Роботу вчених Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін» відзначено державною премією в галузі науки і техніки. Про це йдеться в Указі Президента України № 4/2020 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2019 року», оприлюдненому на сайті глави держави.
Нагороду присуджено колективу авторів — директору Інституту Миколі Слюсаревському, його заступнику Любові Найдьоновій, головним науковим співробітникам Павлу Горностаю, Віталію Татенку, Тетяні Титаренко та провідним науковим співробітникам Ользі Кочубейник та Борису Лазоренку.
Відзначена робота узагальнює основні результати фундаментальних досліджень, здійснених в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України протягом 2000—2017 років. Вона складається зі 176 публікацій, серед яких 22 монографії, 116 статей у вітчизняній та зарубіжній періодиці, 38 підручників, навчальних посібників, методичних та науково-популярних видань.
«Головна проблема, яку розв’язує робота: як допомогти людині адаптуватися до небаченої досі в історії динаміки суспільних перетворень, конфліктів та протистоянь, викликів глобалізації і науково-технічного прогресу, не втрачаючи власної автентичності, — розповідає директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський. — Соціальна психологія як наука наразі може запропонувати багатий інструментарій для розв’язання нагальних проблем суспільства й особистості».
«Напрацьовані під час виконання роботи рекомендації містять апробовані способи моделювання особистістю свого майбутнього в умовах швидкоплинних суспільних змін, психотехнології формування в людини готовності до таких змін, здатності варіювати відповідно до них траєкторію свого життєвого шляху, долати наявні загрози та ризики», — каже Микола Слюсаревський.
Автори висувають свої пропозиції щодо зниження соціальної напруженості в суспільстві, підвищення рівня психологічної захищеності особистості. Зокрема, через соціальний діалог та відповідне коригування соціально-економічного, освітнього, інформаційного та інших аспектів політики держави.
Один із розділів роботи присвячено проблемній молоді — передусім причинам та механізмам деформації її суб’єктності, тобто здатності до актуалізації потенціалу та вільного самопрояву особистості. Вченими розроблено динамічну модель реабілітації проблемної молоді та концепцію профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі.
Окремим напрямом дослідження було виявлення соціально-психологічних чинників та механізмів формування психотравми гібридної війни, її впливу на психічне здоров’я учасників АТО, волонтерів, внутрішньо переміщених осіб та їхніх сімей. Представлено авторський комплекс реабілітації, що фокусується на трансформуванні психотравми в позитивний життєвий досвід. Розроблено рекомендації з надання відповідної психологічної допомоги постраждалим дітям і підліткам.
У роботі приділено увагу медіапсихології як новій галузі вітчизняної соціально-психологічної науки, що визначає теоретичні засади медіаосвіти дітей та молоді. Здійснено вікову періодизацію медіаризиків, обґрунтовано основні положення теорії кіберсоціалізації, запропоновано способи протистояння інформаційно-психологічним диверсіям та засоби підвищення рівня психологічної захищеності людини в інформаційному просторі.
Практичну значущість фундаментальних досліджень авторського колективу підтверджує поява створених за його участю нормативних документів національного рівня, зокрема, стандартів вищої освіти з підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії галузі знань «Соціальна робота», національної Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, а також освітніх стандартів початкової школи (де приділили увагу й розвитку критичного мислення учнів як базової складової медіаграмотності).
Наукові напрацювання вчених дали змогу створити оригінальні підручники та навчальні посібники, серед яких «Основи соціальної психології», «Сучасна психологія особистості», «Психологія міграції», «Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу», «Медіакультура», «Кібербулінг, або віртуальна агресія: способи розпізнання і захист дитини», та інші видання для закладів вищої та загальної середньої освіти.
За тематикою роботи захищено 14 докторських та 32 кандидатські дисертації, отримано 22 авторські свідоцтва.
Вл. інф.