Право чиновників Закарпатської області вирішувати — кому і як об’єднуватися у територіальну громаду селам Теребля, Дулово, Чумальово, Рівне, Кричово, Росош Тячівського району — сприймається сьогодні їх жителями як потурання Конституцією України і Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Якщо принципи добровільності та самостійності для народного волевиявлення нічого не варті, коли йдеться про об’єднання суміжних громад, чого варті тоді положення, закріплені в статті 140 Конституції України? Жителі вказаних сіл охоче, добровільно на зборах проголосували за одне прийнятне рішення — створити об’єднану територіальну громаду з центром в селі Теребля. Таке волевиявлення зафіксовано в документах, які були спрямовані пану О. Гетьманенку, котрий виконував тоді обов’язки глави обладміністрації. Адже в Закарпатському офісі все можливо після висновку про схвалення проекту рішення про так зване добровільне об’єднання. Але цього замало, оскільки чиновники склали перспективний план про виконання закону. На самостійне включення до обласної схеми плану тереблянський варіант не внесено. А як же бути з традиціями і правом жителів створити громаду саме в Тереблянській долині, з якої починався їхній рідний край.
Наразі документи про інший порядок «примусового об’єднання» відправлені до профільного міністерства, але мало надії на позитивне вирішення. Чиновники і тут беруть верх, не звертаючи уваги на положення ст. 140 Конституції України. Ось такі справи зараз у Закарпатті.
Максим ВОЛОЩУК з надією на справедливість.
