Радує повернення до дідівських традицій, костюмів, танців та співів. Насамперед цим вирізняються колективи румунських сіл, котрі представили свою вікову традицію чернівчанам та гостям міста. А туристи, завдяки рекламі, щедро заполонили столицю Буковини.
Традиційно Маланка проводиться у містечках та селах Буковини на Василя — 14 січня. Але цього року організатори перенесли чернівецьку імпрезу на 12, щоби не зривати святкування у селах, котрі, треба визнати, є барвистішими і глибшими. До Чернівців завітали і гості зі Словенії, а точніше — їхні кукери. Це одягнені у дивні волохаті костюми вуличні актори, котрі проводять традиційні ритуали з відлякування дідька і злих духів. У них є більш приземлена функція — вони закликають хороший урожай, з ними можна поспілкуватися, потрапити в обійми, що обіцяє здоров’я та щастя на ввесь наступний рік.
Крім словенців, участь у «Маланка-фесті» взяли 30 колективів з України, Румунії. Іноземні колективи теж продемонстрували давні традиції, національні танці та пісні. І це важливо. Такі Маланки, крім румунських регіонів та сіл, збереглися лише у гірських районах Буковини, а ще на Кіцманщині, яка славиться шануванням спадщини.
За даними поліції, аудиторія глядачів налічувала понад 30 тисяч осіб. Значна частина — діти, котрих відірвали від комп’ютерів та гаджетів, щоби показати живу казку, на якій зростали їхні батьки, дідусі та бабусі.
Трохи прикро, що дідівська Маланка перетворюється на конкурс «очумілі ручки». Але, як і у всьому світі, у Чернівцях все змінюється, і «Маланка-фест» стає більше схожою на фестиваль у Ріо-де-Жанейро. Але попри все, гігантські скульптури сільські дизайнери створювали по півроку, вкладали свої кошти і плекали амбіції. Це теж варте винагороди. Визначали й віншували переможців на площі Філармонії.
Фото Артема АРТЕМЕНКА.
