У сесійній залі не раз блокували трибуну та оголошували позапланові перерви для політичних консультацій між депутатськими фракціями. Під стінами парламенту декілька днів вирували мітинги — проти відкриття ринку сільськогосподарської землі, із вимогами виплатити заборгованості із зарплати шахтарям, підвищити оплату праці медикам та вчителям. Не минулося і без сутичок під парламентом між протестувальниками та правоохоронцями. Утім, незважаючи на політичні пристрасті, законодавцям вдавалося знаходити компроміс.

Понад дві тисячі поправок

За каденції нового парламенту це було фактично перше протистояння: під час мітингу проти запровадження ринку землі на вулиці Грушевського розпилювали перцевий газ, у правоохоронців летіло каміння, палиці та пляшки. 26 учасників мітингу було затримано (однак цього ж дня відпущено), постраждали майже 20 правоохоронців та журналіст. Аграрний комітет розглядав законопроект про ринок землі аж до ночі. Пристрасті зашкалювали. Фракції «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя» вимагали зняти законопроект про ринок землі з розгляду. На стіл летіли папери, депутати штовхалися і не стримувалися у висловах та емоціях.

Камінь спотикання — законопроект № 2178-10 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який парламент схвалив у першому читанні 13 листопада. До законопроекту подано понад 2,5 тисячі правок, тож профільному комітету потрібно як мінімум 10—12 робочих днів для їх розгляду. Зрештою, досягнуто компромісу: представники всіх фракцій та груп у парламенті підписали меморандум про спільну роботу над підготовкою законопроекту до другого читання. Але то відбудеться вже в новому році.

«З приводу введення ринку землі — це не може бути швидким процесом, — заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ефірі передачі «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна». — Сьогодні підписано меморандум між усіма фракціями та депутатськими групами, де досягнуто домовленостей, в рамках яких ми будемо працювати під час підготовки цього дуже важливого законопроекту до другого читання».

Сказав своє слово і Президент України Володимир Зеленський: він запропонував після відкриття ринку землі в Україні обмежити можливість продажу землі «в одні руки» площею не більш як 10 тисяч гектарів. «Було питання щодо концентрації. Депутати спочатку внесли норму про понад 200 тисяч гектарів. Згоден, це дуже багато. До комітету дійшла цифра 20 тисяч. Давайте від однієї до 10 тисяч гектарів — і розглядати на комітеті. Запропонуємо цифру, зменшимо концентрацію», — сказав Зеленський під час робочої поїздки Київщиною. Президент укотре запевнив, що питання продажу землі іноземцям буде винесено на всеукраїнський референдум.

Боротьба із кнопкодавством і недоторканністю

Серед інших резонансних рішень Верховної Ради, ухвалених напередодні нового року, варто відзначити такі.

1. Парламент продовжив дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в деяких районах Донецької і Луганської областей. Згодом має бути розроблено і схвалено новий закон про «особливий статус».

2. Зроблено ще один крок до скасування депутатської недоторканності — ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів для приведення у відповідність до Закону «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». Він передбачає: відомості до ЄРДР про ймовірне скоєння кримінального злочину народним депутатом вносить Генпрокурор. Досудове розслідування стосовно депутата можуть проводити слідчі НАБУ і ДБР. Клопотання про дозвіл на затримання, арешт, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов та інші заходи мають бути узгоджені слідчим суддею з Генпрокурором. Про затримання народного депутата повинні повідомити Голову Верховної Ради. Утім, багато зауважень викликала схвалена поправка депутата від ОПЗЖ Григорія Мамки, згідно з якою правоохоронці не зможуть притягнути народного депутата до відповідальності, поки він здійснює свої повноваження (а це — п’ять років). НАБУ і САП, у свою чергу, закликали Президента ветувати закон. На думку антикорупційних відомств, закон може знизити ефективність розслідування злочинів, скоєних депутатами, та призвести до процесуальних проблем. Відтак слово за Президентом.

4. Подарунок під ялинку політичним партіям — новий Виборчий кодекс. Його проголосував ще парламент попереднього скликання, однак Президент Володимир Зеленський наклав на закон вето. Новий Виборчий кодекс передбачає запровадження суто пропорційної виборчої системи на виборах до Верховної Ради, скасування мажоритарки, гендерний баланс: у кожній п’ятірці виборчого списку має бути не менш як дві особи однієї статі, прохідний бар’єр залишається на рівні п’яти відсотків.

5. Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (№ 2336) передбачає заміну «паперової» фінансової звітності партій електронною. Партії зможуть подавати звіти через сайт НАЗК.

6. За «кнопкодавство» запроваджується кримінальна відповідальність: неперсональне голосування депутатів тягне за собою кримінальну відповідальність і штраф (від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орієнтовно від 51 до 85 тисяч гривень). Досудове розслідування таких правопорушень здійснюватиме ДБР. Однак запровадження в сесійній залі сенсорної кнопки для голосування відкладено до «кращих часів».

7. До початку 2020 року відкладено штрафи для власників нерозмитнених автомобілів на «єврономерах». До кінця року доведеться заплатити штраф у 8,5 тисячі гривень, а не 170 тисяч. З нового року доведеться приймати нове рішення щодо розмитнення «євроблях».

8. Схвалено ще низку резонансних законів: про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради з пропозиціями Президента, які регулюють порядок їх створення і діяльності; про легалізацію видобутку бурштину, що запроваджує єдині дозволи на геологічне вивчення бурштинових надр з подальшим видобуванням бурштину на п’ять років на ділянки розміром до 10 гектарів.

Відправлено на доопрацювання законопроект про легалізацію грального бізнесу, який передбачав організацію азартних ігор лише в 3—5-зіркових готелях з обов’язковим отриманням державної ліцензії. Натомість під завісу року за дорученням уряду по всій країні закрито всі мережі «державних лотерей», під вивісками яких ховалися підпільні казино.

«Домашнє завдання» на рік прийдешній

За два тижні до кінця року Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації, який має радикально змінити структуру місцевої влади. Закон, зокрема, ліквідує інститути районних держадміністрацій — їх замінять префекти, особливий статус для міст Києва та Севастополя.

Внесення змін до Конституції щодо децентралізації передбачають і Мінські угоди. Згідно із запропонованими змінами, в Україні замість районів будуть об’єднані територіальні громади, області та округи. Згадка про Автономну Республіку Крим є. Про Донбас окремо не сказано. Правовий статус міста Києва як столиці України пропонується визначити окремим законом. Про особливий статус Севастополя не сказано нічого. На чолі округів, областей та міста Києва стоятимуть префекти, яких призначатиме Президент за поданням Кабміну. Посади голів ОДА і РДА скасовуються. Проект конституційних змін планували відправити на висновок до Конституційного Суду в останній пленарний день — 20 грудня, однак цього не сталося. Щоб спрямувати конституційні зміни на висновок до КС на поточній сесії залишився один пленарний тиждень, але вже наступного року — 14—17 січня.

На наступний рік заплановано запуск багатьох ініціатив та проектів нової влади. Зокрема, очікується легалізація грального бізнесу, відкриття ринку сільськогосподарської землі, запровадження змін до Конституції та запуск «держави в смартфоні». У 2020-му знову відбудуться вибори — наразі місцеві.