У Києві, у храмі святого апостола Іоанна Богослова, що на території Михайлівського Золотоверхого монастиря, відбулася спільна молитва за українських воїнів — тих, хто захищає Україну на Донбасі від російської агресії, і тих, хто віддав своє життя за наші свободу і незалежність. Під час молитви, яку очолив протоієрей ПЦУ Павло Мельник, згадали поіменно полеглих минулого року.

Ініціатори панахиди за українськими вояками, які загинули на сході, і молитви за перемогу українського війська співробітники Українського інституту національної пам’яті Роман Кулик і Павло Подобєд зазначають, що по цю лінію фронту — Новорічно-різдвяні святкування, дзвін келихів, «а там — насправді зовсім недалеко від нас — війна. Наша війна. Війна за нас. Війна, що забирає свою криваву данину щодня або майже щодня. Незважаючи на зміну влади, на «нормандські» саміти, розведення й фальшиві перемир’я».

За даними організаторів заходу — Українського інституту національної пам’яті і Міністерства у справах ветеранів — минулого року бойові втрати всіх силових підрозділів становили 110 осіб.

«Це 107 чоловіків і три жінки. Солдати, сержанти, офіцери. Піхотинці, десантники, матроси, медики, добровольці, спецпризначенці. І майже діти, і ті, хто їм у діди годиться. Від стрільця і сапера — до елітного розвідника і комбрига, — наголошують Роман Кулик і Павло Подобєд. — Це ще одна «Небесна Сотня» наших захисників пішла за цей рік на небо і дивиться звідти на нас».

Тільки в листопаді загинули шість бійців — Герман Бродніков, Геннадій Моторін, Юрій Хомік, Артем Соколов, Євген Коростельов, Олексій Капустян, та ще дев’ять у грудні — полковник ЦСО «Альфа» Дмитро Каплунов і воїн ЦСО «Альфа» Денис

Волочаєв, сержант Дмитро Темний, Анд-рій Войтович, Віктор Пруський, Сергій Сирота, Сергій Михальчук, Василь Лісіцин, Герман Соловйов.

Учасники молитви зазначають, що «це були найкращі люди країни. Хоча б тому, що вони загинули за цю країну, за те, щоб вона жила і в 2020 році».

Український інститут національної пам’яті на своєму сайті розмістив колаж з облич загиблих воїнів за останніх 12 місяців та їхні біографії. Тут переконані, що штабні зведення про кількість обстрілів на фронті, поранених і загиблих поступово стають для бага-тьох обивателів «інформаційним шумом», який не хочеться чути. Але ж герої — не «інформаційний шум». Це люди, наші з вами співвітчизники, сусіди, знайомі.

«Їхній подвиг буде марний, якщо ми їх не пам’ятатимемо», — наголосив у своєму зверненні до присутніх у храмі Павло Подобєд.

Після закінчення богослужіння ветерани та активісти запалили лампадки біля Стіни пам’яті загиблих за Україну на Михайлівській площі (на знімку).

Фото із сайту Українського інституту національної пам’яті.