Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, народні депутати Андрій Клочко, Олександр Горобець, керівник апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Із самого ранку Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Президент Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Олексій Гончарук взяли участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському з нагоди відзначення Дня Соборності України.
Пізніше на Конституційній площі перед Верховною Радою вперше відбулася урочиста церемонія підняття Державного прапора України за участі Почесної варти Національної гвардії України. Перший заступник глави парламенту Руслан Стефанчук привітав із Днем Соборності всіх, хто зібрався на майданчику біля законодавчого органу влади. Він говорив від імені Голови Верховної Ради, який перебуває в робочій поїздці, та всього депутатського корпусу. Парламентарій зацитував слова, які вперше прозвучали 101 рік тому на Софійській площі: «Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом власних своїх сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя українського народу». Саме ці слова, наголосив Р. Стефанчук, 101 рік тому започаткували соборність нашої держави. «Загалом, цей день є вікопомним в історії нашої держави, — продовжив він. — Бо ще за рік до того Центральна Рада прийняла Четвертий універсал, яким проголосила незалежність УНР. І нині в нас унікальний шанс продемонструвати всім, що саме єдність і гідність є визначальними державотворчими засадами. Ніколи ми не думали, що більше як через сторіччя знову постане питання єдності України. Щиро вірю, що нам вдасться не відступитися від того, про що одвічно мріяли всі державні будівничі нашої української незалежної держави».
Незалежність — це передусім відчуття внутрішньої єдності, сказав Перший заступник очільника парламенту та наголосив: ззовні вона завжди проявляється за допомогою наявності державних символів. «Знаємо, що УНР одразу після свого становлення прийняла два основних законодавчих акти — про встановлення прапора та герба Української Народної Республіки, — підкреслив Руслан Стефанчук. — На превеликий жаль, протягом 28 років незалежності ми не виконали вимогу Конституції — досі не маємо закону, який би регламентував використання великого державного герба України. Відсутній також уніфікований порядок використання та захисту державних символів. Це завдання стоїть перед нами. У тому числі, й на цю каденцію Верховної Ради. Ми вже вписали до плану законопроектних робіт підготовку проекту про державні символи та порядок їх використання й охорони».
Привітав українців зі святом Соборності й голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко. «Хочу, щоб гордість за наш прапор, за герб і за державу поширювалася й було чим пишатися, — сказав він. — Упевнений, що нам із вами вдасться завершити волю наших предків. А комітет докладе всіх зусиль, щоб великий герб було затверджено». Народний депутат побажав нашій країні залишатися цілісною, щоб не було війни і ми змогли розбудовувати нову, якісну, ефективну державу.
Керівник апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний подякував депутатському корпусу за те, що ініціатива урочистого підняття прапора знайшла належну підтримку. «Відсьогодні ми започатковуємо традицію, згідно з якою почесна варта Національної гвардії України надалі братиме участь у всіх заходах, пов’язаних із державними святами», — сказав він.
Після завершення офіційної церемонії Перший заступник Голови Верховної Ради Р. Стефанчук прокоментував журналістам деякі законодавчі плани на третю сесію. «Починаючи з лютого ми переходимо до абсолютно нового формату діяльності, — повідомив він. — Передусім, вперше за всю історію незалежності, запропонуємо логічний, правильний і системний план законопроектних робіт. Тому що за весь період діяльності парламенту він був тільки в 1997-му, 1999-му та 2002 роках. Тож ми запропонували внести зміни до Регламенту, щоб Верховна Рада, як і будь-який державний орган влади, працювала за планом. Маємо чітко розуміти стратегію розвитку держави, готувати концепцію нормативно-правових актів та проводити час у дискусіях, спілкуванні тощо. Саме для цього нині триває велика підготовка для змін у цьому напрямку. 31 січня цей план буде передано в Комітет із питань правової політики. Там мають затвердити короткостроковий план на рік та перспективний графік. Щоб усі розуміли, над яким законодавством працює парламент протягом визначеного періоду». «Ми переходимо до системи планування, звітності та, найважливіше, моніторингу законодавства, — резюмував Р. Стефанчук. — На превеликий жаль, ніхто ніколи цим не займався. Закон ухвалювали і відправляли його у вільне плавання. Ніхто не спостерігав, наскільки мета, яка покладалася на цей документ, виправдовує засоби, витрачені на нього, і чи досяг він своєї мети». Перший заступник глави парламенту поінформував, що нині законотворці наполягають на тому, що в Регламенті необхідно прописати норму, згідно з якою Кабінет Міністрів зобов’язуватиметься звітувати перед Верховною Радою з приводу ефективності прийнятих законів.
Протягом цієї сесії, за словами Р. Стефанчука, розглядатимуть чимало нагальних питань. Вони стосуватимуться і децентралізації, і Конституційних змін, і рекваліфікації окремих кодексів. Водночас він наголосив: «Кількість законодавства, яке є в країні, інколи складає загрозу національній безпеці. На нього не поширюється філософський принцип переходу кількості в якість. Що більша кількість, то гірша якість. Тому будемо переходити до питань, пов’язаних зі систематизацією законодавства». Нині парламентарії навіть хочуть запропонувати принцип «one in — two out», згідно з яким, подаючи один документ, народний депутат має «вбити» два інших. Це дозволить зменшити кількість і покращити якість законодавчих актів, переконаний Р. Стефанчук. Він наголосив: «Ми націлені на гарну роботу». За його словами, нині активно допрацьовують і проект закону про нормативно-правові акти.
«Неможливо правильно писати закони, коли не існує установчого акту. Тепер ми спільно з Міністерством юстиції завершуємо роботу над цим документом. Фактично, виписуємо законодавчу абетку».
Спілкуючись із пресою, Р. Стефанчук ще раз підкреслив готовність депутатського корпусу ухвалювати закон про великий державний герб та про порядок використання та захист державних символів. «Ми хочемо, щоб громадяни нашої держави почали пишатися тим, що вони українці. Адже, наприклад, в США на кожній вежі майорить їх «зірково-смугастий». Хочемо, щоб і в нас так було. От, скажімо піднято прапор над Верховною Радою — отже, парламент працює. Приспущений прапор — чому не працюють? Хочемо запровадити ідеологію маркерів. Щоб ми мали ідентифікацію не тільки за духом, а і за формою. Для нас не важливо, в якій країні і де проживає українець. Нас 65 мільйонів по всьому світу. І ми хочемо усіх об’єднати».
