Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину четверту статті 104 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити словами «крім випадків, передбачених законом».
2. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст.19 із наступними змінами):
1) у статті 14:
у частині п’ятій слова «формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення сфери» виключити;
доповнити частиною сьомою такого змісту:
«Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють управління комунальними закладами охорони здоров’я, організацію їх матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення відповідно до закону»;
2) у статті 16:
частину першу викласти в такій редакції:
«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку закладів охорони здоров’я усіх форм власності»;
частину третю після слів «формується з урахуванням» доповнити словами «планів розвитку госпітальних округів»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«З метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної допомоги населенню створюється госпітальний округ. Госпітальний округ — це сукупність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території. У межах госпітального округу визначаються опорні заклади охорони здоров’я. Порядок створення госпітальних округів та перелік опорних закладів охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України»;
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
«Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу».
У зв’язку з цим частини п’яту — п’ятнадцяту вважати відповідно частинами шостою — шістнадцятою;
частину чотирнадцяту доповнити другим реченням такого змісту: «Заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати шляхом здійснення співробітництва територіальних громад у формах, передбачених законом, у тому числі як спільне комунальне підприємство»;
частину шістнадцяту викласти в такій редакції:
«Заклади охорони здоров’я комунальної та державної форми власності, що діють в організаційно-правовій формі установи, можуть бути реорганізовані, у тому числі шляхом перетворення, за рішенням власника або уповноваженого органу управління»;
3) частину одинадцяту статті 352 виключити.
3. У частині четвертій статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 30, ст. 340):
абзац другий після слів «розмір та порядок встановлення яких» доповнити словами «для державних і комунальних закладів охорони здоров’я»;
абзац третій після слів «які встановлюються» доповнити словами «для державних і комунальних закладів охорони здоров’я»;
доповнити абзацом сьомим такого змісту:
«Передбачені в цій частині права, крім права на доплату за науковий ступінь, поширюються також на водіїв бригад екстреної медичної допомоги».
4. У Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024; 2017 р., № 31, ст. 343):
1) абзац п’ятий частини другої статті 6 виключити;
2) частину першу статті 7 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«методичні настанови та розміщує їх на своєму офіційному сайті наступного дня після затвердження».
У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим.
5. У Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., 
№ 5, ст. 31):
1) частину одинадцяту статті 10 виключити;
2) у розділі IV «ПРИКІНЦЕВІ ТА 
         ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»:
у пункті 3 слова та цифри «Протягом 2018-2019 років» замінити словами та цифрами «До 1 квітня 2020 року»;
у пункті 4 слова та цифри «З 1 січня 2020 року» замінити словами та цифрами «З 1 квітня 2020 року»;
доповнити пунктом 51 такого змісту:
«51. Частина десята статті 10 діє з 1 січня 2021 року»;
пункт 6 виключити.
ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Установити, що до 31 грудня 2020 року:
1) кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається;
2) обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», для закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не застосовується;
3) звільнення працівників закладів, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу;
4) передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються внаслідок реорганізації, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та результатів обов’язкової його інвентаризації;
5) власні надходження бюджетних установ, які зараховуються до доходу бюджету внаслідок реорганізації, використовуються виключно для формування статутного капіталу утворених закладів охорони здоров’я.
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ, 20 грудня 2019 року.
№ 421-IX.