Народні депутати України від Закарпаття Василь Петьовка, Валерій Лунченко, Роберт Горват і Владислав Поляк звернулися до прем’єра Олексія Гончарука з проханням профінансувати низку вкрай гострих питань розвитку Закарпатської області. Народні обранці, яким виборці довірили мандати в чотирьох мажоритарних округах, що, власне, охоплюють усю область, просять очільника уряду невідкладно розглянути фінансування Державної програми розвитку регіону Українських Карпат на 2020—2022 роки. Документ розроблено згідно з указом Президента і спрямовано на покращення соціального та економічного розвитку регіону, підвищення транспортної доступності окремих гірських територій, побудову доріг, створення нових робочих місць, розвиток туризму. На це мають бути виділені видатки, однак у державному бюджеті коштів на реалізацію програми не передбачено.

Залізничне сполучення зі Словаччиною

Це один із пріоритетних напрямів розвитку залізничного сполучення з країнами—членами ЄС. Проект забезпечить залізничне сполучення Ужгорода з Кошицями, а далі — рух до Братислави, Відня та Праги. Україна отримає зручний та комфортний маршрут до країн Центральної та Західної Європи. Щоб цей проект реалізувати, необхідно підготувати техніко-економічне обґрунтування та проектно-кошторисну документацію на відновлення залізничної колії від станції Чоп до станції Ужгород, ширина якої має бути 1435 мм, із доведенням до платформи залізничного вокзалу «Ужгород».

Закарпаття досі не отримало коштів від митного експерименту за 2018 рік. Усупереч постановам Кабміну та рішенням судів Державне казначейство дотепер не забезпечило перерахування коштів компенсації спеціальному фонду обласного бюджету Закарпатської області, які мали б спрямовуватися на ремонт й утримання доріг. Ідеться про 101 млн 434 тис. гривень. Ці кошти вкрай необхідні для фінансування робіт із ремонту шляхів області.

Не фінансується протипаводкова програма

Упродовж 1998, 2001, 2010, 2017 та 2019 років Закарпаття постраждало від інтенсивних паводків. Проте з 2007-го протипаводкова програма «Тиса» не фінансується. За підрахунками фахівців, коштів недоотримано на 400 мільйонів. Для того, щоб не допустити негативних наслідків та попередити результати можливих підтоплень, що завдають непоправної шкоди області, майну жителів та інфраструктурі, вкрай потрібно відновити гідротехнічні споруди. Щоб відновити систему протипаводкового захисту після стихійного лиха 2017 та 2019 років, необхідно 256 млн 988 тис. гривень, з яких потреба лише Тячівського і Рахівського районів — 92 млн 720 тисяч. А для забезпечення завдань протипаводкової програми в басейні річки Тиса на 2020 рік необхідно 206 млн 300 тис. гривень, з яких для цих двох районів потреба становить 70 млн 283 тисяч.

Потрібні кошти для ремонту доріг

У 2017—2018 роках проведено частковий ремонт автодороги Іршава—Виноградів на відрізках сіл Великі Ком’яти—Онок. Сьогодні невідкладного ремонту потребує відрізок дороги від виїзду з міста Виноградів до в’їзду в село Онок та ділянка в межах села Заріччя Іршавського району. Інтенсивний рух важковагового транспорту в межах Виноградівського та Іршавського районів призвів до повсюдного руйнування полотна дороги Т-07019, як наслідок — затори, аварійні ситуації, пошкодження житлових будинків. Невідкладного завершення потребує й автомобільна дорога загального користування місцевого значення Виноградів—Теково—Неветленфолу, що з’єднується з пунктом пропуску «Дякове—Халмеу» на україно-румунському кордоні.

Створення та реконструкція пунктів пропуску на кордонах з країнами ЄС

Спорудження, облаштування, утримання міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) в зоні діяльності Закарпатської митниці потребує додаткового фінансування, а саме: МАПП «Дякове» — 2 млн гривень, будівництво сервісної зони для вантажівок, що прилягає до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дякове», — 800 тис. гривень; будівництво МАПП «Яблунівка—Ремете (Гута)» та сервісної зони — 2 млн гривень; будівництво пункту пропуску «Хижа—Тарна Маре» та ділянки очікування автомобілів — 2 млн гривень; будівництво сервісної зони перед пунктом пропуску «Ужгород» для вантажівок та окремо для легковиків — по 800 тис. гривень; будівництво пункту пропуску «Паладь-Комарівці—Руське» та сервісної зони — 1 млн 200 тис. гривень; будівництво пункту пропуску «Забрідь—Улич» та ділянки очікування автомобілів — 1 млн 200 тис. гривень; будівництво митної інфраструктури МАПП «Соломоново—Чієрна-над-Тисоу» — 2 млн гривень; створення сервісної зони перед пунктами пропуску «Косино—Барабаш», «Дзвінкове — Лонья» — по 1 млн 200 тис. гривень; будівництво автомобільних пунктів пропуску «Велика Паладь—Нодьгодош» — 7 млн гривень, «Дийда—Берегдароц» — 2 млн гривень; «Лубня—Волосате» — 1 млн 200 тис. гривень.

За словами народних депутатів України, у зверненні до Прем’єр-міністра вони просять вжити невідкладних заходів для розгляду наведених вище питань. Лише тоді Закарпатська область, яка межує з чотирма країнами—членами Євросоюзу — Польщею, Словаччиною, Угорщиною й Румунією, — отримає імпульс до системного розвитку.

Ужгород.