Наприкінці минулого року уряд схвалив та передав на розгляд Верховної Ради законопроект «Про працю» (№ 2708), який має реалізувати положення Програми дій Кабінету Міністрів щодо лібералізації трудового законодавства та забезпечення балансу між інтересами працівників та роботодавців.

Під час презентації законопроекту міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов зазначив, що чинний Кодекс законів про працю ухвалено ще у 1971 році, тож реально цей документ не тільки давно не захищає працівників, а й не містить офіційного визначення таких сучасних форм, як дистанційна, домашня чи тимчасова робота. Як наслідок, альтернативою для багатьох різновидів трудових відносин стала нелегальна зайнятість із такими негативними явищами, як зарплати в конвертах та фактична відсутність захисту трудових і соціальних прав працівників. «Сьогодні із 28,5 мільйона працездатних осіб лише 12,8 мільйона українців оформлені на роботу офіційно і мають гарантії захисту своїх трудових прав, а решту чинний Кодекс законів про працю не захищає, бо вони, наприклад, працюють без трудових угод або є працездатними пенсіонерами, безробітними чи людьми, які займаються домашнім господарством», — зазначив міністр та наголосив, що пропонований законопроект має узгодити трудове законодавство із сучасними реаліями. «Головна мета — створити умови для легкого працевлаштування, збільшення кількості легальних робочих місць та підвищення доходів працівників», — наголосив Т. Милованов.

Т. Милованов переконує, що пропонований законопроект зберігає фундаментальні соціальні гарантії у сфері праці. Зокрема, зарплата має бути не меншою від офіційно встановленого мінімального розміру, зберігаються оплачувані лікарняні та щорічна оплачувана  24-денна відпустка, зберігається робоче місце на період відпустки у зв’язку з пологами та доглядом за дитиною, а також для призваних чи мобілізованих на військову службу.

Основою стосунків роботодавця із працівником буде трудовий договір, однак законодавство, встановлюючи рамкові вимоги до таких договорів, передбачає можливість підписання індивідуальних, колективних чи галузевих договорів за участі профспілок.

«Умови праці та базові соціальні гарантії можуть бути доповнені та розширені індивідуальним трудовим договором», — зазначив міністр та наголосив, що безстрокові договори ніхто не збирається скасовувати, але водночас надається можливість підписувати короткострокові, сезонні чи трудові договори з нефіксованим робочим часом. «Яким бути договору — це результат домовленості між працівником і роботодавцем. Але тепер працівник зможе зафіксувати у договорі штраф чи компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця. Усе це — письмово і окремо для кожного працівника», — підкреслив Т. Милованов.

Міністр також заперечує, що нове трудове законодавство призведе до закріпачення українців через необмежену понаднормову працю: «Проект закону зберігає звичну тривалість робочого тижня у 40 годин, але дозволяє домовлятися про гнучкий графік роботи. Наприклад, частину робочого дня працівник працює віддалено, іншу частину — в офісі. Тривалість робочого дня визначають взаємні домовленості, а час відпочинку між робочими змінами повинен бути не менше 12 годин».

Оскільки нині точиться чимало розмов, що законопроект «Про працю» дає можливість для негайного, без відпрацювання певної кількості часу, звільнення працівника за ініціативою роботодавця, то міністр пояснює, що в цьому разі передбачається виплата відповідної компенсації. «Зараз людину можна звільнити після оголошення доган, а за новим законом цього не можна буде робити. Хочете звільнити людину за своєю ініціативою — заплатили їй, по суті, штраф залежно від кількості років, які людина відпрацювала. Зокрема, якщо людина відпрацювала п’ять років на підприємстві, то за новим законом потрібно виплатити їй компенсацію в розмірі зарплати за 120 днів. Якщо ж менше п’яти років, але більше кількох років — зарплату за 60 днів», — повідомив він та додав, що як для працівника, так і для роботодавця також зберігається можливість заздалегідь повідомити про бажання розірвати трудовий договір і відпрацювати певний час.

Водночас сам уряд у пояснювальній записці до законопроекту «Про працю» звертає увагу на ризик зменшення у початковий період його дії рівня окремих гарантій, визначених у колективних договорах та угодах, що пов’язано із недостатньою спроможністю інституту представників працівників та організацій роботодавців.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, листи та звернення, які надходять до комітету, свідчать, що приблизно половина учасників обговорення підтримують реформу ринку праці, а інші вважають, що буде дискримінація їхніх прав. «Міф про те, що розроблюваний законопроект «Про працю» призведе до звуження прав людей, лежить у нашому прямолінійному радянському мисленні. Досі вважається, що коли трудове законодавство наповнене безліччю пільг, то це означає найкращий захист. Але насправді чим більше пільг міститься у законодавстві, тим гірші умови праці пропонують роботодавці», — зазначила голова комітету під час презентації законопроекту «Про працю» та додала, що внаслідок цього ми маємо низьку заробітну плату та дуже вузьку пропозицію високооплачуваних робочих місць, що призводить до великої трудової міграції з України. Тож метою реформи ринку праці є полегшення відносин у трудовій сфері, скорочення кількості неоформлених працівників та збільшення пропозиції високооплачуваних робочих місць. «В умовах, коли законодавство містить дуже багато обтяжливих для роботодавця пільг, вони пропонують менше робочих місць», — зазначила Г. Третьякова та зауважила, що законопроект «Про працю» — не єдина реформа, яка стосується соціально-економічних прав людей. Зокрема, комітет розглядатиме законопроекти про реформування Фонду соціального страхування, запровадження другого та третього рівнів пенсійного страхування, встановлення справедливих розмірів компенсації за шкоду життю та здоров’ю працівників.

Цілком очікувано законопроект підтримала Федерація роботодавців України. «Роботодавцям вкрай потрібна ця реформа, оскільки сьогодні ми конкуруємо із країнами ЄС за кожного працівника. Тому й правила трудових відносин повинні бути максимально зрозумілими та прозорими», — зазначив заступник голови ФРУ Сергій Біленький.

Натомість спільний представницький орган об’єднань профспілок України заявив, що поданий урядом законопроект не відповідає конституційним нормам і порушує ратифіковані Україною конвенції Міжнародної організації праці та оголосив про початок колективних протестних дій аж до проведення загальнонаціонального страйку.

Реагуючи на цю заяву профспілок, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що оскільки жоден закон іще не прийнято, то замість оголошення ультиматумів усім зацікавленим сторонам потрібно розпочати відкриті консультації.

«Ми є країною, що підписала чи не найбільше конвенцій Міжнародної організації праці. І ці конвенції є тими червоними лініями, за які ані уряд, ані Верховна Рада в питанні соціального захисту вийти не можуть», — наголосила Г. Третьякова та запевнила, що в комітеті готові до діалогу з громадськістю.

Довідково

Законопроект «Про працю» має набрати чинності через шість місяців після ухвалення парламентом. Далі ще протягом року триватиме перехідний період, упродовж якого відбуватиметься адаптація трудових відносин та кадрових документів до вимог нового закону.

Прогноз

Уряд розраховує, що реформування ринку праці сприятиме створенню до 2024 року  мільйона легальних робочих місць, скороченню тривалості пошуку нової легальної роботи з 3,6 до 2 місяців та зменшення безробіття із 9,6 до 5 відсотків.