Сьогодні Верховна Рада планує заслухати звіт роботи уряду. У сесійній залі перед народними депутатами має доповідати глава виконавчої влади Олексій Гончарук. А напередодні в парламентському Комітеті з питань аграрної та земельної політики на позачерговому засіданні розглядали результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2019 році в аграрному напрямі.
За півроку вже багато напрацювань і перемог
Виступ заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Тараса Висоцького (на знімку ліворуч, праворуч — очільник Мінекономіки Тимофій Милованов) більше нагадував декларацію намірів — супроводжувався показом слайдів, які здебільшого розповідали про розбудову сильного та успішного села. Презентація так і називалася: «Багаті села 2024».
— Щодо стратегії розвитку аграрного напряму, — наголосив Тарас Висоцький, — у нас є амбітна, але, з нашої точки зору, цілком реалістична мета: спільними зусиллями досягти простої речі — багаті села вже 2024 року. Для того, щоб справді не було дискримінації, не було різниці між перспективами і можливостями як на сільських територіях, так і по всій Україні. Що ми вже зробили для того, щоб цієї мети досягти? І що ми хотіли б запропонувати спільно зробити?
За словами доповідача, «на порядку денному третьої сесії Верховної Ради є 16 зареєстрованих законопроектів», що стосуються аграрної та земельної політики. Зокрема, «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» (реєстр. № 2370 від 01.11.2019), який саме готується комітетом до другого читання.
— Ми знову, — розповів він, — виходитимемо з пропозиціями для обговорення наступних законодавчих ініціатив з точки зору впровадження реформ в аграрній сфері.
Як запевнив заступник міністра, «державна підтримка в 2019 році була реалізована і сільгоспвиробники отримали очікувані та заслужені платежі».
Це стало можливо завдяки спільним зусиллям представників законодавчої і виконавчої влади: то «була справді спільна перемога, виплати відбувалися буквально 28 грудня... Маємо вже фактично за півроку діяльності нинішнього уряду багато напрацювань і в тому числі перемог. І ще більше завдань на перспективу».
Показали щасливе майбутнє. Поки що — на слайдах
— Може виникати запитання, для чого нам взагалі потрібне сильне та успішне село, — зазначив Тарас Висоцький, презентуючи план дій і демонструючи слайди з оптимістичними цифрами і графіками зростання виробництва і рівня життя громадян. — Ми знаємо відповідь!
— Однозначно, — повідав урядовець, — щоб реалізувати проект «Багаті села 2024», мають з’явитися додаткові робочі місця. І, відповідно до програми діяльності уряду, очікується створення 200 тисяч таких місць у сільській місцевості. З гідною оплатою праці. Потрібно скоротити до нуля розрив між заробітними платами, які отримують у глибинці й у містах. Необхідно формувати умови для розвитку підприємництва в агросекторі. Передусім фокус на селянських (фермерських) господарствах (підтримка їх створення) та малому й середньому бізнесі на селі. Як результат, має бути загалом зростання добробуту населення.
— Щонайменше 20 відсотків від плану залучення інвестицій, тобто 10 мільярдів доларів, — це мають бути додаткові інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні, які, планується, надійдуть до 2024 року в аграрний сектор, в сільський розвиток для того, щоб була досягнута ця мета, — поділився намірами Тарас Висоцький.
Це є частиною глобальної економічної стратегії міністерства, де ми кажемо, що інвестиції в людей та виробництво — це рецепт зростання ВВП. Люди, земля, капітал, технології — усі ці чотири елементи є актуальними для сільського господарства, щоб досягти цього зростання.
Є потенціал, треба лише вміло його використовувати
За словами доповідача, на старті ми маємо певний потенціал. Якщо подивимося на додану вартість на гектар ріллі в перерахунку на американські долари, побачимо: на жаль, поки що в Україні цей показник значно менший порівняно з найсильнішими аграрними країнами Європи та світу. У нас додана вартість становить 440 доларів на гектар ріллі (за підсумками 2018 року), а в Польщі — 1100 доларів, Бразилії — 1400, Німеччині — 1700, у Франції (це один із лідерів Європи, спільно з Нідерландами) — 2450 доларів на гектар. Тобто є значний потенціал для зростання, який поки що не використаний.
З точки зору розвитку, зростання виробництва різних типів, платформа створена. Україна є значним гравцем на світових ринках, за обсягами реалізації зернових та олійних культур посідає лідируючі позиції.
Але більшість експортованої продукції — первинного виробництва, сировина. Тож наш потенціал якраз і полягає в тому, щоб перейти на інший рівень. Щоб зростали продажі за кордон товарів з доданою вартістю, після переробки, а також послуг, які можуть наші аграрії надавати. Тобто у двох напрямах є значний потенціал. Канали взаємодії на-
працьовано. Торгівля відбувається. Інфраструктура є, просто треба створювати ці продукти.
Адже сільське господарство після значного падіння у 1990-ті роки, починаючи з 2001-го, а здебільшого з 2010-го, стабільно зростає. Тобто у 2019 році бачимо зростання (в порівняльних цінах 2010-го) — плюс 3 мільярди гривень до попереднього року, падіння не відбулося. А до 2010-го — зростання 45 відсотків: із 180 мільярдів гривень до майже 300 мільярдів. Це показує, що потенціал поступово постійно реалізується, в тому числі і в попередні роки, завдяки зусиллям аграрних виробників.
До того ж, за словами доповідача, в аграрному секторі найменша зношеність основних засобів виробництва — 35 відсотків. Є відповідні земельні ресурси, необхідний трудовий ресурс, тобто всі передумови для економічного зростання, яке має бути трансформовано в покращення добробуту сільських територій.
Після обговорення голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський (на знімку) запропонував звіт про перебіг і результати виконання Програми діяльності уряду в 2019 році взяти до відома й визнати роботу Кабінету Міністрів в аграрному напрямі задовільною. Народні депутати підтримали це рішення.
Підготувала Галина КВІТКА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
