Під час засідання.
Андрій Костін.
Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих в катастрофі авіалайнера «Міжнародних авіаліній України» під Тегераном 8 січня 2020 р.
Юлія Клименко, Степан Кубів.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Пленарне засідання розпочалося із хвилини мовчання пам’яті загиблих під час авіатрощі літака «Міжнародних авіаліній України» під Тегераном 8 січня.
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков поінформував, що відбулося засідання профільного комітету щодо опрацювання проекту постанови Верховної Ради із реакцією на цей страшний теракт, закликавши представників України та міжнародних партнерів долучитися до того, щоб винні понесли покарання, і щоб повернути додому тіла всіх загиблих громадян України.
Проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії), поданий Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний (№ 1013) для попереднього схвалення, доповів заступник голови Комітету з питань правової політики Андрій Костін. Він поінформував, що законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме — виключити положення частини четвертої статті 131-2 чинної Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.
Пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії, а саме до статті 131-2, а також виключення підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV «Перехідні положення».
«Метою запропонованих законопроектом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги», — наголосив А. Костін. — Як передбачено статтею 59 Конституції України, кожен є вільний у виборі свого захисника». До того ж доповідач відзначив, що запропоновані зміни розширюють конституційне право людини на захист, такий порядок є світовою практикою. А роль адвокатури у правосудді має визначатися у процесуальному законодавстві. «Немає жодної країни у світі, де б адвокатська монополія закріплювалася в Конституції», — резюмував у заключному слові Андрій Костін.
Представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський нагадав, що КСУ надав позитивний висновок щодо законопроекту, визнавши, що він повністю відповідає вимогам Основного Закону. «Законопроект спрямований на розширення права людини отримати фахову юридичну допомогу на власний вибір, не будучи обмеженим вибором лише серед професійних адвокатів, адже є багато й інших фахівців у галузі права», — зазначив Ф. Веніславський. До того ж він наголосив, що при кримінальних провадженнях адвокатська монополія зберігається — у кримінальних справах захисником у суді може виступати виключно адвокат.
Під час виступів від фракцій депутати відзначали, що такими конституційними змінами повертається практика, яка діяла в Україні п’ять років тому і раніше. Зокрема, Сергій Соболєв («Батьківщина») підтримав думку, що повноваження адвокатів мають визначатися у процесуальних кодексах. Григорій Мамка («ОПЗЖ») закликав ухвалити окремий законопроект щодо надання правової допомоги. Дмитро Лубінець (ДГ «За майбутнє») звернув увагу на те, що адвокатська монополія призвела до того, що органи державної влади, маючи у штаті юристів, не могли їх направляти до судів для захисту своїх інтересів, і органи державної влади почали масово програвати у судах. Фракції «ОПЗЖ», «Голос» і «Європейська солідарність» виступили проти таких конституційних змін, висловивши свої застереження до президентського законопроекту.
Натомість заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря («Слуга народу») навела статистичні дані: кількість громадян України, які звернулися за безоплатною правовою допомогою, торік зросла на третину. І це свідчить про те, що через адвокатську монополію третина громадян України не мали змоги скористатися професійною правовою допомогою. Її колега по фракції — голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев також підтримав президентський проект конституційних змін, зауваживши, що адвокатська монополія призвела до виникнення корупційних схем для отримання адвокатських свідоцтв, тоді як в Україні є ціла когорта висококваліфікованих юристів, які можуть представляти інтереси людини чи компаній у судах. Зрештою, за схвалення законопроекту № 1013 проголосували 295 депутатів.
Верховна Рада також попередньо схвалила проект закону про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України) — № 1928. Як ідеться в пояснювальній записці до законопроекту, пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення зміни до Конституції України для реформування системи органів, що забезпечують функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
Законопроект доповів заступник голови Комітету з питань правової політики Валерій Божик. Представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський зазначив, що метою законопроекту є законодавче закріплення в Конституції України ефективного механізму організації та діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні. За його словами, зміни нададуть можливість парламенту за потреби утворити певний дорадчий чи допоміжний консультативний орган.
За попереднє схвалення законопроекту проголосували 249 депутатів.
Парламент також схвалив із техніко-юридичними правками проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва (№ 2589). Законопроект схвалив в цілому 261 депутат.
На початку пленарного засідання Дмитро Разумков спростував інформацію у ЗМІ щодо начебто збільшення зарплат народних депутатів України, повідомивши, що звернувся за роз’ясненнями до парламентського апарату. «Є індексація зарплати народних депутатів, однак вона зовсім не відповідає тим цифрам, про які пишуть у ЗМІ — про 100—150 тисяч, — сказав Д. Разумков. — Зміна заробітної плати — майже три тисячі для народного депутата. Це пов’язано з прожитковим мінімумом».
Водночас глава парламенту запропонував під час години запитань до уряду після міністра закордонних справ заслухати інформацію представників уряду щодо величезних премій, які були нараховані міністрам і керівникам різних державних відомств, про що також писали ЗМІ. І йдеться про сотні тисяч гривень.
«І я думаю, що мені, як Голові Верховної Ради, і народним депутатам дуже цікаво почути позицію щодо цих надбавок, цих премій, наскільки вони відповідають дійсності, а якщо відповідають, то за що, — сказав Дмитро Разумков. — Тому є пропозиція, яка надходила від фракції «Слуга народу», і, думаю, що й інші політичні сили до цього долучаться — під час години запитань до уряду заслухати після міністра закордонних справ ще позицію міністрів та, можливо, позицію Прем’єр-міністра щодо тих премій, якщо вони відповідають дійсності, які були нараховані окремим міністрам у Кабінеті Міністрів».
На вимогу двох фракцій відбулася перерва для консультацій у кабінеті Голови Верховної Ради.
Тим часом зранку під стінами парламенту тривали акції протесту декількох сотень аграріїв із вимогами не допустити ухвалення законопроекту № 2178-10.
О 12.30 пленарне засідання парламенту відновилося. Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував подовжити роботу в пленарному режимі до повного вичерпання питань порядку денного. Таку пропозицію підтримали 229 депутатів.
Дослівно
Голова Верховної Ради України Дмитро РАЗУМКОВ:
— Є індексація зарплати народних депутатів, однак вона зовсім не відповідає тим цифрам, про які пишуть у ЗМІ — про 100—150 тисяч. Зміна заробітної плати — майже три тисячі для народного депутата. Це пов’язано з прожитковим мінімумом.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:
— Перша за вісім місяців безпекова криза нової влади... Чиновники, які несуть відповідальність за безпеку і розвідку, взагалі не відчули потреби повернутися на робочі місця, ніщо не змогло зіпсувати їм свято. Суспільство вимагає ясності. Нас усіх дуже цікавлять загадкові чартери, які дуже схожі на таємні перемовини.
Максим БУЖАНСЬКИЙ, фракція «Слуга народу»:
— Петро Порошенко майже 26 разів не з’явився на допит до ДБР. Кожен з наших виборців хоче знати, що відбувається: чи він справді порядна людина чи він нехтує законодавством та обов’язками громадянина й народного депутата. Я пропоную, якщо до кінця цього місяця він не з’явиться на допит як повинен, викликати до парламенту Генерального прокурора пана Рябошапку та запитати, що заважає йому притягнути пана Порошенка на допит.
Сергій ШАХОВ, група «Довіра»:
— Шановні колеги, ми всі люди і вміємо співчувати всім загиблим. Але висловлювати жалобу в зручних кріслах, теплих приміщеннях — комфортно. А от українському народу сьогодні не комфортно в холодних приміщеннях. Сьогодні величезна проблема з дірявим бюджетом, дірка у бюджеті реально обвалила українську економіку, нестача — 35 млрд грн. Ця діра потягнула за собою скорочення робочих місць. Головна проблема в країні — холод і голод. Кожен із вас сьогодні відповідає за десятки мільйонів родин. Якщо ми прийшли до цієї зали, то повинні приймати рішення з холодною головою і робити тепло в квартирах українців, дати можливість заробляти людям, малому, середньому бізнесу, а не давати наживатися олігархам на митниці, контрабанді... На Погоджувальній раді група «Довіра» запропонувала законопроект № 2108, який забороняє олігархам відключати від тепла дитячі садочки, школи, лікарні, всі державні установи. Але цей законопроект відсутній у порядку денному.
Роман ЛОЗИНСЬКИЙ, фракція «Голос»:
— Про зміни до Конституції щодо децентралізації. Нам пропонують запровадити новий феодальний лад. Замість старих голів обласних чи районних адміністрацій нам пропонують інститут префекта. Чи він потрібен? Можливо. Але якщо у Конституції не буде визначено чіткий перелік всіх повноважень, ми отримає нових феодалів, нових царьків, людей, які не просто підмінятимуть місцеве самоврядування, а робитимуть його заручником своїх інтересів та настроїв... Крім того, нам пропонують підтримати ці зміни без жодних обговорень з громадами, експертами. Такі речі абсолютно неприпустимі.
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Залишилося зовсім небагато часу, щоб ми нарешті змогли поїхати до будь-якої іншої країни, бо власної землі в нас не буде. Ми її продамо. Більшості з тих, хто нині при владі, є куди податися. Вони відпрацюють завдання Сороса та МВФ і поїдуть туди, де знаходяться їхні гроші -а це не в Україні. А ті, хто залишиться на проданій землі, зможуть чудово працевлаштуватися рабами на плантаціях. Тих, хто викриває цей диявольський план, нині залякують, проти них відкривають липові кримінальні справи. Усе це робиться для того, щоб наступного тижня відбулася подія, яку ми відзначимо в календарі чорним кольором — день продажу української землі. Ми маємо сказати всеукраїнське «Ні!» планам продажу землі. Якщо це допустимо — ми не маємо права знаходитися в цій залі.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Протягом цих хвилин у семи точках Києва фермерами та аграріями перекриті центральні автомагістралі столиці. У цьому залі їх не чують, не бачать і не розуміють. Суспільство залишилося за межами залу. Тисячі людей на дорогах знають — якщо ухвалять закон про продаж землі, шансу на те, щоб жити й працювати в цій країні, у них не існує. Доки частина депутатів відпочивала на канікулах, шість фракцій підписали меморандум, в якому чітко зазначено, що існує правовий розгляд закону про продаж землі. Аграрний комітет просто перекреслив цей меморандум і, всупереч волі парламенту, декількома голосуваннями прийняв до другого читання цей законопроект. Чи існує після цього парламентаризм у нашій країні? Вимагаємо заслухати аграріїв, зібрати нараду лідерів фракцій і примусити аграрний комітет повернутися до виконання меморандуму. А також зняти з розгляду це питання до проведення всеукраїнського референдуму.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Приєднуємося до співчуттів, які звучать на адресу загиблих в авіакатастрофі. Але нас турбує питання захищеності громадян у контексті запровадження ринку землі. Це питання дискусії, яка мала вестися в суспільстві. Але її не відбулося. Саме тому пікети під Верховною Радою триватимуть. Цей орган має не каталізувати, а знімати соціальне напруження. Однак глибинних дискусій тут останнім часом не відбувається. І меморандум, підписаний усіма фракціями та депутатськими групами у глави парламенту, зухвало проігнорований головою профільного комітету. Відтак мають відбутися подальші консультації між учасниками переговорного процесу, щоб зрозуміти, як ми будемо рухатися далі. Такі дискусійні питання не можуть вирішитися протягом одного дня. Закони про мову та про вибори ми обговорювали місяцями. Широкого обговорення потребує також питання продовження реформи децентралізації.
