Народний депутат України Роман Грищук, керівник експедиції, науковець Євген Дикий.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
На виставці, яку підготували Міністерство освіти і науки України і Національний антарктичний науковий центр, представлено 12 унікальних знімків про Антарктиду та роботу українських полярників, більшість з яких зроблені ними самими впродовж річних експедицій, артефакти та 3D фотозони. Зокрема, на світлинах можна побачити, як працюють українські дослідники-полярники на станції «Академік Вернадський», у крижаній печері, посеред океану та під водою, родини тюленів Веддела, пінгвінів, і навіть усмішку морського леопарда.
У січні виповнилося 200 років, як було відкрито Антарктичний континент, і українці також брали участь у перших антарктичних експедиціях. Зокрема, першим українцем, який побував на найхолоднішому континенті, був полтавець Іван Завадовський — заступник командира першої експедиції під керівництвом Теодея Готтліба фон Беллінсгаузена, що підійшла до берегів Антарктиди 28 січня 1820 року.
«Наразі Україна є однією із лише 30 країн, що утримують науково-дослідні станції в Антарктиді, — зауважив на відкритті виставки перший заступник міністра науки та освіти України Юрій Полюхович. — Це одна з небагатьох можливостей українським ученим брати участь у планетарних дослідженнях, не емігруючи за кордон». За словами урядовця, держава виділила 27 мільйонів гривень на модернізацію української антарктичної станції.
6 лютого 1996 року британська антарктична станція «Фарадей» була передана Україні, перейменована на «Академік Вернадський» і на ній було піднято український прапор. До речі, на антарктичній станції розташована найвіддаленіша виборча дільниця — за 15 тисяч кілометрів від Києва.
«Торік ми вже порушували питання про те, що необхідно відновити український науково-дослідний флот, хоча б з одного судна, і сьогодні є шанс придбати у британців судно, яке нині працює в Антарктиді; українські науковці дуже хотіли б його придбати, але минулого року це не підтримав бюджетний комітет Ради, — розповів у коментарі «Голосу України» керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. — Також нинішнього року завершується десятирічна програма українських досліджень в Антарктиді, і уряду треба затверджувати нову програму на 2021—2030 роки, що також пов’язано із держбюджетом».
Над чим нині працюють українські полярники в Антарктиді? За словами Є. Дикого, на українській антарктичній станції проводять тривалі наукові спостереження — день у день здійснюють вимірювання і дослідження температури, механізмів утворення клімату та озонового шару за певними методиками, і ці дані порівнюються. «Адже саме в полярному регіоні є вузлові точки, які визначають клімат і магнітні поля по всій планеті, — зазначив Є. Дикий. — Зокрема, саме українські дослідники в Антарктиді відкрили таке явище, як озонова діра і передбачили глобальне потепління. А нинішні страшні пожежі в Австралії спричинені аномальним потеплінням у верхніх шарах стратосфери. Запобігти цьому неможливо, але якщо хоча б за півроку попередити, можна вжити низку заходів, щоб зменшити шкоду».
«Моя команда у співпраці з Антарктичним центром продовжує вивчати озонову діру, — розповів «Голосу України» керівник першої української експедиції професор Геннадій Міліневський, — наразі я працюю в Київському національному університеті імені Т. Шевченка завідувачем лабораторії фізики космосу, також співпрацюю з китайським університетом. Нещодавно було зафіксовано так зване раптове стратосферне потепління, яке призвело до того, що озонова діра стала дуже маленькою і майже зникла. І ми розробили методику, яка дає змогу передбачити за параметрами атмосфери і стратосфери, як поводитиметься озонова діра через два-три дні чи й навіть місяць. Ті проблеми, які нині мають місце в Австралії, прямо пов’язані з озоновою дірою». На запитання, які проблеми нині турбують українських полярників у Антарктиді, Г. Міліневський розповів, що потребує оновлення і модернізації станція «Академік Вернадський». «Станція вже давно працює, нам вона була передана в дуже хорошому стані, але відтоді минуло вже 24 роки, станція потребує реконструкції, оновлення, ремонтів, — зауважив Г. Міліневський. — Але з приходом два роки тому нового керівника Антарктичного центру Євгена Дикого розпочався новий етап, новий виток розвитку — змінилася сама атмосфера в Центрі й узагалі в антарктичних дослідженнях».
Факт
На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» цілорічно працюють 12 фахівців: 7 науковців, дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку, лікар та кухар. Нині у складі 24-ї української антарктичної експедиції 10 чоловіків і 2 жінки. А поряд із ними на острівці Галіндез проживає величезна колонія пінгвінів — цьогоріч гнізнувалось понад 3,5 тисячі пінгвінячих пар.
