На фото Букньюс: депутати Коровійської сільської ради приймають історичне для села рішення.

Через це громада села прийняла рішення звернутися до Чернівецької облдержадміністрації щодо внесення змін у перспективний план. Тепер обласній владі доведеться стрибати в останній вагон завершення реформи децентралізації із зміненим варіантом плану, поданого на Кабмін.

Характерним є те, що за приєднання проголосували 9 з 10 присутніх депутатів сільської ради. Їх масово підтримали мешканці села.

Волоківська громада ще рік тому запрошувала Коровію до приєднання. Голова Волоківської ОТГ Валентин Глопіна і тепер підтримує цей союз, та, як і обидві громади, сподівається на конструктивну позицію уряду.

Таким чином Чернівці, де депутати роздували щоки проти приєднання сіл, перш за все Чорнівки, яку вважають бідною родичкою через чернівецьке же сміттєзвалище на її території і межах, перестають бути для сільських громад землею обітованою. А стара амбіційна приказка: «Єсть на свєтє двє століци — Тель-Авів і Чєрновіци», повністю втрачає свою актуальність.

Люди вибрали іншу столицю — Волоку, всесвітню законодавицю мод на весільні сукні, з багатою та прогнозованою громадою, котра дбає і про людей, і про інфраструктуру села. До речі, дороги до Волоки і у самому селі не у приклад Чернівцям, а тим більше райцентру Глибока, до якого належать. Тут дороги заасфальтовані, тротуари рівненькі, освітлення, як на центральних вулицях міст. З такою громадою можна край боронити. Усі переконані, що в об’єднанні з Волокою і цілком самодостатня Коровія теж процвітатиме.

А на Буковині вже є громади, які підтверджують, що децентралізація, там де є бажання активу і громадян створювати нову якість життя, може бути дуже навіть успішною. Такою, що кардинально нівелює різницю між містом і селом. Прикладом таких успішних громад є Кіцманська ОТГ, Сторожинецька, Мамаївська. Вони динамічно розвиваються, вчаться заробляти гроші, розвивати бізнеси, збирати податки і реконструювати свою інфраструктуру. У Мамаївській ОТГ уже навіть запустили сучасний басейн для дітвори та дорослих.

Чого не можна сказати про ту ж Глибоцьку ОТГ, де люди не можуть зрозуміти, на що витрачаються спільні кошти, і чому у голови ОТГ та наближених до нього осіб зарплата з премією перевищує 80 тисяч гривень. Шалену для райцентру суму. При тому, що дороги у Глибоці та селах, які входять до ОТГ, у такому стані, що проїхати неможливо навіть джипом. Очисні споруди, на які буцімто виділяються кошти, поки що у процесі імітації діяльності. Вода у мережі міста з’являється лише у лічені години, навіть у лікарні. Утилізація та переробка сміття реалізується лише на словах голови ОТГ Григорія Ванзуряка. Хоча кошти на це теж буцімто освоюються. Складається враження, що й нові села керівництво Глибоцької ОТГ запрошує приєднатися лише для того, щоби отримувати додаткові кошти з бюджету і додаткові голоси на виборах в обмін на приєднання. Розуміючи, що бути переобраним на наступних виборах за такого господарювання, сподіваючись лише на голоси глибоччан, буде нереально.

Бо люди вже вимагають прозорого та незаангажованого місцевим керівництвом фінансового аудиту, справедливо вважаючи, що очільник ОТГ має відзвітувати за кожну копійку, пояснити кожне родинне призначення та причини бездіяльності. Такого аудиту, якому вони повірять.

В інших — успішних ОТГ області керівництво вже зрозуміло, що разом з передачею фінансів на місця реформа децентралізації ще й передає відповідальність, підзвітність, завдання на розробку стратегії розвитку. А це підмінити голим піаром і дружніми зв’язками з керівництвом області та силовиками — неможливо.

Гаяти час більше ніхто не хоче, громада прагне якісних доріг, сучасної інфраструктури, чесного використання спільних людських коштів і перспективи розвитку собі і своїм дітям. Тих, хто цю перспективу відбирає через непрофесійність і підозріле управління коштами, громади однозначно позбавлятимуться, скільки пісень їм не співай.

Зараз реформа децентралізації вже перейшла з добровільного етапу на примусовий. На місцеві вибори 2020 року громади мають вийти вже повністю сформованими на мапі України, і, звісно, обрати тих, хто не буде гальмом, а стане локомотивом загального розвитку та набуття добробуту. З махновщиною, манілівщиною, кумівством, як і з відрижками закритої радянської системи управління, пора завершувати. Тому ситуація у Глибоці, схоже, потребує детального журналістського розслідування і фінансового аналізу з боку контролюючих органів, включно з центральними, щоби зламати місцеве кумівство. А також прискіпливої уваги обласної влади, відповідальної за реалізацію реформ та освоєння бюджетних коштів на місцях.

Фото Букньюс, скріншот з "Суспільне".