Ухвалено заключну заяву та рекомендації за підсумками засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНА — ЄС
Десяте засідання 18-19 грудня 2019 року (м. Страсбург)
ЗАКЛЮЧНА ЗАЯВА ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
відповідно до статті 467 (3) Угоди про асоціацію

(Прийнятий текст може бути змінено з урахуванням лінгвістичних поправок)

18-19 грудня 2019 року у м. Страсбурзі відбулося Десяте засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС (ПКА) під спільним головуванням Вадима Галайчука від імені Верховної Ради України та Вітольда Ващиковські від імені Європейського Парламенту.

Парламентський комітет асоціації, обговоривши останні події в Україні та відносини між Україною та ЄС, а також, обмінявшись думками про пріоритети майбутніх подій, домовилися про таку Заключну Заяву та Рекомендації.

Парламентський комітет асоціації (ПКА):

Щодо відносин Україна — ЄС та їх парламентського виміру

1. Вітає проєвропейський стратегічний курс, закріплений у Конституції України[1][1]; наголошує, що Угода про асоціацію та її невід’ємна частина, якою є Поглиблена та Всеохоплююча Зона Вільної Торгівлі (ПВЗВТ) становлять основу порядку денного інтеграції України до ЄС; підкреслює, що імплементація Угоди значно наближає Україну до ЄС, модернізує країну і стимулює економічний розвиток, а також призводить до підвищення рівня життя громадян; вітає амбітні цілі, відображені у Спільній заяві за підсумками 21-го Саміту Україна — ЄС від 9 липня 2019 року, у Плані дій уряду від 29 вересня 2019 року та у оновленому Плані заходів з виконання Угоди про асоціацію від 19 листопада 2019 року;

2. Як ключовий форум політичного діалогу між Верховною Радою України (ВРУ) і Європейським Парламентом (ЄП), створений відповідно до Угоди про асоціацію, підтверджує свій намір, надавати повне сприяння у виконанні Угоди про асоціацію та її моніторингу, а також сприяти подальшому розвитку відносин Україна — ЄС, зокрема поглибленню галузевої інтеграції у сферах цифрової економіки, енергетики, юстиції та внутрішніх справ, митного співробітництва; вітає, у цьому зв’язку, інтенсивну і продуктивну роботу, проведену ПКА з моменту його створення у 2015 році;

3. Підкреслює ключову роль, яку відіграє Верховна Рада України у виконанні Угоди про асоціацію, як законодавчий орган і як установа, що здійснює нагляд і контроль за діями виконавчої влади; заохочує, в цьому зв’язку, всі ініціативи, спрямовані на зміцнення потенціалу та професійної компетенції членів ВРУ та її посадових осіб; у зв’язку з цим, вітає розпочату з 2015 року поглиблену співпрацю між ЄП та ВРУ, спрямовану на підвищення потенціалу, досягнення консенсусу та налагодження діалогу у ВРУ і сподівається на подальшу співпрацю, зокрема в рамках оновленого Меморандуму про взаєморозуміння між двома парламентами;

4. Переконаний, що конструктивна міжінституційна співпраця та ефективна координація в рамках кожної установи мають важливе значення для безперешкодної імплементації Угоди про асоціацію; очікує, що парламентсько-урядова євроінтеграційна платформа розробить спільну парламентсько-урядову Дорожню карту євроінтеграційних законопроектів, що сприятиме підвищенню якості відповідних законодавчих актів;

5. Наголошує, що Угода про асоціацію не є остаточною метою відносин між Україною та ЄС; у зв’язку з цим, зазначає, що Україна має європейську перспективу відповідно до Статті 49 Договору про Європейський Союз і може подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі за умови відповідності Копенгагенським критеріям та принципам демократії, поваги до основних свобод, прав людини та меншин і дотримання верховенства права, наголошуючи, що імплементація Угоди про асоціації є першим і найважливішим кроком на цьому шляху;

6. Закликає до масштабного оновлення Східного Партнерства на саміті, що відбудеться у червні 2020 року, керуючись спільними цінностями ЄС і прагненням покращити безпекову та соціально-економічну ситуацію у східноєвропейських країнах-партнерах ЄС; підкреслює, що ЄС має відігравати більш значущу роль і продовжувати долучатись до процесу мирного врегулювання конфліктів у регіоні Східного Партнерства; закликає ЄС знайти подальші шляхи підтримки, спрямованої на повне виконання угод, укладених зі своїми східноєвропейськими країнами-партнерами; крім того, пропонує ЄС розглянути питання щодо розробки «Стратегії Тріо плюс 2030», платформи ЄС з питань підтримки реформ та інвестицій для асоційованих країн-партнерів, у сферах, що стосуються, зокрема, підвищення спроможності, транспорту, енергетики, правосуддя і цифрової економіки та інших сферах на шляху до їх подальшої інтеграції відповідно до всеохоплюючого порядку денного;

Щодо безпекової ситуації, Криму та енергетичної безпеки

7. Підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів; нагадує про своє рішуче засудження актів агресії з боку Російської Федерації проти України, що призвели до тимчасової незаконної окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (Україна) та окремих територій Донецької і Луганської областей України, а також до блокування міжнародних судноплавних маршрутів в Азовському і Чорному морях, що є умисним порушенням норм міжнародного права, демократичних принципів і основоположних цінностей; рішуче засуджує порушення прав людини, у тому числі порушення свободи віросповідання, вчинених Росією на окупованих територіях; закликає до відновлення і поваги Росією свободи судноплавства як в Керченській протоці, так і в Азовському морі, відповідно до Конвенції ООН з морського права;

8. Вітає відновлення переговорів у нормандському форматі на саміті, що відбувся в Парижі 9 грудня 2019 року, і схвалює зусилля, спрямовані на досягнення стабільного і мирного врегулювання ситуації на сході України, спричиненої агресією з боку Росії; вітає намір встановлення повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню, підкріплений виконанням всіх необхідних заходів підтримки припинення вогню до кінця 2019 року; очікує, що підсумки саміту «нормандської четвірки» сприятимуть виконанню Мінських угод;

9. Вітає застосування формули звільнення і обміну «всіх на всіх» до кінця 2019 року; закликає російську владу беззастережно і без затримки звільнити всіх українських громадян, включаючи кримських татар, які незаконно і безпідставно утримуються під вартою за політично-вмотивованими звинуваченнями як в Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України; наполягає на повному і беззаперечному доступі міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), до всіх затриманих осіб;

10. Вітає продовження обмежувальних заходів з боку ЄС щодо Російської Федерації, зокрема включення до санкційного списку 14 березня 2019 року восьми осіб, причетних до застосування сили Російською Федерацією у Керченській протоці 25 листопада 2018 року; закликає ЄС застосувати подальші цілеспрямовані обмежувальні заходи у відповідь на так звані «місцеві вибори», проведені окупаційною владою в Криму і місті Севастополь 8 вересня 2019 року; нагадує, що санкції проти Росії мають застосовуватись до повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України; закликає ЄС бути готовим до застосування обмежувальних заходів з метою збільшення тиску на Росію, якщо цього вимагатимуть її дії; запрошує віце-президента Європейської Комісії/ Високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки відвідати частину Донбасу підконтрольну уряду України;

11. Вітає нещодавно ухвалені Генеральною Асамблеєю ООН резолюції щодо мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів від 9 грудня 2019 року, а також щодо прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) від 18 грудня 2019 року; підкреслює важливість запобігання подальшій мілітаризації окупованого півострова і закликає всі відповідні зацікавлені сторони обговорити пропозиції у міжнародному форматі щодо деокупації півострова; закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію з метою припинення залякування і постійних переслідувань етнічних меншин, релігійних громад в Криму, зокрема кримських татар, які відмовляються визнати незаконну окупацію; закликає відновити повноцінне функціонування українських ЗМІ та шкіл у Криму; і запобігти примусовому призову громадян України у збройні сили та інші військові частини Росії;

12. Закликає ЄС і Україну посилити співпрацю у галузі стратегічних комунікацій, спрямовану на ефективну боротьбу з дезінформаційними кампаніями і на підвищення рівня стійкості до загроз;

13. Підтверджуючи роль України як довгострокового стратегічного партнера у питанні транзиту газу до Європейського Союзу, заявляє про свою незгоду з будівництвом газопроводу «Північний потік-2», оскільки це посилює залежність ЄС від поставок російського газу, загрожує внутрішньому ринку ЄС і суперечить духу, цінностям і основним політичним цілям Енергетичного союзу таким як: енергетична безпека, солідарність, диверсифікація маршрутів та джерел постачання; закликає Європейську Комісію та держави-члени ЄС гарантувати повне і ретельне виконання законодавства ЄС щодо всіх трубопроводів, які постачають газ до ЄС.

14. Висловлює жаль з приводу відсутності взаємоузгодженого рішення під час триваючих тристоронніх консультацій щодо газового питання між Україною, ЄС та Російською Федерацією, а також між «Газпромом» і «Нафтогазом»; закликає Російську Федерацію і «Газпром» провести змістовні та конструктивні дискусії, спрямовані на пошук компромісу для забезпечення стабільних та безпечних поставок газу після 1 січня 2020 року і в подальшому.

Щодо реформ і верховенства права

15. Нагадує, що тісні і міцні відносини між ЄС і Україною ґрунтуються на спільних цінностях, а саме на повазі до демократичних принципів, верховенства права, ефективного управління, прав людини і основоположних свобод;

16. Високо оцінює прогрес України, досягнутий у впровадженні реформ з моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році, які в цілому є більш проєвропейськими, ніж за всі попередні роки незалежності України, зокрема у сферах енергетики, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, освіти, державного управління, децентралізації, державних закупівель, оборони і безпеки, а також у банківському секторі з метою забезпечення макроекономічної стабільності; закликає Україну продовжувати впровадження реформ, заснованих на принципах незворотності та послідовності, акцентуючи увагу на зміцненні верховенства права та боротьбі з корупцією;

17. Підкреслює, що зміцнення верховенства права та ефективного управління є фундаментальною основою для будь-якого позитивного розвитку країни, в тому числі економічного; у зв’язку з цим, підкреслює важливість незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя; закликає українську владу дотримуватися висновку Венеціанської комісії щодо триваючої судової реформи і залишити позитивні досягнення попередньої реформи; підкреслює важливість збереження стабільності, неупередженості та незалежності судової системи та забезпечення рівного доступу до правосуддя;

18. Вітає створення цілісної антикорупційної архітектури за останні кілька років, зокрема Вищого антикорупційного суду; підкреслює важливість збереження та посилення ефективності та незалежності цих інституцій; підкреслює важливість і необхідність подальшого докладання зусиль у боротьбі з корупцією та створення належно функціонуючого державного управління, в тому числі, з метою збереження внутрішньої безпеки України; закликає до неупередженої і не політично вмотивованої боротьби з корупцією в Україні;

19. Підкреслює важливість гарантування повної поваги до прав людини і основоположних свобод, зокрема свободи вираження поглядів і плюралізму засобів масової інформації; а також рівного доступу до ЗМІ всіх громадян, з метою просування всеохоплюючого порядку денного відносин між Україною та ЄС, а також для посилення всебічної підтримки Європейського Союзу українській владі;

20. Підкреслює, що сильний і добре функціонуючий парламент має найважливіше значення для життєздатної демократії; підкреслює в цьому зв’язку необхідність встановлення балансу між готовністю швидко проводити реформи і необхідністю поважати прерогативи парламенту; підкреслює важливість збереження простору для необхідних парламентських процедур і досягнення широкого і всеохоплюючого проєвропейського консенсусу щодо всіх реформ; закликає всі політичні фракції у Верховній Раді працювати в атмосфері діалогу і взаємної поваги для того, щоб демонструвати позитивний імідж парламенту у широкому суспільстві і показувати його зусилля для зміцнення національної єдності; вітає у зв’язку з цим відновлення діалогів Жана-Моне за посередництва Європарламенту; закликає всі фракції взяти до відома висновки за підсумками 7-го діалогу Жана-Моне, що відбувся в місті Базош 28-29 листопада  2019 року;

21. Закликає Верховну Раду України обережно розглядати і брати відповідальність за будь-яку Конституційну реформу та протистояти будь-якому ворожому російському впливу в цих дискусіях;

22. Підкреслює важливість виконання рекомендацій Міжнародної місії зі спостереження за виборами в Україні у 2019 році, зокрема щодо прийняття нового Виборчого кодексу; закликає українську владу провести ці зміни у відкритий та прозорий спосіб з метою отримання максимально широкої підтримки і забезпечення їх впровадження; вітає готовність Європейського Парламенту надати допомогу ВРУ в рамках реалізації даного питання.

23. Вітає готовність Європейської Комісії разом з Україною прискорити імплементацію Угоди про асоціацію, зокрема ПВЗВТ і посилювати, у разі необхідності, секторальне співробітництво; високо оцінює роботу Групи з підтримки України в ЄК у просуванні реформ в Україні та ефективній імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи ПВЗВТ; підкреслює необхідність активізації Комісією своїх зусиль у підтримці розвитку потенціалу у державному секторі, для місцевих і регіональних органів влади, а також для громадянського суспільства;

24. Вітає попередні трирічні домовленості, досягнуті з Міжнародним валютним фондом, на робочому рівні в рамках механізму розширеного фінансування на суму близько 5,5 млрд дол США, що сприятиме зміцненню макроекономічної стабільності та створенню сприятливих умов для реалізації програми реформ в Україні; закликає Європейську Комісію якомога швидше виділити Україні остаточний транш у розмірі 500 млн євро 4-ї програми макрофінансової допомоги та приступити до розгляду нової програми макрофінансової допомоги;

25. Підтримує прагнення України стати більш інтегрованою до Єдиного європейського ринку; визнає Україну як важливого і надійного торговельного партнера ЄС; підкреслює необхідність зміцнення торговельно-економічного співробітництва та продовження лібералізації торгівлі, зокрема шляхом якнайшвидшого укладення між Україною та ЄС Угоди про спільний авіаційний простір та наближення до переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA); вітає прагнення України оновити Порядок денний у сфері правосуддя, свободи та безпеки;

26. Закликає до подальшого поглиблення співпраці у цифровій сфері, включаючи кібербезпеку, проведення досліджень гібридних ризиків для України та оновлення додатку XVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; підтримує подальше зближення українського законодавства з законодавством ЄС щодо Єдиного цифрового ринку ЄС і очікує висновків поточної виїзної експертної місії в Україні щодо оцінки Дорожньої карти цифрової трансформації;

27. Закликає Європейську Комісію і Уряд України прискорити створення механізму проведення консультацій і моніторингу оцінки відповідності законодавчих ініціатив згідно з оновленим додатком XXVII до Угоди про асоціацію у сфері енергетики;

28. Вітає готовність України зміцнювати співробітництво з Європейським Союзом у боротьбі зі зміною клімату та екологічними проблемами; підтримує прагнення України активізувати дії у сфері боротьби зі зміною клімату відповідно до Європейської «Зеленої угоди»;

29. Наголошує на необхідності вжиття Україною заходів у боротьбі з пустошенням лісів та незаконною їх вирубкою, в тому числі в Карпатах;

30. Закликає до зміцнення контактів між людьми з метою створення життєво важливого фундаменту для мирного та сталого багатомовного та багатокультурного суспільства на континенті та обміну європейськими цінностями в творчих, надихаючих і освітніх сферах;

31. Закликає українську владу прийняти до уваги висновок Венеціанської комісії від 7 грудня 2019 року щодо Закону Україні «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; вітає зобов’язання України дотримуватися рекомендацій Венеціанської комісії щодо Закону України «Про освіту»;

Щодо наступної зустрічі

32. Повідомляє, що наступне засідання Парламентського комітету Асоціації Україна — ЄС відбудеться навесні 2020 року в Україні.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.