Такий головний висновок науковців Інституту водних проблем і меліорації НААН України та екологів Волині.

Відбулося засідання робочої групи, створеної розпорядженням голови Волинської облдержадміністрації, яка працює над встановленням причин обміління Шацьких озер і їх перлини — Світязя.

Науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН України, яких долучили до вивчення цієї проблеми, для отримання об’єктивної інформації провели комплексні моніторингові дослідження, проаналізували антропогенний вплив та ефективність роботи меліоративних систем. За їхніми висновками, найважливішим чинником негативного впливу на водність озер є зміна клімату. Як наслідок —у регіоні випаровування переважає водонадходження, умови перезволоження змінилися на умови недостатнього зволоження. У теплу пору року, починаючи з липня, дефіцит кліматичного водного балансу становить 40—60 міліметрів.

Неефективне функціонування меліоративних систем на території Шацького національного парку також посилює негативний вплив на обміління озер. Через свою конструктивну недосконалість, зношеність і низький рівень експлуатації вони не можуть виконувати функції подвійного регулювання (осушення, а за потреби — зволоження).

Технічна та технологічна спрямованість меліоративних систем на переважне або виняткове водовідведення в умовах значного зменшення водонадходження, зазначають науковці інституту, є дуже важливим чинником, який посилює процеси обміління.

Тож необхідно терміново провести реконструкцію наявних меліоративних систем з метою зміни їх цільового призначення з переважного забезпечення функції водовідведення на реалізацію функції водорегулювання шляхом акумуляції, перерозподілу та мінімізації відведення стоку.

На засіданні робочої групи також зазначалося, що не менш значимим, а в майбутньому, не виключено, що і найвагомішим чинником негативного впливу не тільки обміління групи Шацьких озер, а й зневоднення території Шацького поозер’я і всього Західного Полісся є розробка білоруською стороною родовища «Хотиславське», розташованого за кількасот метрів від кордону з Україною і за 25 кілометрів від Шацьких озер. Уже сьогодні водовідлив із кар’єра за своєю величиною є зіставним із величиною відбору з напірного водоносного горизонту. Подальше поглиблення кар’єра неминуче обумовить значне (у декілька разів) зростання водовідливу, що спричинить інтенсивне зниження рівнів ґрунтових і підземних вод і, як наслідок, прискорення процесу обміління Шацьких озер.

На основі отриманої інформації робочою групою ОДА розроблено та обґрунтовано комплекс заходів щодо сталого водозабезпечення території Шацького поозер’я, що своєю чергою потребуватиме розроблення, прийняття і виконання Програми збереження Шацького поозер’я на період до 2030 року. Оскільки її реалізація потребуватиме значних коштів, обласна державна адміністрація звернеться до Міністерства енергетики та захисту довкілля України і Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України з пропозиціями розроблення і фінансування відповідної державної програми.

Водночас уже наступного року за рахунок обласного бюджету планується провести роботи щодо відновлення належної роботи меліоративної системи.

Фото із соціальних мереж.