У Малобакайській загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів, що в Решетилівському районі на Полтавщині, перейшли на альтернативне природному газу опалення приміщення. Зокрема тут збудували мобільну котельню, в якій установили два котли, що працюють на дровах та трісках, тобто подрібненій деревині, а також на пелетах, тирсі, відходах сільгоспвиробництва тощо.
Ці потужні джерела тепла мають високий коефіцієнт корисної дії. Тож здатні забезпечувати теплом двоповерхову будівлю школи загальною площею понад дві тисячі квадратних метрів. Роботу одного зі згаданих котлів німецького виробництва днями керівникам органів місцевого самоврядування району продемонстрував інженер-механік Віталій Непийпа (на знімку).
Паливом для нього сьогодні слугують тріски та відходи, що залишилися після обмолоту соняшника. Сферична форма топки сприяє найбільш природному горінню деревини та біомаси. Котел із найсучаснішою автоматикою має вісім регістрів-теплообмінників. Його загальна вартість (із усім необхідним обладнанням і витратами на будівельно-монтажні роботи) сягнула 1 млн 700 тис. грн. Ці кошти виділили місцеві підприємці-аграрії.
За їхньої фінансової підтримки згадану котельню спорудили й ввели в експлуатацію буквально за місяць. Адже йшлося про альтернативу не лише природному газу, а й нерозпорядливості та відвертому нехлюйству тамтешніх посадовців і чиновників. Їхня байдужість та безвідповідальність спричинили фактичну зупинку навчально-виховного процесу в майже трьох десятках шкіл і дитсадків Решетилівського району в листопаді й на початку грудня минулого року.
Тоді приватна компанія-постачальник природного газу, яким опалювали згадані заклади, відмовилася надавати блакитне паливо через заборгованість за нього у понад два мільйони гривень (разом із пенею вона зростала ще майже на мільйон). А борги виникли через те, що раніше альтернативи дорогущому газу в районі шукати, м’яко кажучи, не поспішали. Як і закривати малокомплектні школи з їхніми астрономічними сумами витрат на одного учня та створювати об’єднані територіальні громади зі значно потужнішим фінансовим ресурсом.
Натомість очільники району та більшості сільрад продовжували «бавитися» у популізм. Тож дійшло до того, що батьки учнів сільських шкіл, протестуючи проти холоднечі у класах та малопривабливої перспективи кількамісячних вимушених «канікул» для своїх дітей, почали перекривати стратегічну автомагістраль Київ — Харків... Зрештою, після понад місячної колотнечі борги таки погасили й навчально-виховний процес поновили.
Хоча для цього, скажімо, уродженцю Решетилівщини, голові обласної ради Олександру Біленькому, котрий активно патронує рідний край, довелося пожертвувати понад 200 тис. грн із особистих заощаджень. Та, власне, до того, що чиновникам доводиться «героїчно» долати труднощі, які вони самі ж і створюють, нам не звикати...
Фото з сайту Решетилівської районної ради.