Про це йшлося під час круглого столу «Актуальність повноти імплементації у Кримінальний кодекс України норм міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо переслідування за міжнародні злочини», який днями провів Комітет з питань правоохоронної діяльності спільно з громадськими організаціями. У заході взяли участь народні депутати, представники дипломатичного корпусу в Україні, представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, та ін.

Учасники обговорили можливість запобігання безкарності за вчинення міжнародних злочинів в анексованому Криму, а також положення проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» (№ 2689 від 27.12. 2019)». Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, відкриваючи засідання, наголосив на актуальності для України теми, яка має міжнародний масштаб. За його словами, через необхідність імплементації у своє законодавство норм міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо переслідування за міжнародні злочини пройшли фактично всі країни Європи.

«Наша мета — підготуватися до другого читання розгляду законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права». Цей документ був підтриманий профільним комітетом і буде винесений у пленарний зал Верховної Ради. Ми розуміємо, що після прийняття в першому читанні буде лише 14 днів для того, щоб чітко прописати всі правки й узгоджені концепції для того, щоб прийняти цей законопроект у другому читанні і в цілому», — зазначив Денис Монастирський.

Глава комітету закликав правозахисників узяти активну участь у дискусії, порушити проблемні питання та висловити думки щодо цієї тематики та законопроекту для того, щоб знайти вирішення цього питання.

Своєю чергою заступник Генерального прокурора України Гюндуз Мамедов наголосив, що стратегічне завдання та обов’язок держави — забезпечити невідворотність покарання за міжнародні злочини як в Україні, так в міжнародних інстанціях.

На його переконання, розслідування міжнародних злочинів і російсько-української війни було безсистемним та хаотичним. Проблему особливо посилює відсутність у Кримінальному кодексі підстав для кримінальної відповідальності та недостатня деталізація воєнних злочинів.

«На шостому році агресії РФ Кримінальний кодекс України не передбачає відповідальності за злочини проти людяності. У нас є можливість переслідувати людей, які скоїли воєнні злочини, лише за сттею 438 КК («Порушення законів та звичаїв війни»). Однак винним у вчиненні більшості воєнних злочинів вдається уникати відповідальності через відсутність складу відповідного злочину в Кримінальному кодексі», — зазначив він.

А також повідомив, що за цією статтею правоохоронці зареєстрували 138 кримінальних проваджень. Дев’ять справ скерували до суду, і лише в одній справі є вирок