Тростянець — одне з найбільш успішних міст не лише на Сумщині, а й в Україні. Серед іншого, тут впровадили чимало креативних проектів, які економлять природні ресурси та бережуть довкілля. У Тростянці іноземні інвестори будують потужну сонячну електростанцію, а заснована місцевими підприємцями компанія «Лімік» запустила котельню, яка працює на відновлювальному паливі. За теперішнім курсом у цей об’єкт вклали майже мільйон доларів власних коштів.

Місцева влада сприяє

На підприємстві «Лімік» запевнюють, що працюють у Тростянці за повної підтримки місцевої влади. Якщо такої підтримки нема, це відчувається одразу: землю під будівництво об’єкта виділятимуть кілька місяців, стільки ж погоджуватимуть дозвільні документи, а справа стоятиме та обростатиме додатковими витратами.

— Міський голова Юрій Бова у всьому йде нам назустріч, — ділиться керівник з розвитку ТОВ «Лімік» Ігор Льон (на знімку). — І це природно, бо ми, як і він сам, працюємо в інтересах громади.

Зрозуміти Ю. Бову і справді неважко. Для невеличкого містечка, яким є Тростянець, «Лімік» — один із двох найбільших роботодавців. Залежно від сезону та обсягу замовлень підприємство забезпечує роботою та непоганою зарплатою від двох до трьох сотень людей. Працює абсолютно прозоро і дисципліновано сплачує податки — минулого року до бюджетів усіх рівнів перерахували майже 12 млн грн.

Підприємству вже 25 років. Серед його партнерів — такі відомі українські компанії, як Київська тютюнова фабрика, «Данон», «Метінвест» та багато інших. Для «Метінвесту» збудували каналізаційно-насосну станцію, яка розташована на руднику у Петровому Кіровоградської області. Це замовлення виграли на тендері.

— Ми дуже переживали, коли здавали цей об’єкт, — ділиться головний інженер ТОВ «Лімік» Михайло Льон (на знімку). — У них там усе дуже жорстко. Але зауважень до нашої роботи у замовника не було.

Паливо росте уздовж доріг

Котельню потужністю 6,5 мегавата, яка працює на твердому паливі, у Тростянці запустили трохи більш як рік тому. Енергогенеруюче обладнання забезпечує теплом і дуже гарячою парою найбільше підприємство міста — шоколадну фабрику «Монделіс Україна». Щодо тепла — все зрозуміло, а гаряча пара певної температури, яка подається під певним тиском, потрібна підприємству для виконання технологічних операцій, що застосовуються у виробництві солодкої продукції. Раніше на шоколадній фабриці працювала традиційна котельня, де використовувався газ, але коли «Лімік» запустив нову котельню, стару законсервували.

За словами Ігоря Льона, відмова від газу дає змогу фабриці «Монделіс Україна» заощаджувати мільйони гривень. Але це — не головна користь, яку дає інноваційна котельня.

— На Сумщині багато доріг позаростали деревами та кущами і влітку стали схожими на зелені тунелі, — розповідає Михайло Льон. — У «Ліміка» є домовленість зі шляховиками: ми вирізаємо хмиз уздовж доріг і використовуємо його як паливо для котельні. У цьому є користь і для шляховиків, і для нас, і для довкілля.

— А яка тут користь для довкілля? — запитую я.

— Усі ми знаємо, яких масштабів набула для людства така загроза, як глобальне потепління, — пояснює Ігор Льон. — Викиди парникових газів зростають, і одне з найбільших джерел таких викидів — використання викопних видів палива, таких як нафта, газ чи кам’яне вугілля. Та ж газова котельня, яка працювала раніше у Тростянці на фабриці «Монделіс Україна», щороку продукувала 6 тисяч тонн вуглекислого газу, який поповнював «парникові запаси». А використання рослинного палива, з точки зору екології, — це нульовий баланс СО2 . Дерево, коли росте, споживає вуглекислий газ, зменшуючи його вміст в атмосфері. Коли те дерево спалюють, «законсервований» у ньому вуглекислий газ повертається — відбувається його «кругообіг у природі». Скільки дерево раніше взяло із повітря СО2, стільки туди й віддало — нічого не змінилось. Зовсім інша ситуація щодо нафти чи газу. Коли ці викопні енергоносії у землі, вуглекислий газ перебуває в них у зв’язаному стані, а коли їх спалюють, він вивільняється і посилює парниковий ефект.

— До того ж рослинне паливо, на відміну від газу чи нафти, відновлювальне, — доповнює Михайло Льон. — Хмиз, який ми зріжемо уздовж доріг, переробимо на тріски та перетворимо у котлах на теплову енергію, через три роки виросте знову. Це — безкінечне джерело енергії.

Котельня «Ліміка» працює цілий рік: взимку продукує пару і теплову енергію, а влітку лише пару, бо вона необхідна для здійснення технологічних операцій. Для виробництва такої кількості гігакалорій потрібна величезна кількість хмизу, який переробляють на тріску, тож принаймні неподалік Тростянця автомобільні дороги скоро стануть повністю «прозорими».

Струм треба берегти

Ігорю Льону належить ідея будівництва «Ліміком» новітньої електричної підстанції. Керівництво міста проект підтримало, адже він вписується у концепцію досягнення Тростянцем енергетичної незалежності.

Поки електрична потужність доходить від електростанції до кінцевого споживача, значна її частина дорогою втрачається. Спочатку струм іде високовольтними магістральними мережами, далі розтікається меншими, а потім малими, проходить крізь численні трансформатори та інше обладнання. І на кожному етапі відбуваються втрати, до того ж електрика дорожчає через необхідність обслуговування додаткових систем.

Для промислових споживачів першого класу, які купують кіловат-години одразу ж на виході з електростанцій, вони коштують на 30% дешевше, ніж для споживачів другого класу. А останні залучають електроенергію вже на етапах, коли цей товар обростає додатковими витратами.

Ігор Льон — кандидат економічних наук, тому його проект добре прорахований не лише технічно, а насамперед із точки зору економічної доцільності. Будь-яке велике підприємство, купуючи електроенергію від підстанції «Ліміка», зможе заощаджувати на ній щомісяця сотні тисяч гривень, бо фактично перетворюється із промислового споживача другого класу на споживача першого класу.

— Ми беремо електроенергію від виробників на енергоринку і передаємо її клієнту вже без зайвих технологічних втрат, — каже Ігор Льон.

Енерговиробничий потенціал компанії нині використовується далеко не повністю. Але все ще попереду: незабаром у Тростянці будуватимуть ультрасучасний Палац спорту із біатлонним полем та трьома басейнами, і він потребуватиме теплопостачання та гарячої води. У «Ліміку» запевнюють: такого специфічного товару вистачить.

— А якщо не вистачить, поки вони копатимуть котлован під басейн, ми встигнемо поставити додатковий котел, — запевнив Михайло Льон.

Сумська область.

Фото надано автором.