Цей Закон визначає правовий статус тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, їх повноваження та організаційні основи діяльності.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України
1. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі — слідча комісія) — колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що утворюється з числа народних депутатів України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
2. Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України (далі — спеціальна комісія) — колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що створюється з числа народних депутатів України для підготовки і попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до предметів відання комітетів, утворених Верховною Радою України, крім випадку прийняття Верховною Радою України рішення про створення спеціальної комісії з правами головного комітету для продовження роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України.
3. Організація і порядок діяльності слідчих комісій та спеціальних комісій визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» (далі — Регламент Верховної Ради України), цим та іншими законами України.
4. Терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», «члени сім’ї», «близькі особи», які використовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».
Стаття 2. Принципи діяльності слідчих комісій і спеціальних комісій
1. Слідчі комісії і спеціальні комісії діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об’єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Стаття 3. Підзвітність та термін діяльності слідчих комісій і спеціальних комісій
1. Слідчі комісії і спеціальні комісії підзвітні Верховній Раді України.
2. Слідча комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, подає Верховній Раді України письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею пропозиції щодо проектів актів Верховної Ради України, висновки, пропозиції та інші матеріали, які надаються народним депутатам України для ознайомлення.
3. Спеціальна комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, подає Верховній Раді України письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради України та інші матеріали, які надаються народним депутатам України для ознайомлення.
4. Термін звіту слідчої комісії і спеціальної комісії визначається Верховною Радою України у постанові про утворення відповідної комісії.
5. Питання про заслуховування звіту, висновків і пропозицій слідчої комісії, спеціальної комісії відповідно до порядку, встановленого цим Законом, і в термін, визначений у постанові Верховної Ради України про утворення відповідної комісії, позачергово без голосування включається до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України наступного дня пленарних засідань після дня подання звіту, висновків і пропозицій та розглядається першим на ранковому пленарному засіданні.
У разі якщо Верховною Радою України не завершено розгляд питання порядку денного, розпочатого на попередньому пленарному засіданні, розгляд такого питання порядку денного зупиняється для заслуховування звіту, висновків і пропозицій слідчої комісії, спеціальної комісії.
6. Після обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради України результатів роботи слідчої комісії, спеціальної комісії Верховна Рада України приймає рішення щодо завершення роботи відповідної комісії або доручає їй продовжити роботу і визначає для цього термін наступного звіту.
7. Строк повноважень слідчої комісії і спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня утворення такої комісії.
8. У разі ненадання слідчою комісією звіту Верховній Раді України у визначений Верховною Радою України термін повноваження такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня закінчення терміну подання слідчою комісією звіту, про що оголошується Головою Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Стаття 4. Порядок утворення слідчої комісії
1. Слідча комісія утворюється Верховною Радою України, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
2. Підставами для утворення слідчої комісії можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками (або посадовими особами, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, що становлять суспільний інтерес, у тому числі:
1) повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам, охороні довкілля;
2) повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об’єднань або зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам.
3. У разі якщо Верховній Раді України стануть відомі факти про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я, Верховна Рада України може утворити слідчу комісію для перевірки відповідних фактів у порядку, визначеному статтею 170 Регламенту Верховної Ради України.
4. Слідча комісія не може утворюватися з питань:
1) здійснення правосуддя судом;
2) встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення;
3) яке є предметом діяльності утвореної Верховною Радою України іншої слідчої комісії.
5. Про утворення слідчої комісії Верховна Рада України приймає постанову, в якій визначає:
1) назву слідчої комісії;
2) завдання слідчої комісії і коло питань, що підлягають розслідуванню;
3) кількісний і персональний склад слідчої комісії, голову слідчої комісії та заступника голови;
4) термін діяльності слідчої комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);
5) термін звіту слідчої комісії про виконану роботу, який не перевищує шість місяців з дня її утворення;
6) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного та організаційного забезпечення діяльності слідчої комісії.
6. Кожна депутатська фракція (депутатська група) у Верховній Раді України має право на пропорційне представництво у складі слідчої комісії. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу слідчої комісії подаються депутатськими фракціями (депутатськими групами) відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України та інших законів.
7. До складу слідчої комісії не може входити народний депутат України, який:
1) є близькою особою посадової особи, яка працює в органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, чи особи, яка входить до керівного органу громадських об’єднань, щодо яких має проводитися розслідування слідчою комісією, або посадової, службової особи, стосовно якої має проводитися зазначене розслідування;
2) має безпосередньо або через близьких осіб та членів сім’ї приватний інтерес у органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, громадському об’єднанні, щодо яких має проводитися розслідування слідчою комісією;
3) до набуття повноважень народного депутата України брав участь у кримінальному провадженні стосовно осіб, щодо яких згідно із завданням має проводитися розслідування слідчою комісією, як дізнавач, слідчий або здійснював прокурорський нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство таких справ;
4) був або є учасником кримінального провадження, в якому учасником були або є орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи, а також громадські об’єднання, окремі громадяни, щодо яких має проводитися розслідування слідчою комісією;
5) до набуття повноважень народного депутата України брав участь у ревізії, аудиті чи експертизі, результати якої стали підставою для утворення слідчої комісії;
6) матиме в разі обрання інший реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких утворюється відповідна комісія.
Не може бути обраний до складу слідчої комісії народний депутат України, у якого в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для розслідування яких утворюється вказана комісія;
7) був учасником подій, щодо яких згідно із завданням має проводитися розслідування слідчою комісією.
8. Народний депутат України може бути обраний членом лише однієї слідчої комісії.
9. Народний депутат України, кандидатура якого пропонується депутатською фракцією (депутатською групою) до складу слідчої комісії, зобов’язаний письмово повідомити депутатську фракцію (депутатську групу) і Верховну Раду України про неможливість брати участь у роботі слідчої комісії за наявності підстав, зазначених у частині сьомій цієї статті.
10. На посаду голови слідчої комісії не може бути обраний голова комітету Верховної Ради України.
11. Секретар слідчої комісії обирається на першому засіданні слідчої комісії з числа її членів шляхом відкритого голосування більшістю від складу слідчої комісії, затвердженого Верховною Радою України.
12. Голова слідчої комісії, заступник голови і секретар слідчої комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України.
13. Голова слідчої комісії, заступник голови та член слідчої комісії за пропозицією депутатської фракції (депутатської групи) можуть бути переобрані на пленарному засіданні Верховної Ради України більшістю від її конституційного складу, а секретар слідчої комісії — на засіданні слідчої комісії більшістю від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
Стаття 5. Проведення першого засідання слідчої комісії
1. Перше засідання слідчої комісії проводиться не пізніш як у триденний строк після прийняття Верховною Радою України рішення про її утворення. На цьому засіданні обирається секретар слідчої комісії, розглядаються пропозиції до плану та порядку її роботи, а також приймається рішення про внесення пропозицій Голові Верховної Ради України щодо кількісного та персонального складу секретаріату слідчої комісії. На першому засіданні слідчої комісії можуть вирішуватися також інші питання, віднесені до повноважень цієї комісії.
Стаття 6. Порядок проведення засідань слідчої комісії
1. Формою роботи слідчої комісії є засідання, які проводяться не менше двох разів на місяць з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України.
2. Засідання слідчої комісії скликаються головою слідчої комісії, а в разі його відсутності — заступником голови слідчої комісії або на вимогу не менш як однієї четвертої від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
3. Засідання слідчої комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів слідчої комісії від її складу, затвердженого Верховною Радою України. Рішення слідчої комісії приймаються на її засіданні шляхом відкритого або таємного голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів слідчої комісії, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
4. Засідання слідчої комісії є відкритим, якщо слідчою комісією не прийнято рішення про проведення закритого засідання у зв’язку з необхідністю додержання вимог закону щодо захисту інформації з обмеженим доступом, таємної чи іншої охоронюваної законом інформації.
5. На кожному засіданні слідчої комісії ведуться протокол, який підписується головою та секретарем слідчої комісії, та стенограма засідання. За рішенням слідчої комісії хід засідання може фіксуватися засобами аудіо- та відеозапису.
6. Слідчі комісії інформують про свою діяльність шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України протоколів, стенограм, аудіо- та відеозаписів відкритих засідань слідчої комісії, а також повідомлень про дату, час та місце проведення відкритих засідань.
Журналісти, працівники засобів масової інформації мають право бути присутніми на відкритих засіданнях слідчої комісії.
Стаття 7. Розгляд питань на засіданнях слідчої комісії
1. На засіданнях слідчої комісії розглядаються питання:
1) обрання секретаря слідчої комісії;
2) затвердження плану та порядку роботи слідчої комісії;
3) розподілу доручень між членами слідчої комісії;
4) утворення, у разі необхідності, робочих груп слідчої комісії за напрямами визначених завдань;
5) доцільності залучення для роботи в слідчій комісії працівників правоохоронних органів, експертів та інших фахівців;
6) запрошення посадових, службових осіб органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та керівників (або посадових осіб, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, окремих громадян для отримання показань чи заслуховування пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування;
7) порядку забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом під час роботи слідчої комісії з такою інформацією;
8) про вилучення предметів і документів, які можуть бути доказами, за винятком тих, які знаходяться у житлі чи в іншому володінні особи;
9) визначення та передачі текстів повідомлень стосовно окремих питань діяльності слідчої комісії для розміщення в засобах масової інформації;
10) відрядження членів слідчої комісії у зв’язку з її діяльністю;
11) ухвалення висновків і пропозицій слідчої комісії;
12) затвердження звіту про результати виконаної слідчою комісією роботи, пропозицій щодо проекту акта Верховної Ради України та визначення доповідача на пленарному засіданні Верховної Ради України;
13) оплати праці або винагороди залучених для роботи слідчої комісії осіб, передбачених частиною першою статті 27 цього Закону;
14) інші питання, які віднесені до повноважень слідчої комісії.
2. Для розгляду попередньо визначених питань на засідання слідчої комісії або її робочих груп можуть бути запрошені посадові особи (крім Президента України, суддів та суддів Конституційного Суду України), службові та інші особи, присутність яких визнана слідчою комісією необхідною. Слідча комісія завчасно, але не пізніш як за три дні, в письмовій формі повідомляє про це керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ і організацій, громадських об’єднань, представники яких запрошуються на засідання слідчої комісії. У повідомленні запрошеним особам зазначаються час і місце проведення засідання слідчої комісії, з якого питання необхідна їх присутність, які матеріали та документи необхідно мати із собою. Запрошена особа зобов’язана своєчасно прибути на засідання слідчої комісії, її робочої групи, а в разі неможливості прибути на засідання слідчої комісії завчасно повідомити про це.
3. Обговорення проектів рішень, висновків і пропозицій слідчої комісії щодо дій посадових та службових осіб чи окремих громадян проводиться без присутності таких осіб на засіданні слідчої комісії.
Стаття 8. Доступ до інформації щодо діяльності слідчої комісії
1. За рішенням слідчої комісії голова слідчої комісії або заступник голови слідчої комісії може надавати засобам масової інформації повідомлення про окремі питання діяльності слідчої комісії.
2. Голова Верховної Ради України або за його дорученням Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України мають право отримувати інформацію про стан виконання слідчою комісією покладеного на неї завдання.
3. За рішенням Верховної Ради України матеріали проведеного розслідування, висновки і пропозиції слідчої комісії можуть оприлюднюватися у газеті «Голос України».
Стаття 9. Завершення роботи слідчої комісії
1. Після закінчення розслідування і складення звіту з мотивованим висновком і пропозиціями слідча комісія подає їх Верховній Раді України, а голова слідчої комісії або інший визначений слідчою комісією член комісії доповідає про них на пленарному засіданні Верховної Ради України.
2. Повноваження слідчої комісії припиняються:
1) одночасно з прийняттям Верховною Радою України остаточного рішення щодо результатів її роботи;
2) у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 3 цього Закону;
3) у разі припинення повноважень Верховної Ради України, якою утворено зазначену слідчу комісію.
Стаття 10. Документи слідчої комісії
1. На час діяльності слідчої комісії протоколи та стенограми її засідань, інші документи чи належним чином посвідчені копії цих документів зберігаються в сейфі, що опечатується. У процесі дослідження матеріалів розслідування кожен член слідчої комісії працює із ксерокопіями отриманих документів, що не виключає його права звернення до їх оригіналів. Усі зауваження, висновки і пропозиції щодо досліджуваних матеріалів, фактів і обставин члени слідчої комісії викладають письмово та подають їх на ім’я голови слідчої комісії через її секретаріат або безпосередньо з обов’язковою реєстрацією у встановленому порядку.
2. Оригінали отриманих слідчою комісією документів відповідно до рішення Верховної Ради України передаються разом із висновками і пропозиціями слідчої комісії до Генеральної прокуратури України або повертаються відповідно до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
3. У випадку, передбаченому частиною восьмою статті 3 цього Закону, оригінали отриманих слідчою комісією документів повертаються відповідно до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Стаття 11. Заходи щодо забезпечення безпеки членів слідчої комісії та залучених для її роботи фахівців
1. У разі наявності загрози життю чи здоров’ю членів слідчої комісії, залучених для її роботи фахівців голова слідчої комісії вносить мотивовані пропозиції Голові Верховної Ради України про здійснення державної охорони членів слідчої комісії і заходів охоронного характеру щодо фахівців, які здійснюються державними органами відповідно до закону.
Розділ III. ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОЇ КОМІСІЇ
Стаття 12. Права слідчої комісії
1. Слідча комісія має право:
1) у порядку, визначеному законом, отримувати необхідну для своєї діяльності інформацію, документи, матеріали та інші відомості, що стосуються предмета розслідування, від органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов’язки). Інформація, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю, надається в порядку, встановленому законом;
2) ознайомлюватися з документами, які стосуються предмета розслідування, отримувати їх копії;
3) у разі необхідності вилучати потрібні для розслідування документи з числа наданих чи отримувати їх копії, а у випадках, коли щодо цих документів надійшли відповідні запити органів, які здійснюють кримінальне провадження, — їх копії;
4) запрошувати осіб, зазначених у частині першій статті 19 цього Закону, для отримання показань чи пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування слідчою комісією, заслуховувати їх на своєму засіданні, ставити їм запитання;
5) отримувати показання чи пояснення від осіб, зазначених у частині першій статті 19 цього Закону, щодо обставин, які розслідуються, за винятком випадків, встановлених законом;
6) приймати рішення про залучення експертів та фахівців для роботи в слідчій комісії;
7) звертатися за допомогою до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, які зобов’язані сприяти слідчій комісії при розслідуванні визначених Верховною Радою України питань;
8) призначати необхідні експертизи та запрошувати на засідання слідчої комісії експертів;
9) залучати до участі в розслідуванні працівників органів прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції за згодою їх керівників.
Стаття 13. Обов’язки слідчої комісії
1. Слідча комісія зобов’язана:
1) вести протоколи та стенограми засідань;
2) проводити збір інформації, показань, пояснень, документів і матеріалів, здійснювати їх дослідження;
3) вести у встановленому порядку облік вхідних і вихідних документів слідчої комісії;
4) на основі всебічного аналізу досліджених обставин готувати висновки і пропозиції для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропозиції щодо проектів актів Верховної Ради України за результатами їх розгляду;
5) звітувати Верховній Раді України про хід проведення та результати розслідування відповідно до терміну та завдань, визначених Верховною Радою України;
6) передавати після завершення своєї роботи до відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України всі протоколи та стенограми засідань, а також інші матеріали слідчої комісії разом із висновками і пропозиціями. У разі направлення матеріалів слідчої комісії до Генеральної прокуратури України до відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України передаються їх посвідчені копії.
Стаття 14. Голова слідчої комісії
1. Голова слідчої комісії:
1) забезпечує організацію роботи слідчої комісії;
2) забезпечує складання плану роботи слідчої комісії;
3) організовує роботу секретаріату слідчої комісії та залучених для її роботи фахівців;
4) веде засідання слідчої комісії;
5) підписує рішення слідчої комісії, протоколи засідань, висновки і пропозиції слідчої комісії;
6) представляє слідчу комісію у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об’єднаннями;
7) інформує членів слідчої комісії про офіційні документи, листи та інші матеріали, що надійшли до слідчої комісії;
8) інформує у разі систематичного ухилення народного депутата України від виконання обов’язків члена слідчої комісії голову відповідної депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України та Голову Верховної Ради України;
9) готує пропозиції на розгляд слідчої комісії про залучення фахівців для роботи у слідчій комісії;
10) подає за рішенням слідчої комісії пропозиції керівнику Апарату Верховної Ради України про видачу тимчасових посвідчень встановленого зразка залученим для роботи у слідчій комісії фахівцям;
11) вносить пропозиції про запрошення на засідання слідчої комісії осіб для отримання показань чи пояснень;
12) організовує повідомлення членів слідчої комісії та запрошених осіб про проведення засідання слідчої комісії;
13) доповідає на пленарному засіданні Верховної Ради України ухвалені слідчою комісією висновки і пропозиції.
Стаття 15. Заступник голови слідчої комісії
1. Заступник голови слідчої комісії:
1) виконує обов’язки голови слідчої комісії в разі його відсутності;
2) за дорученням голови слідчої комісії виконує завдання з організації роботи слідчої комісії.
Стаття 16. Секретар слідчої комісії
1. Секретар слідчої комісії:
1) бере участь у складанні плану роботи слідчої комісії;
2) забезпечує підготовку проектів звернень до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх посадових, службових осіб, громадських об’єднань, а також проектів інших документів слідчої комісії;
3) контролює виконання плану роботи, виконання рішень, ведення діловодства слідчої комісії, підписує разом із головою слідчої комісії протоколи засідань, висновки і пропозиції слідчої комісії, забезпечує членів слідчої комісії необхідними документами та матеріалами;
4) веде облік засідань слідчої комісії, осіб, присутніх на засіданнях, і результатів голосування;
5) організовує підготовку засідань, явку їх учасників та надання їм необхідних матеріалів;
6) забезпечує підготовку матеріалів слідчої комісії для передачі їх до відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, а у випадках, передбачених цим Законом, — для направлення їх до Генеральної прокуратури України чи повернення до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Стаття 17. Член слідчої комісії
1. Член слідчої комісії:
1) бере участь у засіданнях слідчої комісії;
2) безперешкодно при пред’явленні посвідчення народного депутата України і доручення слідчої комісії відвідує для з’ясування питань, пов’язаних із розслідуванням, підприємства, установи, організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форми власності, режиму секретності;
3) отримує за дорученням слідчої комісії письмові або усні пояснення від посадових, службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників (посадових осіб, що виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань та окремих громадян;
4) одержує за дорученням слідчої комісії від зазначених у пункті 3 цієї частини осіб оригінали або належним чином посвідчені копії документів, у тому числі тих, які містять відомості, що становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю, проводить вилучення таких документів за дорученням слідчої комісії у порядку, встановленому законом;
5) вносить пропозиції щодо залучення до участі в роботі слідчої комісії фахівців, їх кількісного та персонального складу, організації роботи слідчої комісії, опрацювання матеріалів розслідування та висновків і пропозицій, а також пропозиції про запрошення відповідних осіб для отримання показань чи пояснень;
6) вносить пропозиції до плану роботи слідчої комісії щодо організації виконання покладених на слідчу комісію завдань, до проектів звіту, висновків і пропозицій слідчої комісії;
7) має право у разі незгоди з висновками і пропозиціями, що ухвалюються слідчою комісією, викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання слідчої комісії.
Стаття 18. Забезпечення слідчої комісії документами та інформацією
1. На звернення слідчої комісії під час здійснення її повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові, службові особи, керівники (посадові особи, що виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також громадських об’єднань зобов’язані у визначений законом термін надавати документи та інформацію з питань, щодо яких проводиться розслідування.
2. Слідча комісія має право прийняти рішення про вилучення необхідних для її розслідування документів (крім тих, що знаходяться у житлі чи іншому володінні особи, а також тих, що є доказами у кримінальній справі). У разі відмови або ухиляння посадових, службових осіб від надання зазначених документів член слідчої комісії за її дорученням вилучає ці документи чи їх копії у порядку, встановленому законом, у присутності представника (представників) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Про вилучення складається протокол, в якому зазначається перелік вилучених документів і який підписують член слідчої комісії та присутній представник (представники) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
3. У разі якщо орган досудового розслідування або суд на підставі та в порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, прийняв рішення про виїмку (витребування) в органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадського об’єднання документів, які досліджуються слідчою комісією, оригінали таких документів передаються до органу досудового розслідування або до суду, а їх копії, посвідчені в установленому порядку в Апараті Верховної Ради України, залишаються у слідчої комісії.
Стаття 19. Давання показань чи пояснень слідчій комісії
1. Посадові особи, службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники (посадові особи, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ і організацій, громадських об’єднань та окремі громадяни зобов’язані з’явитися на запрошення слідчої комісії і дати правдиві показання чи пояснення про відомі їм обставини з питань, що є предметом розслідування, у порядку, встановленому законом. Особи, запрошені для дачі показань як свідки, а також як експерти, перекладачі попереджаються у письмовій формі (розпискою) про кримінальну відповідальність за вчинення ними дій, зазначених у частині другій статті 29 цього Закону.
2. Особа, яка дає слідчій комісії показання чи пояснення як свідок, повинна відповісти на поставлені запитання, що стосуються предмета розслідування, а в разі необхідності викласти свої показання чи пояснення в письмовій формі, які додаються до протоколу засідання слідчої комісії.
3. Особи, які згідно із законом мають право не розголошувати певну інформацію, можуть не повідомляти слідчій комісії таку інформацію.
4. Якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з’являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами Національної поліції у встановленому законом порядку.
5. Витрати, пов’язані із запрошенням особи слідчою комісією, відшкодовуються такій особі в порядку, передбаченому законодавством щодо відшкодування витрат свідкам та іншим учасникам кримінального процесу, за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.
Стаття 20. Проведення розслідування слідчою комісією
1. Члени слідчої комісії, а також утворені нею робочі групи здійснюють перевірку фактів і обставин як безпосередньо у місцях їх виникнення, так і шляхом витребування відповідних документів та матеріалів, отримання показань, пояснень.
Стаття 21. Вимоги до висновків і пропозицій слідчої комісії
1. Результати розслідування слідча комісія викладає у письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про:
1) факти і обставини, які стали підставами для проведення розслідування;
2) відомості чи обставини, встановлені слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;
3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;
4) факти і обставини, які не були перевірені, із зазначенням причин, з яких перевірка не здійснювалася.
2. Слідча комісія при підготовці висновку щодо кожної встановленої обставини проводить голосування. Результати голосування із зазначенням кількості голосів, поданих «за», «проти», «утримався», наводяться у висновку слідчої комісії. Висновок вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини членів слідчої комісії від її складу, затвердженого Верховною Радою України. Усі висновки слідчої комісії оформляються письмово і підписуються головою та секретарем слідчої комісії.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у члена слідчої комісії він не має права брати участі в голосуванні з цього питання.
3. У пропозиціях слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки слідчої комісії у разі прийняття Верховною Радою України рішення щодо них. Пропозиції слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради України і вносяться на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України — членами слідчої комісії.
Стаття 22. Розгляд Верховною Радою України звіту слідчої комісії
1. Розгляд звіту слідчої комісії проводиться, як правило, на відкритому пленарному засіданні Верховної Ради України. У разі наявності у письмовому звіті чи доданих до нього матеріалах інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації, Верховна Рада України може прийняти рішення про розгляд такого звіту слідчої комісії на закритому пленарному засіданні Верховної Ради України.
2. За результатами розгляду звіту слідчої комісії Верховна Рада України може прийняти такі рішення:
1) взяти до відома висновки і пропозиції слідчої комісії;
2) припинити повноваження слідчої комісії;
3) продовжити роботу слідчої комісії на визначений Верховною Радою України термін з урахуванням вимог частини сьомої статті 3 цього Закону.
3. При розгляді висновків і пропозицій слідчої комісії Верховна Рада України в разі необхідності вирішує питання щодо:
1) направлення матеріалів слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування;
2) направлення висновків слідчої комісії Президенту України, Прем’єр-міністру України;
3) направлення висновків слідчої комісії для реагування згідно із законом відповідному органу державної влади, іншому державному органу, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі;
4) опублікування висновків слідчої комісії у газеті «Голос України» з додержанням вимог закону щодо захисту інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації.
4. Висновки і пропозиції слідчої комісії не є вирішальними для органів, які здійснюють кримінальне провадження.
5. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування чи посадова особа, визначені у постанові Верховної Ради України, інформують Верховну Раду України про результати розгляду висновків слідчої комісії у термін, визначений постановою Верховної Ради України.
Розділ ІV. СПЕЦІАЛЬНІ КОМІСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Стаття 23. Порядок створення спеціальної комісії
1. Спеціальна комісія створюється для підготовки і попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до предметів відання комітетів, утворених Верховною Радою України, крім випадку прийняття Верховною Радою України рішення про створення спеціальної комісії з правами головного комітету для продовження роботи над законопроектом про внесення змін до Конституції України.
2. Спеціальна комісія створюється з числа народних депутатів України, які дали на це згоду. Кількісний склад спеціальної комісії формується з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських груп).
Не може бути обраний до складу спеціальної комісії народний депутат України, у якого в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для підготовки і попереднього розгляду яких утворюється відповідна спеціальна комісія. Народний депутат України, кандидатура якого запропонована депутатською фракцією (депутатською групою) до складу спеціальної комісії, зобов’язаний повідомити Верховну Раду України про неможливість брати участь у роботі спеціальної комісії за наявності зазначеної підстави.
3. Депутатські фракції (депутатські групи) вносять пропозиції щодо персонального складу спеціальної комісії в порядку, встановленому цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
4. Про утворення спеціальної комісії Верховна Рада України приймає постанову, в якій визначає:
1) назву спеціальної комісії;
2) мету, завдання і коло питань, для підготовки і попереднього розгляду яких утворюється спеціальна комісія;
3) кількісний і персональний склад спеціальної комісії, голову спеціальної комісії та заступника голови;
4) термін діяльності спеціальної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);
5) термін звіту спеціальної комісії про виконану роботу, який не перевищує шість місяців з дня її утворення;
6) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи спеціальної комісії.
5. На посаду голови спеціальної комісії не може бути обраний голова комітету. Народний депутат України за погодженням з відповідною депутатською фракцією (депутатською групою) може бути одночасно членом одного комітету і спеціальної комісії.
6. Секретар спеціальної комісії обирається на першому засіданні спеціальної комісії з числа її членів.
7. Голова спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції (депутатської групи).
Стаття 24. Повноваження та порядок діяльності спеціальної комісії
1. Спеціальна комісія здійснює повноваження головного комітету, передбачені Регламентом Верховної Ради України, з питання, для підготовки якого її створено.
2. Спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про комітети Верховної Ради України».
Розділ V. СЕКРЕТАРІАТИ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ І СПЕЦІАЛЬНИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЇХ ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 25. Правовий статус секретаріатів слідчих комісій і спеціальних комісій
1. Для забезпечення належних умов роботи слідчої комісії і спеціальної комісії утворюється її секретаріат з числа працівників Апарату Верховної Ради України та/або залучених фахівців, з якими укладається строковий трудовий договір.
2. Пропозиції щодо чисельності та персонального складу секретаріату слідчої комісії, спеціальної комісії розглядаються на першому засіданні такої комісії і подаються Голові Верховної Ради України. Пропозиції щодо зміни чисельності чи персонального складу секретаріату слідчої комісії, спеціальної комісії у разі необхідності розглядаються на наступних засіданнях такої комісії.
3. Секретаріат слідчої комісії, спеціальної комісії здійснює організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення, ведення діловодства відповідної комісії.
4. Прийняття на роботу та звільнення працівників секретаріатів слідчої комісії, спеціальної комісії з числа фахівців, які не є працівниками Апарату Верховної Ради України, здійснюються згідно із строковим трудовим договором, який укладається керівником Апарату Верховної Ради України за пропозицією голови відповідної комісії.
5. Оплата праці працівників секретаріатів слідчої комісії, спеціальної комісії, у тому числі преміювання, проводиться в межах кошторису Верховної Ради України у порядку та розмірах, встановлених для працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України.
Стаття 26. Порядок залучення фахівців для роботи в слідчих комісіях і спеціальних комісіях
1. Пропозиції щодо залучення фахівців для роботи в слідчій комісії і спеціальній комісії розглядаються на засіданні відповідної комісії, про що приймається рішення.
2. Залучення для роботи в слідчій комісії і спеціальній комісії фахівців відбувається за згодою керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій.
3. Залучення для роботи в слідчій комісії іноземців та осіб без громадянства не допускається.
Стаття 27. Гарантії захисту трудових прав осіб, залучених для роботи в слідчих комісіях і спеціальних комісіях
1. Штатні працівники секретаріату слідчих комісій і спеціальних комісій та фахівці, які залучаються або відряджаються для роботи до цих комісій, звільняються від виконання інших службових обов’язків на час роботи комісії. За ними зберігаються попередня робота (посада), а також заробітна плата за основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.
Стаття 28. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення слідчих комісій і спеціальних комісій
1. Фінансове забезпечення діяльності слідчих комісій і спеціальних комісій та виділення для їх роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв’язку і транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах кошторису Верховної Ради України.
Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ
Стаття 29. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону
1. Посадові особи, службові особи органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань та окремі громадяни за порушення вимог цього Закону несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно із законом.
2. За відмову особи, запрошеної слідчою комісією, від давання показань як свідка або за відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків експерта чи перекладача під час проведення розслідування слідчою комісією, а також за надання завідомо неправдивих показань, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, зробленого перекладачем, винні особи несуть відповідальність згідно із законом.
3. Голова слідчої комісії, заступник голови слідчої комісії, секретар та члени слідчої комісії, а також працівники секретаріатів таких комісій, які мають право допуску до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність згідно із законом за поширення інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації, яка стала їм відомою у зв’язку з роботою слідчої комісії.
Розділ VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Тимчасові слідчі комісії та тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують свою діяльність відповідно до вимог цього Закону, Регламенту Верховної Ради України до закінчення встановленого терміну їх діяльності.
3. Абзац перший пункту 27 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379; 2016 р., № 30, ст. 542; 2018 р., № 6-7, ст. 40) після слів «рішень інших органів (посадових осіб)» доповнити словами «здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України».
4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.
м. Київ,
19 грудня 2019 року.
№ 400-IX.
