Крим відкрив туристичний офіс у Лондоні. На черзі — Берлін, Стамбул і Анкара

За традицією підсумки курортного сезону в Криму прийнято підбивати з боєм годинника у Новорічну ніч, щоб наступної хвилини почати відлік чергового сезону. Уже відомо, що за дванадцять місяців 2013-го в Криму відпочили 5 млн. 890 тис. чоловік, і це на 4% менше, ніж у рекордному 2012-му (6 млн. 134 тис.). Щоправда, міністра курортів і туризму Криму Олександра ЛІЄВА тішить, що відпочивальників однаково було більше, аніж два роки тому (5 млн. 676 тис.).

Тож він сповнений оптимізму й голову попелом не посипає. «Незважаючи на те, що минулий рік не побив рекорди, його можна вважати одним із кращих», — оцінив результати Олександр Лієв. За його даними, попри зниження порівняно з 2012-м туристів у Криму все одно було більше, ніж за будь-який рік попереднього десятиліття. Головною причиною, що вплинула на результати 2013-го, міністр вважає аномально холодні вересень і жовтень, що зірвали оксамитовий сезон на узбережжі. Зате чиновника надихнули підсумки весняного міжсезоння. «Особливо порадувало просування кримського оздоровлення навесні. У цей період півострів відвідало на 20% більше туристів, ніж у 2012-му», — уточнив Олександр Лієв.

Його відомство пишається тим, що кримські пляжі рік у рік стають дедалі доступнішими для відпочивальників. Нині таких у Криму 350, а п’ять літ тому було тільки 64. Насправді, протягом останніх двох років на півострові розгорнулася справжня війна із усілякими парканами, шлагбаумами та іншими перешкодами, що обмежують відпочивальникам доступ до моря. Не таємниця, що в такий спосіб найчастіше на довірливих туристах заробляють заповзятливі остапи бендери. Але міністр не сумує й вірить, що зовсім скоро цей вид «підприємництва» зникне. «Мотузковий» бізнес стає дедалі некомфортнішим і невигіднішим у Криму, — каже Олександр Лієв. — Певен, що скоро ми його остаточно викорінимо». А те, що на «доступних» пляжах ціна лежака часом доходить до 200 грн. на день — це вже інша історія.

До речі, із цим явищем міністерство теж бореться й уже домоглося чіткого розподілу всіх пляжів на лікувальні, оздоровчі й дитячі, щоб відпочивальники знали, де і який рівень послуг їм можуть запропонувати. Щоправда, із критеріями оцінки відпочинку — справжня проблема, яку можна розв’язати тільки законодавчим шляхом. «Наші стандарти курортної галузі залишилися на рівні 80-х років минулого століття, і найчастіше це дезінформує і вводить в оману туристів», — розповідає міністр.

Наприклад, популярне сьогодні у відпочивальників поняття «SРА-комплекс» не має чіткого визначення. «Можна поставити пару душових кабін і назвати це SPA, — зазначає Олександр Лієв. — Але ж є справжні SРА-комплекси, у які люди вклали мільйони». Словом, треба змінювати стандарти, щоб, обираючи відпочинок на півострові за ціною, турист чітко знав, що за ці гроші йому запропонують.

Стандарт — це те, що добре розуміє закордонний, насамперед — європейський турист. Рік у рік в автономії зростає кількість відпочивальників із країн ЄС, переважно — з Німеччини й Великобританії. Як не дивно, але більше за німців і англійців у Криму тільки гостей з Туреччини. Колись для німецьких туристів в АРК було побудовано готельний комплекс, який і досі залишається найбільшим на півострові, — «Ялта-Інтурист». Але в провальні 90-ті роки цей сегмент ринку Криму поступився тим же Туреччині і Єгипту. Тепер потроху європейські туристи повертаються. Торік Ялта прийняла першу організовану групу відпочивальників з Німеччини. Крим потрапив у престижний німецький каталог «МедиКур-Райзен».

В АРК є 8 власних туристичних офісів за межами півострова, під кінець минулого року відкрилися ще 4, включаючи лондонський. В 2014-му такі само з’являться в Берліні, Анкарі, Стамбулі, а також в українських і російських містах-мільйонниках. Але відсутність європейських стандартів, у тому числі в медицині, знову стає перешкодою на цьому шляху. «Лікування за страховим випадком, що мав місце, скажімо, у Берліні, може проходити в будь-якій країні, де є визнані ЄС стандарти, — каже міністр курортів Криму. — Але в нас у медицині стандарти відсутні».

Проте іноземні туристи до нас їдуть, і в минулому році півострів прийняв рекордну кількість круїзних лайнерів — 144! Це на 40% більше, ніж у 2012-му і поки що абсолютний рекорд для АРК. Ялта, на яку припадає левова частка відвідувань, уже хоче заробляти на туристичному зборі. «Кожен порт отримує з круїзних туристів, що бажають зійти на берег, 5—6 євро курортного збору. Це загальносвітова практика, — розповідає міський голова Ялти Сергій ІЛАШ. — Якщо ми збиратимемо 1—1,5 євро, для круїзних пасажирів це великої ролі не відіграє, а місто одержить додаткове джерело доходів». Таким чином, одна тільки Ялта може додатково заробити близько 200 тис. євро на рік, а не одержує поки що ні копійки.

До речі, увесь Крим у минулому сезоні заробив на туристичному зборі з відпочивальників 10 млн. грн. і перевиконав план. Але, за гамбурзьким рахунком, влада автономії розуміє, що це лише крапля в морі реального турпотоку, який щорічно омиває півострів. «Ми самі собі занизили планку й радіємо, що її перевищили», — вважає голова Ради міністрів Криму Анатолій МОГИЛЬОВ. За його власними оцінками, АРК повинна одержувати туристичного збору не менш як на 200 млн. грн. щорічно. Міжсезоння, заявив кримський прем’єр, — час, коли влада повинна вивести з тіні всіх, хто в ній перебуває. На це він дав два місяці.

Однак скільки ж загалом Крим заробляє на своїй курортній галузі, сьогодні не знає ніхто. За даними Головного управління Міністерства доходів і зборів, в автономії за 10 місяців 2013 року від курортних установ півострова у вигляді податків і зборів у бюджет надійшов 491 млн. грн. Але ця цифра не включає надходження ні від ресторанів, ні від приватних міні-пансіонатів, ні від транспортних перевізників, ні від індустрії розваг, ні від багато дечого іншого. Та й не менше 70% цього ринку, як і самих неорганізованих відпочивальників, залишаються в податковій тіні. «Наприклад, на пляжі стоїть 8-поверховий готель на 100 номерів, заходимо туди, а за документами це рятувальний пост, та ще й розташований у приватному домоволодінні», — пояснює Олександр Лієв.

Можливо, тому питання «Скільки?» від депутатів, перед якими міністру довелося звітувати, змушує його витримувати майже мхатівську паузу. «Ви запитуєте, бо знаєте відповідь, — каже міністр курортів Криму. — Такої методики підрахунку не існує». Відомо тільки, що 6 мільйонів туристів, які щорічно приїжджають на півострів, створюють ринок у 40 млрд. грн. І власними силами задовольнити цей попит півострів може лише на третину.

Загалом курортна галузь автономії чи то курка, що несе золоті яйця, чи то Попелюшка. Із запланованих у бюджеті 2013-го на програму розвитку туризму в Криму 14 млн. грн. виділено лише 6 млн. грн., але це більше, ніж в усі попередні роки. Для порівняння, сусідня Туреччина на популяризацію своїх курортів за кордоном щорічно витрачає близько 180 млн. євро, Болгарія — 24 млн. євро, а російський Краснодарський край — 12 млн. євро.

Але світло в кінці тунелю все-таки є. Україна розробляє програму розвитку туристичної галузі до 2022-го, і в Криму сподіваються, що півострів посяде в ній гідне місце. Боротися з хамським сервісом, на що найбільше скаржаться туристи, і податковою тінню, яка не дає спокою чиновникам, можна підвищуючи стандарти. Наприклад, розділивши всіх, хто приймає відпочивальників, на категорії, як це заведено в цивілізованому світі. Потрібно тільки, щоб цього дочекалися туристи.