Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131):
1) у статті 152:
частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
«4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, —
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, —
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 цього Кодексу, —
караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі»;
2) статтю 153 доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частиною четвертою статті 152, статтею 155 або частиною другою статті 156 цього Кодексу, —
караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі».
3. Пункт 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., 
№№ 9-13, ст. 88) після абзацу п’ятнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».
У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий — дев’ятнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим — двадцятим.
4. У Законі України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 52, ст. 455 із наступними змінами):
1) статтю 3 доповнити пунктом «ґ» такого змісту:
«ґ) засуджених до позбавлення волі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи»;
2) пункт «а» статті 4 викласти в такій редакції:
«а) вирок суду, що набрав законної сили, — щодо осіб, зазначених у пунктах «г» і «ґ» статті 3 цього Закону»;
3) у статті 5:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
«щодо осіб, зазначених у пунктах «б», «г» і «ґ» статті 3 цього Закону, — в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань»;
частину восьму викласти в такій редакції:
«Постанова судді надсилається для виконання начальнику органу Національної поліції України за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пунктами «б», «г» і «ґ» статті 3 цього Закону, — начальнику установи виконання покарань»;
4) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:
«Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Для осіб, зазначених у пункті «ґ» статті 3 цього Закону, адміністративний нагляд встановлюється на строк до погашення судимості»;
5) у статті 9:
пункт «в» викласти в такій редакції:
«в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах»;
доповнити частиною другою такого змісту:
«Після припинення адміністративного нагляду особи, зазначені у пункті «ґ» статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомляти органи Національної поліції України про зміну свого місця проживання чи перебування. За заявою прокурора на підставі рішення суду такий обов’язок також може бути встановлений щодо осіб, які відбули покарання за тяжкі або особливо тяжкі злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи та до яких не було застосовано адміністративного нагляду. Обов’язок, передбачений цією частиною, встановлюється строком на три роки та може бути подовжений на такий самий строк на підставі судового рішення за заявою прокурора, поданою за місцем проживання особи, на яку покладається такий обов’язок».
2. Главу 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) доповнити статтею 61 такого змісту:
«61. Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи
1. Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (далі — реєстр), — автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.
2. Держателем реєстру є Міністерство юстиції України.
3. Положення про Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.
4. До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, злочину, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.
5. Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. У разі якщо особа вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення реєстру, інформація про таку особу вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання такої особи або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора.
6. Інформація про особу виключається з реєстру у разі скасування обвинувального вироку або ухвали суду, зазначених у частині п’ятій цієї статті.
7. Користувачами реєстру є керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи Національної поліції України та Державного бюро розслідувань.
8. Право на отримання інформації щодо факту перебування конкретної особи в реєстрі мають:
сільські, селищні та міські голови, керівники державних адміністрацій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування — щодо осіб, які претендують на зайняття посади керівника (заступника керівника) дошкільного навчального закладу, середнього навчального закладу, позашкільного навчального закладу, закладу охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру малолітнім особам, та належать до їх сфери управління;
керівники дошкільних навчальних закладів, середніх навчальних закладів, позашкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру таким особам, у зв’язку з вирішенням питання щодо прийняття особи на роботу;
будь-яка фізична особа щодо інформації про себе;
будь-яка фізична особа щодо інформації про іншу особу у разі наявності завіреної відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» згоди особи, щодо якої така інформація запитується».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
3. Міністерству юстиції України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити положення про Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
4. Генеральному прокурору протягом трьох місяців з дня початку роботи Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, здійснити заходи щодо включення до реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення такого реєстру.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ,
19 грудня 2019 року.
№ 409-IX.