Активна законотворча діяльність Верховної Ради України впливає на правове регулювання найбільш актуальних суспільних відносин, спонукає до розроблення нового законодавства. Про основні зміни правового регулювання, що відбулися, і про те, як це вплине на наше життя після 1 січня, читайте нижче.
Новий розмір мінімальної зарплати, пенсії та прожиткового мінімуму
З нового року мінімальна зарплата становить 4723 грн, пенсія не може бути менше за 1638 грн. На 2020 рік прожитковий мінімум відновлено з 1 грудня 2019 року в розмірі 2102 грн для працездатних, 1638 грн — для осіб, які втратили працездатність, 1779 грн — для дітей віком до 6 років і 2218 грн — для дітей з 6 до 18 років.
Підвищення прожиткового мінімального рівня збільшує інші соціальні виплати. Так, мінімальний розмір аліментів становитиме для дітей до шести років — 889,5 грн, а для дітей від 6 до 18 років — 1109 грн.
Мораторій на відчуження сільськогосподарської землі поки що діє
Незважаючи на те, що мораторій на відчуження землі сільськогосподарського призначення мав би закінчитися з початку 2020 року, він продовжує діяти. Пов’язано це з тим, що основною умовою скасування мораторію є набрання чинності законом про обіг земель. Оскільки прийняття цього закону не відбулося, то пункти 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України ще діють. Згідно з ними до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, а також не допускається:
— купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
— купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10% та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
«Мажоритарка» зникла, прохідний бар’єр залишився
Виборчий кодекс, доопрацьований народними депутатами в грудні минулого року, набрав чинності. Він скасовує змішану систему виборів. Отже, вибори будуть відбуватися лише за пропорційною системою з відкритими виборчими списками. Тобто голосувати будемо не лише за політичну партію, а ще й за кожного конкретного кандидата від політичної сили, самостійно визначаючи, хто з них буде в прохідний частині списку. З’являється гендерна квота — не менш як дві жінки на 5 кандидатів.
Прохідний бар’єр залишився таким, яким і був — 5 %, тобто з урахуванням загальної кількості депутатських мандатів партія, яка набрала 5 і більше відсотків, гарантовано матиме дев’ять мандатів. Виборчий кодекс також має багато інших новел, зокрема, й щодо розрахунку формули грошового забезпечення учасників виборчих перегонів.
Депутатської недоторканості вже нема
З 1 січня набрав чинності закон, яким внесено зміни до статті 80 Конституції України щодо недоторканості народних депутатів України. Відтепер народні обранці не мають гарантії на депутатську недоторканість, неможливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності, бути затриманим чи арештованим без згоди на це Верховної Ради.
Викривачі корупції під захистом
Набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції». Законом встановлено правовий статус викривачів корупції, їхніх прав і гарантії їх захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію. Також передбачено, що викривач, який повідомив про корупційний злочин, має право на грошову винагороду (10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину), йому гарантується анонімність.
Зелені знаки, спеціальні місця для паркування
Внесенням змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів визначено, що у нас з 1 січня запровадять нові дорожні знаки «Для електромобілів», «Окрім електромобілів», «Станція зарядки електромобілів». Цими знаками виділяються паркомісця виключно для електрокарів. За порушення цих знаків власникам автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння, які також створили перепони для паркування електрокарів, передбачений штраф (від 340—510 грн), а інспектори з паркування наділені правом затримувати порушників (евакуювати автотранспорт). Окрім цього, буде введено спеціальні автономери зеленого кольору для електрокарів.
Про особливий статус самоврядування на Донбасі
Оскільки дію Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» було продовжено на 2020 рік, парламентарії планують в цьому році напрацювати новий закон, який визначатиме окремі умови організації самоврядування на території цих областей.
Пільги можна монетизувати
У розвиток Закону «Про верифікацію і моніторинг державних виплат» Кабінет Міністрів України скасував тимчасові обмеження монетизації пільг на комунальні послуги. Заяву на монетизацію пільг можна було подати лише до 15 жовтня 2019 року. Тепер пільговики мають можливість в будь-який час скористатися своїм правом на монетизацію пільг і перейти на готівкову форму виплат за житлово-комунальні послуги.
Адвокатській монополії — ні
Так звана адвокатська монополія з 1 січня не діятиме. Зміни, які розширили можливості самопредставнитва в суді для органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, скасували обов’язковість наймання адвоката в суді для представництва інтересів зазначених осіб.
Найдорожчий людський орган — печінка
Нарешті в Україні створено правову базу для пересадки людських органів. Зокрема, серед останніх актів Закон України, яким вносяться зміни, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині, яким визначається порядок застосування права розпоряджатися тілом чи анатомічними матеріалами, створення Державної інформаційної системи трансплантації тощо. До речі, урядом затверджено тарифи на послуги, пов’язані з трансплантацією органів, де визначено, що, наприклад, алотрансплантація нирки коштуватиме 324 тисячі грн, несумісна трансплантація нирки -721 тисячі грн, трансплантація серця — легенів — 535 тисяч грн, а пересадка печінки коштуватиме 855 тисяч грн.
Звісно, що це не всі законодавчі новели 2020 року. У подальшому ми намагатимемося надати нашим читачам більше інформації про законопроекти, які готуються до прийняття, та розкривати особливості законодавчої роботи парламентарів.