Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
Міністр переконаний, що отримувати субсидії, маючи неофіційні доходи, неправильно і несправедливо: «Субсидії платимо ми всі через податки. І субсидії мають отримувати ті, хто є матеріально не захищеними», — цілком справедливо додав чиновник.
За словами Милованова, після прийняття закону у Верховній Раді стане складніше обманювати державу і суспільство, приховуючи свій дохід.
Мета хоч і благородна, але досить сумнівна на тлі тих загроз, що несуть суспільству норми нового законопроекту. А тут ще й Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) вважає, що проект закону про працю позбавить тих, хто працює, правового захисту, а профспілки — спроможності їх захищати.
Серед найбільших небезпек конфедерація профспілок називає такі: спрощене звільнення працівників у будь-який момент за бажанням роботодавця; короткострокові індивідуальні трудові договори; договори з нефіксованим робочим часом; понаднормова праця стане нормою та оплачуватиметься у 5 разів нижче, ніж раніше; скасування деяких соціальних гарантій працівникам та зниження захисту матерів з малими дітьми, що ще більше полегшує їх звільнення; переведення працівника на інше робоче місце без його згоди; фактична ліквідація профспілок.
Повідомляється, що законопроект було прийнято без консультацій з профспілками. Він складається з 99 статей, щоб мати в парламенті обмежений розгляд. Також зазначено, що український уряд відмовився звертатися по допомогу до Міжнародної організації праці, оскільки проект закону порушує кілька її конвенцій.
Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу зазначила, що «уряд України стоїть на боці олігархів і багатонаціональних корпорацій та виступає проти працівників, громадськості та профспілок... Це порушення міжнародних зобов’язань, через які країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі та світовій спільноті».
Тим часом в Україні зріс рівень безробіття: на одну вакансію претендують 6 осіб.
На кінець минулого року було зареєстровано майже 340 тисяч безробітних українців, які отримували держдопомогу, що на 17 відсотків більше, ніж у листопаді, повідомляє Держстат.
У центрах зайнятості на одну вакансію нині претендують шестеро безробітних. Найбільше шукачів роботи живе у містах і серед них більше жінок, ніж чоловіків.
Цю інформацію навряд чи можна вважати правдивою, оскільки у сільській місцевості відсутні центри зайнятості. Тож, мабуть, сільське населення перебуває поза статистикою.
І насамкінець. Продуктовий кошик українця за рік подорожчав майже на 5 відсотків — до 1600 гривень. Про це свідчить дослідження Міжнародної платформи смарт-шопінгу Picodi. До нього увійшли м’ясо, хліб, молоко, яйця та низка інших першочергових продуктів харчування.
Набір продуктів, що задовольняє лише мінімальну частину щомісячної потреби дорослої людини в поживних речовинах, оцінюється в 1599 гривень, що становить майже 42 відсотки від рівня мінімальної заробітної плати в Україні (станом на 1 січня 2020 року — 4723 гривень).
За даними дослідників, вартість тих самих продуктів минулого року становила 45,4 відсотка тодішньої мінімалки, що дало дослідникам підстави стверджувати, що зростання зарплат в Україні випередило зростання цін.
А от чи можна прожити на мінімальну заробітну плату, то вже інше питання. Проте аналітики порівняли вартість одних і тих само продуктів у різних країнах і перевірили, який відсоток від доходу доведеться віддати за базову продуктову корзину людині, котра отримує мінімалку.
У цьому рейтингу Україна посіла 40-ве місце. Найвигідніше співвідношення цін на продукти до мінімальної зарплати в Австралії, Великій Британії, Ірландії. Там продуктовий кошик коштує від 7 до 7,3 відсотка від місцевого рівня мінімалки.
Позаду України в цьому рейтингу Білорусь (42-ге місце), Росія (44-те місце) і Молдова (45-те місце).
Якщо це когось потішить, додамо, що у Нігерії й Узбекистані мінімальної зарплати ледь вистачає на найскромніший набір продуктів. А у нас, виходить, ще щось і на комуналку залишається.
Підсумовував Віктор БОНДАР.