414), парламентарії підтримали рекомендацію Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо їхнього направлення до головного комітету на повторне перше читання.
У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду (№ 2172). Заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа підкреслила, що цей документ дозволяє врегулювати систему ринкового нагляду.
«Державний інспектор ринкового нагляду має перевіряти не бізнес, а продукцію, яка становить небезпеку. Його завдання — не тиснути на бізнес та підприємця, а усувати небезпеку», — сказала вона та додала, що цей законопроект передбачає скасування всіх штрафів за формальні порушення. Р. Підласа наголосила, що законопроект № 2172 — це останній крок до підписання так званого промислового безвізу з ЄС.
Також в цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам, № 0932); про внесення зміни до Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, № 0933); про внесення змін до Закону «Про попереднє ув’язнення» (щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту, № 0885).
На початку засідання, після завершення оголошеної на вимогу чотирьох фракцій півгодинної перерви, із заявою виступила лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка закликала дотримуватися норм Регламенту під час розгляду законопроектів про запровадження ринку землі. «Наша команда збирає та систематизує всі порушення щодо проведення засідання комітету та всіх кроків, які пов’язані із розглядом законопроектів про розпродаж сільськогосподарської землі», — сказала вона та наголосила на неприпустимості розгляду поправок в таємному режимі, що позбавляє аграріїв та представників громадськості можливості взяти участь в обговоренні.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив про створення міжфракційних депутатських об’єднань «Гуманна країна» та «Розвиток сучасних ринкових відносин у сфері енергетичної, екологічної та транспортної інфраструктури задля побудови успішної європейської держави».
