Новий житловий комплекс на території ЛАЗу.
Роботодавці водночас пропонували майже 11 тис. вакансій, більшість з них — робітничі професії.
Як розповів директор ОЦЗ Василь Барилюк, найбільше вільної робочої сили зосереджено у Львові — 21%. Найчастіше роботу шукали держслужбовці, керівники і менеджери — таких аж понад 16% з числа безробітних. На другому місці — робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою устаткування і машин, а на третьому — колишні працівники сфери торгівлі.
Понад половина безробітних — жінки (56%) і молодь віком до 35 років — 34,5%.
Але на думку експертів ця статистика відносна, бо не дає повну картину того, що відбувається у селах області, які виживають за рахунок пенсіонерів та заробітчан.
Жителі сіл, якщо мають земельний пай, згідно з чинним законодавством не можуть стати на облік у ЦЗ. Водночас кошти, отримані від оренди паїв, мізерні й не надають належного матеріального забезпечення. Колись у селах були філії великих заводів, що частково розв’язувало проблему безробіття. Але нині найбільше безробіття — і в обласному центрі, де зосереджено більшість промислових підприємств регіону.
Велике безробіття у Львові експерти частково пояснюють тим, що тут останнім часом спостерігається тенденція до забудови території колишніх промислових підприємств житловими комплексами і торговельно-розважальними центрами, захоплення місцевої влади туризмом, який, до речі, в бюджет приносить лише 10% доходів. Жодної серйозної програми з подолання безробіття Львівська міськрада не має.
У 2019-му до міського бюджету Львова надійшло 7 млрд грн податку від доходу фізосіб. Найбільшими платниками виявилися Львівська залізниця, Національний університет «Львівська політехніка», компанія «Нестле Україна» і «Кредобанк». Ці цифри найкраще свідчать про стагнацію промисловості Львова і нездатність місцевої влади впливати на розвиток економіки краю.
Фото автора.
