На завершення зустрічі спільне фото з журналістами Волині. Ірина Констанкевич в першому ряду третя ліворуч.
До обговорення проекту закону парламентарії залучають і тих, чию діяльність він регламентуватиме. Наприкінці січня така дискусія, ініційована першим заступником голови цього комітету Іриною Констанкевич, відбулася в Луцьку.
За своїм обсягом законопроект «Про медіа» поки що втричі перевершує Конституцію України. Та чи зможе він навіть за таких розмірів розставити всі крапки у складних взаємостосунках засобів масової інформації із суспільством, владою, стати чітким регулятором діяльності потужних пропагандистських рупорів, стримувальним чинником у питаннях дотримання норм журналістської етики і загальнолюдської моралі. Про все це йшлося під час дискусії за круглим столом у Луцьку.
Не випадково в процесі дискусії у журналістів виникало багато запитань. Наприклад: за проектом закону Національна рада з питань телебачення і радіомовлення опікуватиметься не лише телебаченням і радіо, а й друкованими засобами масової інформації та інтернет-виданнями. Фактично регулятору передають не властиві йому функції. Окрім того, присутні висловили думку, що відомство просто не впорається з таким навантаженням.
Та якщо Нацраді все-таки передадуть друковані ЗМІ та інтернет-видання, то необхідно змінити і назву відомства.
Присутні на зустрічі працівники друкованих ЗМІ зауважили, що багато положень законопроекту зовсім не зачіпають їх діяльності, він буде дуже об’ємним і важким для розуміння, відтак і для виконання. Тож чи варто було зводити в один документ такі різні галузі, як друковані медіа, телебачення, радіо, інтернет-видання? Як образно висловився один з учасників: не треба схрещувати їжака і гадюку, щоб у результаті не отримати «три метри колючого дроту».
— Потреба ухвалення нового закону про медіа спричинена вимогою імплементувати наше законодавство в європейське, прописати термінологію і загалом створити базовий закон, який би об’єднав усю медійну галузь, — пояснила Ірина Констанкевич. — Щодо напрямів ЗМІ, то стосовно них треба ухвалювати окремі закони, бо в кожного своя специфіка.
У проекті закону «Про медіа», хоч би як дивно це видалося, немає визначення, хто ж такий журналіст. Як пожартував один з учасників дискусії, таким може тепер вважатися кожен, хто придбав у магазині потужну фотокамеру чи добре вивчив клавіатуру комп’ютера. Дивно, але, декларуючи нині гасло про прозорість влади, проект передбачає припинення дії закону про висвітлення діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування. Тож незрозуміло, чим тепер регулюватиметься укладання договорів органів місцевої влади і самоврядування зі ЗМІ.
Учасники дискусії виступили також за те, щоб зберегти редакційні ради та редакційні статути, адже вони не передбачені в запропонованому законопроекті.
Заступник голови обласної організації Національної спілки журналістів України, головний редактор тижневика «Волинська газета» Володимир Данилюк оголосив спільну заяву голови Товариства польських журналістів (SDP) Кшиштофа Сковроньські та голови НСЖУ Сергія Томіленка до української влади, яку в місті Казімєжі-Дольному (Республіка Польща) схвалили українські та польські учасники Форуму журналістів. У цьому документі вони закликали керівників нашої держави не звужувати в Україні свободу слова та не запроваджувати цензуру під виглядом реформ та боротьби з дезінформацією.
Ірина Констанкевич наприкінці зустрічі зазначила, що під час обговорення почула всі пропозиції волинських журналістів, і тепер з народними депутатами та юристами в комітеті опрацьовуватимуть їх, готуючи законопроект до обговорення на пленарному засіданні.
Волинська область.
Фото автора.
