З них комітетами Верховної Ради України восьмого та дев’ятого скликань та Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації опрацьовано 11,8 тис. листів, депутатськими фракціями (депутатськими групами) у Верховній Раді України восьмого та дев’ятого скликань розглянуто 3,3 тис. звернень громадян.

До керівництва парламенту восьмого та дев’ятого скликань звернулися 1788 осіб, із них до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова — 285 осіб.

Із загальної кількості пропозицій, заяв і скарг громадян, що надійшли на адресу Верховної Ради України, 8,4 тис. — колективні, які підписали 133,7 тис. осіб.

Порівняно з 2018 роком дещо змінилося співвідношення кількості звернень за ознакою надходження. Так, у звітному періоді спостерігається збільшення частки звернень, отриманих за допомогою засобів електронного зв’язку (з 21 відсотка у 2018-му до 30 відсотків у 2019 році), поданих на особистому прийомі у приймальні Верховної Ради України (з 10 відсотків у 2018-му до 15 відсотків у 2019 році), а також звернень, які надійшли через органи влади (з 1 відсотка у 2018-му до 2 відсотків у 2019 році), та зменшення частки звернень, отриманих поштою, — 46 відсотків проти 63 відсотків у 2018 році.

У 2019-му громадянами у системі «Електронні петиції» на офіційному веб-порталі Верховної Ради України було ініційовано 1707 електронних повідомлень, із них 730 електронних повідомлень після їхньої перевірки на відповідність вимогам до електронної петиції, визначеним законом, було оприлюднено як петиції для збору підписів на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Протягом звітного періоду п’ять електронних петицій набрали необхідну кількість голосів на свою підтримку та були розглянуті відповідно до передбаченого главою 361 Регламенту Верховної Ради України порядку.

Упродовж 2019 року на особистому прийомі у Верховній Раді України отримано майже 12 тис. пропозицій, заяв і скарг громадян, що на 1,8 тис. більше, ніж у 2018-му.

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, впродовж звітного періоду до народних депутатів України восьмого та дев’ятого скликань, їхніх помічників-консультантів у виборчих округах звернулися 404419 виборців, ними розглянуто 112836 письмових звернень, проведено 22662 особисті прийоми та 25212 зустрічей із виборцями.

У 2019-му до місцевих рад, їх виконавчих органів звернулися майже 3,8 млн громадян, у тому числі на особистому прийомі побували приблизно 1,9 млн осіб. За цей період у регіонах одержано 109 тисяч колективних звернень, які підписали 1,5 млн осіб. Загалом минулого року у зверненнях громадян до органів місцевого самоврядування порушено 3,9 млн питань.

Аналіз статистичних даних у розрізі регіонів свідчить, що у 2019-му зменшилася кількість надходжень до Верховної Ради України з м. Києва — 20,1 тис. (-8,7 тис.), Закарпатської — 1,3 тис.      (-3,9 тис.), Черкаської — 3,2 тис.  (-3,4 тис.), Дніпропетровської — 3,5 тис. (-2,6 тис.), Кіровоградської — 843 (-1,3 тис.), Харківської — 12,3 тис. (-1,2 тис.), Житомирської — 1,3 тис. (-911), Полтавської — 3,6 тис. (-900), Одеської — 4,4 тис. (-830) та Рівненської — 896 (-825) областей. Водночас дещо збільшилася кількість звернень громадян, що надійшли із Львівської — 5,1 тис. (+1,7 тис.) та Сумської — 1,4 тис. (+320) областей.

Серед авторів звернень, які зазначили свій соціальний стан, переважали заяви та скарги від пенсіонерів — 20,8 тис., безробітних — 6,4 тис., робітників — 3,9 тис., підприємців — 2,6 тис., працівників бюджетної сфери — 2,4 тис., осіб, які позбавлені волі чи воля яких обмежена, — 984, пенсіонерів із числа військовослужбовців — 957, державних службовців — 917, журналістів — 810, селян — 431. Із загальної кількості громадян, які у своїх зверненнях до парламенту зазначили соціальну категорію, 10,2 тис. пропозицій, заяв і скарг громадян отримано від осіб з інвалідністю I—III груп, по 3,5 тис. — від ветеранів праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни, 2,6 тис. — від учасників бойових дій, 2,3 тис. — від учасників АТО/ООС, 2,2 тис. — від дітей війни, 1,7 тис. — від учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 1,5 тис. — від переселенців або внутрішньо переміщених осіб, 1,1 тис. — від учасників війни, 827 — від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У 2019 році у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 159,4 тис. питань, 54,7 тис., або 34,3 відсотка з яких — питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації. Із їх числа 37 відсотків становили питання щодо неправомірних дій працівників органів прокуратури, слідчих, дізнавачів, тяганини зі слідством, 18 відсотків — щодо тяганини зі слідством, незаконних методів ведення слідства, 16 відсотків — щодо неправомірних дій працівників правоохоронних органів, 5 відсотків —пропозиції про зміни в правоохоронному законодавстві.

У пошті парламенту вже п’ятий рік поспіль збільшується кількість та питома вага пропозицій, заяв і скарг з питань соціальної політики та соціального захисту населення: з 9,3 тис., або 9,1 відсотка загальної кількості питань у 2015 році, до 10,3 тис., або 10,5 відсотка, у 2016-му, 15,6 тис., або 9,5 відсотка, у 2017 році, 21,5 тис., або 12,1 відсотка, у 2018-му, та понад 22 тис., або 13,8 відсотка, у 2019 році. Серед питань на соціальну тематику у 2019-му майже кожне четверте стосувалося пенсійного забезпечення, передусім відновлення справедливості при призначенні пенсійних виплат, усунення диспропорції в пенсійному забезпеченні, індексації та справедливого перерахунку пенсій.

У 2019 році у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 19,9 тис. питань щодо діяльності Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, що становить 12,5 відсотка загальної кількості порушених питань. Кожне друге питання цього тематичного блоку, як і в попередні роки, стосувалося роботи Верховної Ради України та її парламентських комітетів.

Реформи, розпочаті у сфері охорони здоров’я, призвели до того, що питома частка питань охорони здоров’я в загальній кореспонденції парламенту збільшилася порівняно з 2018 роком: із 3,7 відсотка загальної кількості питань, порушених у зверненнях до Верховної Ради України у 2018-му, до 4,1 відсотка у 2019 році. Загалом у 2019-му, звертаючись до парламенту, громадяни порушили 6,6 тис. питань на тему охорони здоров’я, серед яких переважали скарги на дії та бездіяльність працівників охорони здоров’я, неналежне ставлення до хворих та пропозиції про зміни в медичному законодавстві.

У 2019 році до Верховної Ради України продовжували надходити звернення з питань діяльності центральних органів виконавчої влади — 6,1 тис., аграрної політики і земельних відносин — 5,6 тис., комунального господарства — 5,4 тис., житлової політики — 5,3 тис., державного будівництва та адміністративно-територіального устрою — 4,6 тис., або 2,9 відсотка загальної кількості питань; фінансової, податкової та митної політики — 4,1 тис., або 2,6 відсотка; діяльності органів місцевого самоврядування — 4 тис., або 2,5 відсотка; діяльності місцевих органів виконавчої влади — 3,2 тис., або 2 відсотки; економічної, цінової, інвестиційної, зовнішньоекономічної, регіональної політики та будівництва, підприємництва — 2 тис., або 1,3 відсотка, тощо.

Усі пропозиції, заяви і скарги громадян до Верховної Ради України розглядалися відповідно до чинного законодавства. Звернення, що містили пропозиції до законопроектів, зареєстрованих Верховною Радою України, вивчалися та узагальнювалися в парламентських комітетах. Листи, в яких порушувалися питання, що не належали до повноважень Верховної Ради України, надсилалися для вирішення органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, до правоохоронних та судових органів. Аналітичні матеріали доповідалися керівництву Верховної Ради України, передавалися до парламентських комітетів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України та народним депутатам України для використання в законотворчій роботі.

Відділ з питань звернень громадян апарату Верховної Ради України.