В Україні має бути напрацьована нова методологія, за якою визначатиметься прожитковий мінімум, водночас виплати мають бути такими, щоб не розбалансувати бюджет. Такою була головна теза слухань «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні», які відбулися в парламенті за участі народних депутатів, представників уряду, профспілок, роботодавців, державних установ та громадських організацій тощо.

За словами міністра соціальної політики Юлії Соколовської, починаючи з 2013—2014 років відбулося різке падіння різниці між фактичним і встановленим прожитковим мінімумом. Відтак, уряд перейшов на ресурсний підхід: скільки грошей у бюджеті є — такий рівень прожиткового мінімуму й встановлюється. Це, своєю чергою, сильно вплинуло на всі види виплат (загалом їх понад 150), особливо соціальні, адже вони законодавчо прив’язані до прожиткового мінімуму. Нині ж уряд пропонує відв’язати від прожиткового мінімуму «все те, що не відповідає суті прожиткового мінімуму», зокрема, посадові оклади, виплати за відрядження, пеня, штрафи тощо. Відповідний законопроект уже підготовлено, схвалено урядом і нині готується до внесення в парламент.

Ініціативу профільного міністерства привітав виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. На його думку, відв’язка мінімальної зарплати від прожиткового мінімуму значно посилить соціальний діалог і відповідальний бізнес не боятиметься дискусій щодо прожиткового мінімуму.

За словами академіка Національної академії наук України директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, ми маємо перейти, врешті-решт, до розрахунку прожиткового мінімуму для кожної родини. Адже соціальна допомога спирається на родинні принципи і не надається кожній окремій людині. А перейшовши до розрахунку родинного прожиткового мінімуму, маємо принаймні почати думати над оподаткуванням доходів родини, а не окремої особистості.

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, назвавши однією з основних вад нашого прожиткового мінімуму його пряму залежність від можливостей бюджету, наголосила на необхідності підготовки нової методології, за якою надалі обчислятиметься прожитковий мінімум. А він, за її словами, не може становити менше чотирьох тисяч гривень, але бюджет ці виплати не потягне.

Тож, врешті-решт, у суспільстві має бути започатковано чесну дискусію: що для нас соціальна держава і що таке соціальна політика, кого ми маємо захищати в першу чергу: статус, коли людина отримує статус, чи дохід домогосподарств. «Думаю, що Володимир Зеленський буде тим Президентом, який увійде в історію саме тому, що він зробить для домогосподарства і для годувальника неоподаткований мінімум. Ми маємо йому допомогти в цьому», — наголосила вона, додавши: «Я можу помилятися.

Ви — та громада і ті стейкхолдери, які можуть це поправити. Зараз історичний час працювати над цими законопроектами».

Підсумовуючи, заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зауважила, що це лише початок дискусії, а питання надчутливе. Зрештою, вона закликала всі запитання та пропозиції спрямувати до організатора заходу — Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який за підсумками слухань має напрацювати відповідні рекомендації щодо формування прожиткового мінімуму.