Народні депутати України Арсеній Пушкаренко, Олег Бондаренко, Артем Кунаєв.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Із державного бюджету на утримання одного гектара території Голосіївського національного парку в столиці нині виділяється лише 66 копійок. На цьому наголошували учасники круглого столу, який відбувся вчора в Верховній Раді за ініціативи народних депутатів від фракції «Слуга народу». Тема обговорення: «Національний природній парк «Голосіївський»: реалії сьогодення та перспективи розвитку». Для участі в заході запросили парламентаріїв, представників київської міської влади, правоохоронців та громадських активістів.
За словами модератора круглого столу, члена бюджетного комітету народного депутата Арсенія Пушкаренка рішення про проведення такого заходу прийнято на підставі того, що для розв’язання проблем зеленої перлини столиці залучено вже чимало інстанцій, але без втручання вищих органів влади питання не вирішуються. «Тому хочемо в цій справі бути ініціаторами і напрацювати дорожню карту з багатьох питань, — підкреслив законотворець. — Ці питання відомі всім учасникам заходу в межах їх повноважень та компетенцій. Наш круглий стіл має на меті провести конструктивну дискусію, під час якої буде напрацьовано карту реальних подальших кроків».
Загалом на порядок денний винесли п’ять питань. Вони стосувалися стану водойм, діяльності суб’єктів господарювання та правопорядку, стану зелених насаджень, флори та фауни і вирубки дерев, встановлення меж парку «Голосіївський» та виведення їх в натурі, а також благоустрою та інфраструктури.
Голова постійної комісії з питань екологічної політики Київради Костянтин Яловий, зокрема, акцентував на тому, що «Голосіївський» нині є одним із найкращих парків у Києві, тому питання його долі хвилює всіх. Він має статус національного парку і його фінансування здійснюється передусім з державного бюджету, наголосив чиновник. Саме він стверджує, що на кожен гектар «Голосіївського» із державної скарбниці припадає лише 66 копійок. І, звісно, називає це «мізерними коштами». На думку К. Ялового, підходи до фінансування треба переглядати.
Арсеній Пушкаренко поділився з учасниками круглого столу досвідом, здобутим ще до того, як став народним депутатом. Каже, в 2008 році КМДА провела тендер для розробки очисних споруд для Оріхуватських ставків.
Протягом 12 років їх так і не побудували, а те, що зроблено, не може бути введено в експлуатацію. «Ми ініціювали кримінальне провадження з цього приводу, адже було вкрадено, на мою особисту думку, майже півтора мільйона доларів, — зазначив парламентарій. — Півтора року цю справу поліція начебто розслідувала, а потім з’ясувалося, що її давно розслідувано й матеріали ще з 2011 року перебувають у суді. А двічі справу розслідувати не можна. Ми звернулися в суд, але не бачимо якогось поступу. Утім, кошти треба якось повернути й поставити ці очисні споруди».
Б’ють тривогу і громадські активісти. Оріхуватські озера, кажуть, наприклад, через відсутність очисних споруд і через те, що не проводиться чистка, просто засихають. За їхніми словами, протягом останніх півроку зареєстровано понад два десятки фактів скидання невідомих речовин в озера. Це можливо тому, що в колекторські стоки здійснено незаконні «врізки» різних суб’єктів господарювання та житлових комплексів. Захисники екології закликають представників правоохоронних органів активніше реагувати на їхні звернення, бо на виклики з приводу фіксації шкідливих скидів патрульну машину доводиться чекати щонайменше дві години. Окрім того, в Києві немає жодної лабораторії, яка могла б провести аналіз заборів і проаналізувати, які саме скиди відбуваються і хто їх може здійснювати. Немає також апаратури, яка б допомогла відшукати, де саме є «врізки» у стоки, турбуються активісти.
Начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований подякував за те, що до розв’язання проблем Голосіївського національного природно парку тепер долучилася загальнодержавна підтримка.
Порядок денний круглого столу він назвав «вичерпним переліком усіх гострих питань». Чиновник також говорив про гроші. Мовляв, для розв’язання всіх екологічних проблем нині в місті Києві виділено лише 33 мільйони гривень, а цього явно недостатньо. Відтак голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко підкреслив: «Про-шу не вдаватися до особливостей законодавства, яке не дає можливості щось зробити. Давайте будувати свої виступи так: проблема, шляхи її розв’язання і дії, які відбуваються на цьому шляху».
