Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих героїв Революції Гідності та всіх українців, які загинули за Україну, захищаючи її незалежність та суверенітет.
У центрі Давид Арахамія.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 18 лютого
Верховна Рада продовжила постатейний розгляд поправок до проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення у другому читанні (реєстр. № 2178-10), який парламент розпочав минулого пленарного тижня. Найбільше поправок внесли представники опозиційних депутатських фракцій і груп, проте були правки і від монобільшості. Обговорення розпочалося з 217-ї поправки.
Зокрема, депутат від фракції «Опозиційна платформа — За життя» Микола Скорик вніс декілька поправок — що всі питання щодо продажу землі мають вирішуватися виключно на всеукраїнському референдумі, що забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок до встановлення результатів референдуму. «Земля є основою нашого державного суверенітету згідно з Декларацією про державний суверенітет України, а отримали Незалежність ми через референдум 1991 року, тому питання землі маємо вирішувати виключно через всеукраїнський референдум, — стверджував парламентарій. — Земля — це надбання всього українського народу». На це доповідач, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський (фракція «Слуга народу») відповів: «Питання всеукраїнського референдуму в даному законі передбачається виключно щодо продажу землі іноземцям, тому дані поправки відхилено».
Народний депутат по 59-му виборчому округу (Донецька область) Володимир Мороз (фракція «ОПЗЖ») розповів: люди у прифронтовій зоні ставлять запитання: що їм робити на тих землях, які сьогодні заміновані, де розташовано оборонні споруди чи які перебувають за лінією розмежування? У відповідь Микола Сольський нагадав, що є комітетська поправка про заборону будь-яких угод про зміну цільового призначення землі на тимчасово окупованих територіях України.
Одну із поправок внесла і народний депутат від фракції «Слуга народу» Дар’я Володіна — щодо бенефіціарних власників земельних ділянок. «Цей законопроект дійсно є надважливим для нашої держави, але сьогодні ми говоримо не просто про право власності, а про право володіти українським національним багатством, — сказала парламентарка. — І саме тому ще раз наголошую на тому, щоб ми чітко визначали, хто буде кінцевими бенефіціарними власниками української землі. І до моменту референдуму чітко визначили, що це мають бути виключно українці».
Автор ще однієї поправки Вікторія Сюмар (фракція «Європейська солідарність») запитала у голови аграрного комітету: «Для кого приймаємо цей закон — для тих, хто хоче скупити землю, чи для селян і фермерів?» На це
Микола Сольський відповів: «Ми створюємо ринок землі для всіх громадян».
Вадим Івченко («Батьківщина») запропонував взагалі зупинити розгляд законопроекту, оскільки нині триває активізація російської агресії на сході України. Він також вніс поправку до законопроекту, що скасовує можливість юридичним особам на першому етапі бути учасниками ринку землі, щоб купівля-продаж корпоративних прав не проводилася через різні схеми.
Володимир Ар’єв («Європейська солідарність») вніс поправку, щоб фермери, які працюють у формі спільних підприємств, мали право на приватизацію землі.
Сергій Власенко («Батьківщина») нагадав, що згідно зі ст. 13 Конституції земля є об’єктом права власності українського народу. За його словами, «Батьківщина» послідовно наполягає на проведенні спочатку всеукраїнського референдуму щодо ринку землі сільськогосподарського призначення. І якщо народ на референдумі не заперечуватиме проти продажу землі, то тоді потрібно прийняти закон, щоб українські фермери першочергово могли стати власниками землі. С. Власенко пропонував у своїй поправці — прибрати юридичних осіб із переліку покупців, щоб через таку схему не змогли придбати землю іноземці та іноземні банки.
Юрій Загородній («ОПЗЖ») зачитав листа, який до нього надійшов від мешканця міста Шахтарськ на Донеччині: «Якщо земля буде продана, то чию землю будуть захищати Збройні Сили України?». Натомість Микола Сольський наголосив: «Відкриття ринку землі дасть поштовх для розвитку аграрного сектору вітчизняної промисловості».
Голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч висловив стурбованість з приводу того, що згідно з чинним порядком нарахування субсидій, якщо людина продасть свій земельний пай, то втратить право на отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Це стосується також і пенсіонерів, котрі отримують мінімальні пенсії.
На це Микола Сольський відповів, що це питання ініційовано в Кабінеті Міністрів — щодо зміни порядку нарахування субсидій. Адже це питання вирішується не в законі, а постановою Кабінету Міністрів. «Якщо вас цікавить моя особиста думка, то я підтримую», — сказав голова аграрного комітету.
Альона Шкрум («Батьківщина») запропонувала поправку: надати право сімейним фермерським господарствам отримати у власність до 500 гектарів сільгоспземлі, посилаючись на досвід Польщі, де також діє таке обмеження — до 500 гектарів. На це голова аграрного комітету відповів, що в Україні, за різними даними, є від 700 тисяч до мільйона господарств-одноосібників, які цілком збігаються із визначенням фермерів у Польщі. А більшість українських фермерських господарств зареєстровані не у цій формі, а як «товариства з обмеженою відповідальністю — ТОВ».
Під час обговорення поправок депутати також висловлювали побоювання з приводу того, що Державний кадастр містить не повні відомості щодо всіх земельних ділянок. На це доповідач Микола Сольський відповів: Державний кадастр наповнений на 90% по ділянках, які перебувають у приватній власності, й на 70% — що в державній власності. Однак якщо земельної ділянки немає у Держкадастрі, жодні правочини щодо неї здійснюватися не можуть.
Однак усі депутатські поправки не були підтримані голосуванням у сесійній залі.
На початку пленарного засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук нагадав, що відзначається шоста річниця Революції Гідності — у ці дні відбулися розстріли на Майдані. Народні депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих героїв.
Депутати привітали з Днем народження Софію Федину.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Вадим ІВЧЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Нині відбувається активізація збройної агресії Росії в Оріховому, Кримському, Хуторі Вільному, про що заявляє об’єднаний штаб ЗСУ, це зайвий раз підтверджує тезу, що не можна у таких умовах продавати українську землю... Кожен аграрій знає, що цей закон не дасть можливості розвивати дрібний аграрний бізнес. Відбуватиметься повна корпоратизація аграрного сектору України, відбувається маніпуляція з кількістю гектарів в одні руки.
Кожен фермер і аграрій знає, що неможливо казати про 10 тис. гектарів в умовах того, що вводяться юридичні особи і можуть продаватися корпоративні права. Всі ці маніпуляції призводять виключно до того, що опозиційні сили виступають, апелюють до «Слуг народу», телеглядачів та фермерів для того, щоб ви подумали перш ніж натиснути зелену кнопку.
Сергій РАХМАНІН, фракція «Голос»:
— Я прекрасно пам’ятаю, як змінюється уявлення про світ у начебто розумних, освічених людей, коли вони стикаються з реальністю. Люди тут живуть в уявленні про світ, який формується середовищем, вказівками згори, власним досвідом. А коли відбувається дотик до реальності, світ змінюється в їхніх очах. Пам’ятаю самовпевненість влади під час Помаранчевої революції. Світ змінився, коли люди підійшли до стін Верховної Ради і в шибку залетів перший камінь. Пам’ятаю самовпевненість влади у цій залі під час Революції Гідності і пам’ятаю переляк від дотику з реальністю депутатів фракції більшості, коли вони ходили вулицями і бачили кров. Дотик до реальності — це те, що сьогодні відбувається в районі Золотого. Це ціна, яку ми платимо за наші поступки, за розведення, щоб відбулась чергова зустріч у «нормандському форматі». Скільки ще має загинути людей, щоб ви зрозуміли: будь-яка поступка — це наша слабкість. Жодної поступки не має бути до того моменту, поки Росія не припинить стріляти. Давайте робити висновки з тих уроків, які дала нам історія нашого життя!
Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Я до хвилини пам’ятаю 18 лютого 2014 року, коли вулиця Грушевського була перекрита беркутівцями, автозаками, а депутатам від опозиції, які йшли до парламенту, стріляли в ноги. Тодішня влада розповідала нам, що ми всі відповідатимемо за те, що в опозиції. Вони хизувалися своєю самовпевненістю, але Майдан повстав через брехню влади і зміну зовнішнього курсу...
На жаль, сьогодні дуже багато уроків забувається і ми відчуваємо подих реваншу. Тому наша політична сила пропонує цього тижня провести позачергове засідання парламенту, на якому маємо прийняти дві важливі заяви — про річницю Революції Гідності та річницю анексії Криму.
Сьогоднішня військова провокація — це не просто так. КДБісти дуже люблять символічні дати. Це нагадування про Майдан, де також стояла Росія і Кремль. Побачити мир в очах Путіна може лише мазохіст. Чи знаєте ви, що з п’ятої ранку ми маємо вже кілька загиблих і поранених, а Україна втратила два наші опорні пункти. Хто їх повертатиме? Ми вимагаємо, щоб сьогодні до Верховної Ради України було викликано міністра оборони, начальника Генерального штабу і ми почули від них, що відбувається на фронті поблизу місця розведення. Як в цих умовах можна ще вимагати розведення в Гнутовому і готувати в Мінську ще декілька пунктів. Чому сьогодні за ініціативою Росії відбувається Радбез ООН, а не ініціативою України, де ми маємо шмагати Росію за невиконання кожного пункту Мінських угод, за те, що щодня стріляють і вбивають українців?
Ігор ПАЛИЦЯ, група «За майбутнє»:
— Нема сенсу чекати, доки парламент пройде всі три тисячі поправок, які надійшли до закону про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Монобільшість вирішила прийняти цей закон. Тож давайте залишимо конструктивні правки і спробуємо їх провести, а все інше забрати, і не витрачати час на пустий піар.
Із самого ранку всі говорять про напад на наші військові об’єднання на нашій території. Пропоную запросити міністра закордонних справ та міністра оборони, бо кулуарність уже раніше привела до того, що ми втратили десятки тисяч наших братів та сестер. Пане Президент, вам буде легше приймати рішення в «нормандському форматі» та під час інших міжнародних зустрічей, якщо за вами стоятиме парламент. Також до 1 квітня треба прийняти рішення про відтермінування реформи у сфері охорони здоров’я. Країна до неї поки що не готова.
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Нині надходить інформація про загострення ситуації в районі розмежування. Ситуація незрозуміла і ми звертаємося від нашої групи до керівництва Верховної Ради та Міністерства оборони з проханням дати інформацію для того, щоб ми зрозуміли, що відбувається і якось могли заспокоїти суспільство.
Із приводу порядку денного. Минулого пленарного тижня ми почали розглядати законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Градус напруження навколо цієї теми надзвичайно високий. Люди не розуміють кінцевої мети законопроекту. Його треба обговорювати в комплексі, адже йдеться і про створення потужного фермерства, і про розвиток сільських територій, і про зайнятість населення. Громадяни переживають, наприклад, що продаж землі позбавить їх субсидій. Треба, щоб цей дохід не враховувався у розрахунок субсидії — це дуже важливе питання.
Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Минулого тижня ми відзначали п’яту річницю Мінських угод. Це надзвичайно важливий документ, підписання якого дозволило припинити як мінімум масові трагедії в країні, активну фазу бойових дій і відкрило шлях для вирішення політичного конфлікту на сході. Попередня влада цим шляхом не скористалася, бо вони використовували війну як політичну та комерційну процедуру. Змінилася влада і перші кроки були обнадійливими — коли почався обмін полоненими, коли повернули кораблі й пройшла зустріч в «нормандському форматі», на якій затвердили «формулу Штайнмаєра». Нам зрозуміло, чому тепер настав ступор. Нинішня влада боїться частини радикально налаштованих людей, які диктують і правлять бал. Вони не готові на жодні кроки до миру.
Михайло РАДУЦЬКИЙ, фракція «Слуга народу»:
— Останнім часом у соціальних мережах здійснюються активні маніпуляції для поширення інформації про те, що нібито в Україні планують масово закривати медичні установи. Це зовсім не відповідає дійсності. Кабмін 15 січня прийняв розпорядження про перелік опорних закладів охорони здоров’я в госпітальних округах на період до 2023 року. Це дозволить покращити доступ до медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг. Однією з головних умов формування переліку стала доступність закладів для пацієнтів. Нині до нього увійшло 212 лікарень, але процес триває. Та це не означає, що всі інші лікарні закриють. Ліцензії отримають всі заклади, які відповідають вимогам договору і можуть надавати якісні послуги.
