Село розташоване за 22 кілометри від райцентру і з жовтня 2017 року входить до складу Немовицької ОТГ. Нині тут повноцінно функціонують місцевий старостинський округ, освітній заклад, Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, Свято-Георгіївський храм, заклади кооперації тощо. На 1 січня 2020 року його населення — 2347 людей, кількість народжень за останні роки перевищує смертність. Тут 628 дворів, у яких проживають 633 родини. Все це свідчить, що Зносичі розвиваються, розбудовуються…

Поступово долають складнощі

До повноцінних обов’язків старости Олександр Кичан (на знімку) приступив два роки тому, а до цього працював в місцевій сільській раді військовим обліковцем, землевпорядником, секретарем. Тож місцеве самоврядування знає добре. За його словами, посада старости села поєднує в собі роботу голови та секретаря. «Звичайно, термін моєї каденції, — каже Олександр Іванович, — ще дуже куций. Проте вдалося багато втілити на перспективу для односельців. Зокрема, розв’язали проблему з освітленням на вулицях Шевченка і Травневій. Біля масиву «Хижки» по вулиці Поліській висипали земляну дамбу завдовжки півкілометра, аби люди, які там проживають, мали надійний під’їзд транспортом до власних будинків. Також півкілометра білощебеневого покриття зробили по вулицях Тихій і Поліській, очистили 1,5 кілометра меліоративних каналів (вул. Нова, Шевченка, Дружби, урочища Ямне й Поруб), викопали новий котлован для сміттєвих відходів. А ще зробили об’ємний ремонт у Будинку культури: перекрили й утеплили дах, облаштували ринви для водовідведення, замінили систему опалення. І це ще не все. Облаштували адмінприміщення для старостинського округу, там тепер і публічно-шкільна бібліотека. А поштове відділення з другого поверху Будинку культури переселили на перший, що вивільнило площу для відкриття класів початкової школи».

Проте в Зносичах вдосталь і проблем, які, запевнив, вирішуватимуть. Насамперед це застарілі трансформаторні електропідстанції. Через систематичні стрибки напруги в домогосподарствах часто виходять з ладу побутові прилади. Тому найближчим часом розроблять кошторисно-проектну документацію на встановлення трансформатора, що обслуговуватиме дві вулиці — Нову та Медову. 

Є в планах і ремонт пожежного боксу, реконструкція місцевого ФАПу під амбулаторне приміщення (разом із програмою Світового банку), заміна газових котлів на твердопаливні в Будинку культури та вирішення проблем із пасовиськом, адже з цієї причини поголів’я великої рогатої худоби щороку зменшується.

Потіснився Будинок культури

На освітянській ниві з 1991 року трудиться Ніна Кичан, яка нині виконує обов’язки заступника директора з початкових класів Зносицької ЗОШ І—ІІІ ст., вона має вищу кваліфікаційну категорію та звання «Старший вчитель». 

18 листопада минулого року відбулися перші уроки в учнів других, третіх і четвертих класів у новому приміщенні, що облаштували в Будинку культури. Так розвантажили освітній процес у школі, адже тут навчається 123 школярі. Для дітей із особливими потребами функціонує два інклюзивні класи, а ще двоє здобувачів освіти — на індивідуальному навчанні.

Повідала Ніна Федорівна, що цього навчального року отримали сорок комплектів парт для двох перших класів за програмою НУШ (саме стільки першачків), два принтери та ламінатори, різноманітний роздавальний матеріал, конструктори LEGO й інше освітянське приладдя. У новому приміщенні розмістили комп’ютерний клас, тут діє і група продовженого дня, а також проводять уроки фізкультури на першому поверсі в «скляному» залі. В майбутньому планують підвести кабельний Інтернет й укомплектувати відповідними меблями, а ще облаштувати учительську. Із 13 січня почав курсувати шкільний автобус, обладнаний спеціальним пандусом для дітей із особливими потребами.

Зносицьку ЗОШ очолює Марія Власюк, про яку педагогічний колектив відгукується дуже схвально. Нині освітяни працюють над науково-методичною темою «Використання сучасних технологій в освітньому процесі для формування життєвих компетентностей та активізації творчого потенціалу учнів».

Про освітній процес розповіла Людмила Панасюк, завуч із навчально-виховної роботи, яка має вже 32 роки педагогічного стажу. Як і в інших навчальних закладах, тут також діють різноманітні напрями навчально-виховних центрів, зокрема «До вершин олімпу», «Художньо-естетичне виховання», «Минуле і сучасність» та інші. 

Проте з-поміж усіх інших варто відзначити музейну кімнату, що функціонує при закладі. Саме завдяки вчителькам історії Нелі Мельник, Ганні Кичан й Олені Борутіній, яка нині вже на заслуженому відпочинку, вдалося зібрати старовинні речі, що слугували  односельцям у побуті, й не тільки багато років тому. Історія села та краю — уся в одній кімнаті. До речі, тут є не тільки старовинні експонати, а й сучасні. Приміром, окреме місце займають хвостовики від мін різних калібрів, відстріляних гільз, які військові, демобілізувавшись, привезли з Донбасу. У виховному центрі «Минуле і сучасність» відбуваються уроки історії рідного краю.

А ще своєрідною цікавинкою вважають учнівське радіомовлення «На шкільній хвилі», яке інформує про події, тематичні тижні, проведення лінійок.

Загалом у Зносицькій ЗОШ І—ІІІ ст. здобувають знання 433 дитини.

До книгозбірні з онучкою

Із утворенням Немовицької ОТГ робочі місця для завідувачки публічно-шкільною бібліотекою Олени Дорошко та бібліотекарки Ніни Самойлюк змінилися. Адже перебралися з Будинку культури до адмінприміщення Зносицького старостинського округу, що за площею значно менше, ніж було попереднє. Проте затишок і відповідне до температурних норм опалення це компенсували. Обидві свого часу закінчили Дубенське культосвітнє училище, тож до роботи ставляться фахово та відповідально. Фонд книгозбірні нараховує 15 тисяч екземплярів художньої літератури та підручників. За минулий рік бібліотека поповнилася 156 виданнями. Передплачують сучасну періодику. Нині з популярністю і доступністю інтернет-мереж і ґаджетів відвідувачів значно менше, ніж десяток років тому. Хоча, каже Олена Володимирівна, чимало старшокласників цікавляться книгою. Зокрема, Інна Дорошко, Ірина Дячук, Альона Панасюк, Наталія Дорошко та інші. А серед дорослого населення частими гостями є Світлана Панасюк, Оксана Заноза, Тетяна Вакулко, Валентина Никончук, Лариса Борутіна, Оксана Леончук, Катерина Тимощук…

Саме останню застали з онучкою Ванессою — вони знайомилися з новою періодикою. Довідався, що Катерина Тимощук тут 27 років працювала бібліотекаркою, а згодом — директором Будинку культури. Намагається прищепити любов до читання й трирічній онучці.

Воліли б більшої пенсії

Біля поштового відділення зустрів двох чоловіків поважного віку — Івана Житнюка та Володимира Леончука, які саме прямували туди, щоб отримати пенсійні виплати. Обом по 67 років, свого часу вправно обстоювали честь села на футбольних полях району й області, граючи за тинненський «Случ». Перший був хорошим воротарем, а другий — кращим бомбардиром кількох сезонів. Пан Іван багато років працював обліковцем у місцевому КСП «Маяк». На рахівниці вираховував усе й дочиста. То тепер, мовляв, комп’ютери, калькулятори, а то було таке, що аж пальці дерев’яними від отих обрахунків ставали. Досі пам’ятає всі площі полів у колишньому колгоспі. Його друг дитинства, Володимир, у молоді роки вчився та працював у Києві. Згодом повернувся в рідне село і працював на різних посадах. Нарікають старожили на невеликі виплати, за свій добросовісний труд воліли б більшої пенсії.

Відвідувачів вже чекала начальниця поштового відділення Наталія Власюк (на знімку). Разом із нею тут відповідально трудяться дві листоноші — Ірина Цюзь і Галина Мельник. Майже 800 періодичних видань нині передплачують односельці — а це приблизно 1,25 примірника друкованого слова на кожну зносицьку родину. Також Наталія Іванівна охочим пропонує товари першої необхідності, які дешевші, ніж у місцевих торговельних пунктах.

Сарни

Фото Василя СОСЮКА.