Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, міністр освіти Ганна Новосад.
Під час засідання.
Олександр Ткаченко, Леся Забуранна.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 16 січня
Заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин зазначив, що цей законопроект задасть вектор розвитку для 15 тисяч шкіл, а значить — для всієї шкільної системи України. Серед основних новел законопроекту він назвав можливість для школярів індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічну інтернатуру, підтримку сімейних форм навчання, більшу фінансову та кадрову автономію для шкільних адміністрацій.
«Цей законопроект уже давно перезрів, бо чинний закон про середню освіту від 1999 року зовсім не корелює з новим базовим законом про освіту 2017 року», — підкреслив С. Колебошин та додав, що під час підготовки законопроекту № 0901 до другого читання його було радикально покращено. Зокрема, члени комітету врахували 393 із 553 поправок народних депутатів та опрацювали кілька сотень пропозицій профспілкових та освітянських організацій.
Законопроект про повну середню освіту також гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів. При цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Серед новацій — інклюзивність (можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах) та право дітей, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, здобувати освіту в медзакладах. Для дітей з особливими освітніми потребами передбачена можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії з можливістю навчання поза школою чи вдома. Для підтвердження знань проводитиметься звичайне оцінювання.
Під час обговорення поправок до законопроекту № 0901 народний депутат Інна Совсун звернула увагу, що документ не містить обіцяних положень про автономію школи та вчителя щодо формування освітніх програм. «Держава має визначати, що повинні знати учні, але вчителі цілковито спроможні самостійно визначити, як їм досягнути результатів навчання», — зазначила вона та додала, що також не враховано пропозиції, які дали б учням старших класів можливість обирати певну кількість предметів, не передбачено обов’язкової сертифікації вчителів та немає нічого про стратегію реформування старшої профільної школи.
Ухвалення законопроекту про повну загальну середню освіту в цілому підтримали 327 народних депутатів.
Верховна Рада розглянула у повторному першому читанні чотири альтернативних законопроекти про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та ухвалила в першому читанні проект закону № 2285-д. Голова підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Марусяк повідомив, що комітет пропонує ухвалити за основу доопрацьований законопроект № 2285-д. «У цьому законопроекті ми врахували всі соціальні, економічні та навіть медичні чинники та він є оптимальним з точки зору інтересів держави, громадян та бізнесу», — сказав він та підкреслив, що проект закону запроваджує принцип відповідальної гри, оскільки він дозволяє грати тільки після досягнення 21 року. Крім того, запроваджуються жорсткі вимоги до реклами гральних закладів, щоб вона не переконувала людей, що азартні ігри — це спосіб легкого збагачення, а також передбачена кримінальна відповідальність за проведення азартних ігор без ліцензій. «Зали гральних автоматів розміщуватимуться лише у три-, чотири- та п’ятизіркових готелях, а лотереї будуть лише класичними. Тобто не буде залів «миттєвих лотерей», під які маскуються гральні заклади», — наголосив О. Марусяк. Стосовно фінансової складової, то, за попередніми оцінками, за перший рік до бюджету від грального бізнесу надійде від 2,5 до 4 мільярдів гривень, які планується спрямувати на підтримку медицини, культури та спорту. «Ухваливши цей законопроект, ми отримаємо регульований та цивілізований ринок азартних ігор», — запевнив доповідач.
Народний депутат Наталія Королевська, яка представляла законопроект № 2285-8, закликала не тільки не легалізувати, але посилити відповідальність за організацію та проведення азартних ігор.
Автор ще одного альтернативного законопроекту (№ 2285-9), народний депутат Олександр Дубінський зазначив, що у всіх версіях цього документа, які розглядалися на фінансовому комітеті, йдеться про легалізацію грального бізнесу. «Ми виконали те, що обіцяли під час виборчої кампанії — закрили вулицю від «чорних» гральних салонів, встановили жорстку кримінальну відповідальність у вигляді шести років позбавлення волі за ведення нелегального грального бізнесу, що буде дуже вагомим запобіжником для тих салонів, які навіть сьогодні продовжують працювати і по дзвінку запускати клієнтів з вулиці», — сказав він та додав, що пропонований законопроект містить виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор і побудований так, щоб цей бізнес став наповнювачем бюджету, а не кишень кримінальних «кришувальників».
Народний депутат Дар’я Володіна зазначила, що пропонований нею законопроект № 2285-10 передбачає розміщення казино виключно у п’ятизіркових готелях, бо це те, що може підвищити інвестиційну привабливість нашої країни, забороняє проведення онлайн-лотерей та уможливлює їх лише у класичному паперовому варіанті. «Мій законопроект розроблено не для того, щоб надати комусь преференції, а щоб він приніс користь країні та захистив наших громадян», — підкреслила вона.
У цілому ухвалено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, № 1209-1). Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що цей документ та пов’язаний з ним законопроект № 1210 є антиофшорними. «Цими законопроектами ми вводимо прискорену амортизацію, про що нас дуже довго просив бізнес, підвищуємо вартість основних засобів із шести до двадцяти тисяч гривень, збільшуємо ліміт для неврахування податкових різниць із 20 до 40 мільйонів гривень і, врешті-решт, вперше запроваджуємо реальну відповідальність держави у вигляді штрафів та відшкодування заподіяної платнику податків шкоди внаслідок порушення його прав, значно вдосконалюємо електронний кабінет платника податків», — повідомив він.
Під час представлення у другому читанні законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, № 1210), голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що до цього документа було подано 2219 поправок, з яких 1174 враховано. «Законопроект значно покращує регулювання оподаткування прибутку підприємств, передбачає перелік обставин, які пом’якшують відповідальність платника податків або звільняють його від відповідальності, передбачене поновлення пропущеного строку на адміністративне оскарження протягом шести місяців з дати його закінчення», — поінформував голова комітету та додав, що законопроект також спрощує справляння рентної плати за ліс, запроваджує оподаткування рідинної сировини для тютюнових виробів, збільшує акцизні ставки для тютюнових виробів. Розгляд поправок до законопроекту № 1210 народні депутати продовжили під час вечірнього засідання.
Парламентарії затвердили проект постанови про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергій Кальченко повідомив, що відповідно до проекту календарного плану третю сесію Верховної Ради дев’ятого скликання пропонується розпочати 4 лютого та завершити 17 липня 2020 року. «В календарному плані для пленарних засідань передбачено 12 тижнів, для роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях та депутатських групах — 7 тижнів, для роботи з виборцями — 5 тижнів, для запитань до уряду відведено 12 годин», — повідомив він та додав, що також враховано святкові та неробочі дні, план проведення сесій ПАРЄ і частково враховано графік заходів ПА ОБСЄ.
Довідково
У законопроекті «Про повну загальну середню освіту» прописано три моделі вивчення державної мови. Перша модель передбачена для корінних народів України, зокрема, кримських татар, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Для них передбачене навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови. Друга модель — для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Базовий підхід передбачає, що в початковій школі діти навчатимуться материнською мовою та вивчатимуть державну мову. Починаючи з 5 класу не менше 20 відсотків річного обсягу предметів має викладатися українською, а далі цей обсяг поступово збільшуватиметься, щоб у 9 класі державною мовою викладалося не менше 40 відсотків предметів. У старших класах таких шкіл вже не менше 60 відсотків предметів має викладатися державною мовою. За третьою моделлю, яка стосується меншин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї та які проживають переважно в середовищі власної мови, насамперед російської, початкове навчання також здійснюватиметься мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80 відсотків предметів мають викладатися державною мовою.
