75 років тому в’язні одного з найбільших концентраційних таборів отримали свободу, якої вже не чекали. Спогади цих людей досі змушують увесь світ здригатися від жаху і смутку.
Мільйони безневинних життів забрали Освенцім та інші концтабори. Тому сьогодні ми не маємо права забувати історію цих злочинів проти людства. Ми не можемо просто сподіватися, що подібне більше ніколи не повториться.
Кожен із нас зобов’язаний боротися проти будь-яких проявів дискримінації: расової, етнічної, релігійної та будь-якої іншої. Адже здорове суспільство можна збудувати лише на принципах незалежності, поваги до свобод і прав кожного народу, кожної культури. Ми маємо навчитися розуміти один одного і створювати умови, за яких більше не з’являться місця без людяності та поваги до людського життя.
Пам’ятаємо...
